про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/23046/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 02.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
Представник позивача 12.09.2025 (отримано судом 15.09.2025) надіслав заяву про усунення недоліків, разом з якою надіслав клопотання про роз'єднання позовних вимог до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 в самостійні провадження.
Ухвалами суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі та роз'єднано позовні вимоги до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 в самостійні провадження.
Разом з тим, судом встановлено, що стосовно частини позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 , наявні підстави для залишення позову без руху.
Так, позивачем серед інших позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 заявлено позовну вимогу про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при виключенні 30.04.2018 зі штату (закінчення служби) військової частини НОМЕР_1 в сумі 445817,09 грн.
Слід зауважити, що за позов про стягнення середнього заробітку судовий збір сплачується, оскільки пільга для позивачів у справах про стягнення зарплати та поновлення на роботі не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку. Розмір судового збору залежить від ціни позову та становить 1% від суми, але не менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня року, в якому подається позов, тобто 4458,00 грн, що з урахуванням коефіцієнта пониження 0,8 = 3566,40 грн.
При цьому, позивачем не додано оригіналу квитанції про сплату судового збору за цю позовну вимогу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана з порушенням вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в законодавчо встановленому розмірі.
Як зазначалося вище, позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору, натомість зазначив у позовній заяві, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого додав копію посвідчення, відповідно до якого позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Водночас, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
При цьому п. 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 цього Закону.
Конструкція норми п. 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якій йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ.
Предметом розгляду у цій справі, зокрема, є позовна вимога про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
З огляду на підстави та предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій; така виплата не входить в структуру грошового забезпечення та, відповідно, не є «заробітною платою» в розумінні Кодексу законів про працю України. Оскаржені дії відповідача зумовлені невчасним розрахунком при звільненні особи з публічної служби та жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій. Тому вимоги позивача у цій справі не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист саме, як учасника бойових дій.
Отже, за таких обставин судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі з урахуванням коефіцієнта пониження 0,8 = 3566,40 грн. за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3566,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова