07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/9349/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19 лютого 2025 року № 918040141096 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА у Житомирській області № 175, 176 від 24 січня 2025 року про його суддівську винагороду для обчислення шомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідок Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 24.01.2025 року за №№ 176, 175 із суми 163512,00 грн., суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання та його стажу судді, підтвердженого рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі № 240/2904/22, починаючи з 01 січня 2024 року та подальшу виплату із врахуванням фактично проведених виплат.
У обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому на виконання рішення суду від 09.08.2024 у справі № 240/2904/22 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області була видана довідка від 24.01.2024 за №176 про суддівську винагороду станом на 01.01.2024. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; до заяви долучив вказану довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке рішенням від 19.02.2025 відмовило у здійсненні перерахунку. Вказана відмова слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом, оскільки вона порушує конституційні права позивача на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
На адресу суду від ГУ ПФУ в Харківській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що Законом України від 15.12.2020 №1082-IХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн, який протягом 2021 - 2024 років не змінювався, а тому відсутні підстави для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Судом встановлено, що позивач з перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №240/2904/22, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 82%, суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 26.02.2020 №574/20-вих. із суми 107202,00 грн. починаючи з 19.02.2020 по 31.12.2020 та довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області №367/21 від 01.02.2021, із суми 113508, 00 грн. починаючи з 01.01.2021, з урахуванням фактично проведених виплат.
У подальшому позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою, до якої додав усі необхідні, на його думку, документи, зокрема рішення суду та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Житомирській області за №176 від 24.01.2025 та №175 від 24.01.2025, з проханням здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці з врахуванням вказаних довідок і виплату грошових коштів.
У відповідь позивачем отримано 27.02.2025 лист від ГУ ПФУ в Житомирській області, яким повідомлено про рішення Головного управління ПФУ в Харківській області про відмову у здійсненні перерахунку. Зі змісту цього листа вбачається, що збільшення складових суддівської винагороди з 01.01.2021 не відбулося, з огляду на що підстави для перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці відсутні.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 та 3 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
З 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.09.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII), статтею 142 якого врегульовані питання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Відповідно до частин 1, 2 статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно з частинами 4, 5 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII (яка згідно з рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №3-1 заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Згідно з пункту 2 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.
Розділ IV Порядку №3-1 встановлює перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 2 статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).
Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).
На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Додатком 2 до Порядку №3-1 затверджена форма Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Частиною 4 статті 133 Закону №2453-VI визначено, що посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом, зокрема, судді апеляційного суду - 1,1 (пункт 1).
Водночас пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2017 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Закон №966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною 3 статті 4 Закону №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Абзацом п'ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні.
Отже, окремими приписами законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
У цьому аспекті суд зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивача, ГУ ПФУ в Харківській області діяло на законних підставах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові (пункти 104-106 постанови) від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 дійшла правових висновків про те, що безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець, починаючи з 2021 року, у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи із 2021 року, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №280/1233/22 та 21.03.2024 у справі №620/4971/23 і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (п.111 постанови ВП ВС від 24.04.2025 у справі №240/9028/24).
Відтак, з урахуванням вищезазначеного, позивач не набув права на розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із складових, визначених у довідках Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області від №176 від 24.01.2025 та №175 від 24.01.2025 про суддівську винагороду, а рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання є правомірним та не підлягає скасуванню, позаяк у спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Харківській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, яка в силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має бути врахована при розгляді цієї справи.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд приходить до висновку про відсутність правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, підїзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, РНОКПП/ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
07.10.25