07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/23023/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом Підприємства об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування арешту,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування арешту.
01.10.2025 здійснено реєстрацію позовної заяви Підприємства об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" в автоматизованій системі документообігу суду із присвоєнням їй єдиного уніфікованого номеру судової справи 240/23023/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/23023/25 було визначено суддю Липу В.А.
07.10.2025 суддею Липою В.А. подано заяву про самовідвід від розгляду адміністративної справи №240/23023/25, в якій зазначено про те, що із представником Підприємства об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" ОСОБА_1 суддя Липа В.А. перебуває в дружніх відносинах.
Розглянувши заяву про самовідвід, ознайомившись зі змістом позову та доданими до нього документами, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ст.ст. 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з'їздом суддів України 24.10.2002, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, які також ураховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 р., п. 45). Такі ж висновки містяться також і у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом (частини 1 та 2 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 31.05.17 у справі №800/368/16 слідує, що до вирішення суддею питання про відвід (самовідвід) цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим рухом заяви.
Беручи до уваги викладене та обставини наведені в заяві про самовідвід, а також з метою забезпечення неупередженості в розгляді заяви про забезпечення позову та виключення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності за результатами розгляду цієї заяви, суд вважає, що заява судді Липи В.А. про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Заяву судді Липи В.А. про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Липу В.А. від розгляду адміністративної справи №240/23023/25 за позовом Підприємства об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування арешту.
Передати матеріали адміністративної справи №240/23023/25 для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя В.А. Липа