про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/20845/25
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати грошового забезпечення;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2020 року по 29 травня 2025 року в сумі 832 258,26 грн;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" з 01 листопада 2020 року по 29 травня 2025 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.09.2025 до суду від представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшло клопотання, в якому просить позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2020 по 29.06.2025 у сумі 832258,26 грн - залишити без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.
Ознайомившись зі справою, після відкриття провадження в справі, судом з'ясовано, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано час для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, які стосуються стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2020 по 29.06.2025 у сумі 832258,26 грн.
На виконання ухвали суду, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що позивач не є фахівцем в галузі права та, як наслідок, не був обізнаний зі скороченим строком звернення до суду у справах такої категорії. Зазначає, що грошові кошти (складові заробітної плати), присуджені рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, у справі №240/13672/24 ОСОБА_1 отримав лише 30 травня 2025 року. Разом з тим, одержані кошти були спрямовані ОСОБА_1 на лікування, медикаменти та реабілітацію, адже відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи. Відтак, надавши перевагу вжиттю заходів задля покращення стану свого здоров'я, ОСОБА_1 цілком і повністю зосередив свою увагу на цьому й лише в серпні 2025 року повідомив свого представника про отримані кошти, а останнім, в свою чергу, без зайвих зволікань здійснено вивчення поданих документів, судової практики та підготовлено і подано до суду відповідну позовну заяву. Також, звертає увагу суду на ту обставину, що пропуск строку звернення до суду з даним позовом не є значним, натомість відповідачем починаючи з моменту звільнення позивача та до моменту виплати коштів на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №240/13672/24 порушувались норми чинного трудового законодавства внаслідок непроведення з ОСОБА_1 повного розрахунку, що, в свою чергу, встановлено і констатовано у вищевказаному судовому рішенні. З огляду на викладене, просить суд при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом у даній справі не вдаватись до надмірного формалізму та не позбавляти ОСОБА_1 права на захист його порушених суб'єктом владних повноважень прав і охоронюваних законом інтересів, у зв'язку із чим просимо поновити пропущений строк звернення до суду.
Дослідивши подане представником позивача клопотання та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20 дійшов висновку про неможливість застосування до вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні загального строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України. Зазначив про обмеження права особи на звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні місячним строком з дня проведення з нею остаточного розрахунку.
Законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
В поданому адміністративному позові позивач оскаржує ненарахування та невиплату йому середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Як встановлено зі змісту долучених доказів, остаточний розрахунок з позивачем проведено 29.05.2025.
Однак, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 26.08.2025. Тобто, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд визнає неповажними підстави зазначені представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, інших обґрунтувань (наведення поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку), позивачем у поданій заяві не наведено.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з системного аналізу положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком залишення адміністративного позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись правом подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Наведене відповідає правовому висновку Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеному в постанові від 23.06.2025 у справі №240/19462/24.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, які стосуються стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2020 по 29.06.2025 у сумі 832258,26 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва