07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/9232/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі - відповідач, Управління), у якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 в застосуванні при здійсненні розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (три роки, які передують року призначення пенсії за віком), яка оформлена у відповіді Управління, викладеній у листі №15177-11530/0-02/8-0600/25 від 20.03.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 04 лютого 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, а саме за 2022, 2023 та 2024 роки та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком з 04.02.2025.
У обгрунтування позовних вимог посилається на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, який при обчисленні пенсії за віком з 04.02.2025 протиправно застосував показники середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки замість таких показників за 2022-2024 роки.
Ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, повідомляє, що позивач перебуває на обліку в Управлінні з 17.08.2016 та до 04.02.2025 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". На підставі заяви від 04.02.2025 із вказаної дати позивачку переведено на пенсію за віком згідно із Законом №1058. При обчисленні пенсії був застосований проіндексований показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн. із застосуванням коефіцієнтів збілльшення 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115, що становить 8913,83 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115). Зазначає, що оскільки право на призначення пенсії позивач використала у 2016 році, то для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, немає правових підстав.
Суддя Чернова Г.В. з 07.07.2025 по 03.08.2025 включно та з 16.09.2025 по 30.09.2025 включно переюбувала у щорічній відпустці.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, де з 17.08.2016 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З досягненням пенсійного віку позивачка 04.02.2025 звернулася до Управління із заявою, в якій висловила бажання перейти на пенсію за віком, у зв'язку з чим її переведено на пенсію за віком з 04.02.2025.
17.02.2025 позивачка звернулася до Управління із заявою про проведення розрахунку пенсії за віком відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2022, 2023, 2024 роки.
У відповідь листом від 20.03.2025 №15177-11530/С-02/8-0600/25 позивача поінформовано про відсутність підстав для застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки, який враховується при призначенні пенсії у 2025 році, оскільки це суперечить вимогам статті 45 Закону №1058.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три останні три роки (2022-2024), звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позов по суті, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV).
Статтею 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
У даній справі судом встановлено, що позивачу з 17.08.2026 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулася вперше 04.02.2025.
Відтак, доводи відповідача про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком) але за іншим законом, суд визнає помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
З огляду на викладене вище суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022-2024 роки.
За таких обставин суд визнає протиправними дії відповідача щодо застосування при обчисленні пенсії за віком позивачу з 04.02.2025 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки та зобов'язує ГУ ПФ в Житомирській області здійснити перерахунок і виплатити на користь позивачки пенсію за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022-2024 роки, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком з 04.02.2025.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову повністю.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 в застосуванні при здійсненні розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (три роки, які передують року призначення пенсії за віком).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 04 лютого 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, а саме за 2022, 2023 та 2024 роки та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком з 04 лютого 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
07.10.25