07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/14128/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови їй здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 24.01.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити їй перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 24.01.2025.
В обґрунтування позову зазначено, що їй з 05.05.2003 призначено пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 24.01.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Позивач зазначає, що при здійснення нарахування пенсії мав застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки. Позивач звернулась з відповідною заявою до відповідача, проте останній відмовив.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо задоволення вимог даного позову. Зокрема зазначив, що правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки при переведені з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні.
З 07.07.2025 по 25.07.2025, з 05.08.2025 по 25.08.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці, 13.06.2025 та 19.09.2025 - на періодичному навчанні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 05.05.2003 позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пункт "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, передбачав, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.
Починаючи з 24.01.2025, позивачу на підставі поданої нею заяви, була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом №0600-0202-8/39900 від 29.04.2025 відповідачем позивачеві повідомлено про те, що з 05.05.2003 їй було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон). З 24.01.2025 позивача згідно поданої заяви, переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки (3764,40 грн), який збільшений на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 (3764,40 х 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 x 1,0796 x 1,115) та становить з 01.03.2025 - 8913,83 грн.
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо перерахунку пенсії, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої цим Законом.
Водночас, позивачу була призначена первинно пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з 24.01.2025 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, норма частини 3 статті 45 Закону №1058 не поширюється на правовідносини між сторонами з приводу призначення пенсії позивачу пенсії за віком з 24.01.2025.
Отже, суд приходить до висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком за нормами Закону №1058 з 24.01.2025 має застосовуватись частина 2 статті 40 Закону №1058 та при обрахунку пенсії враховуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки.
У зв'язку з чим, відмова відповідача застосувати при розрахунку позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, є протиправною.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 року, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень. Отже, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов'язану з виконанням дій, які такий суб'єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов'язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права таабо виникнення додаткового обов'язку.
В даному випадку, права позивача порушуються не діями відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 року, а фактично відмовою відповідача у проведенні перерахунку та виплаті пенсії викладеної у листі у зв'язку з чим суд вважає необхідним залишити вимоги про визнання протиправними дій без задоволення.
На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті пенсії викладену у листі.
Враховуючи обставини встановлення судом протиправності відмови відповідача та, як наслідок, порушення прав позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 24.01.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням йому пенсії за віком, тобто 2022-2024 роки.
В даному випадку, права позивача порушуються відмовою відповідача у проведенні перерахунку та виплаті пенсії викладеної у листі №0600-0202-8/39900 від 29.04.2025.
Враховуючи обставини встановлення судом протиправності відмови відповідача та, як наслідок, порушення прав позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 24.01.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням йому пенсії за віком, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Питання відшкодування судового збору вирішується на підставі положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 13559341) у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, викладену у листі №0600-0202-8/39900 від 29.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 24.01.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки, із урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
07.10.25