06 жовтня 2025 року Справа 160/28704/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача - військової частини НОМЕР_1 - щодо ненарахування та невиплати позивачу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за станом здоров'я відповідно до п. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII та компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2022 рік;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за станом здоров'я відповідно до п. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII за 4 повні календарні роки служби (2015, 2022, 2023, 2024).
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2022 рік.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)
З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за станом здоров'я відповідно до п. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII та компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2022 рік.
Варто зауважити що наявність у позивача права на виплату таких компенсаційних виплат (грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та одноразової грошової допомоги при звільненні) пов'язано із датою звільнення позивача з військової служби.
Так, у листі відповідача від 06.06.2025 повідомлено, що датою виключення позивача зі списків особового складу є 04.06.2025.
Тобто, датою виникнення спірних правовідносин є дата звільнення позивача з військової служби - 04.06.2025.
Відтак, із вимогами про нарахування та виплату ггрошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та одноразової грошової допомоги при звільненню позивач міг звернутися до суду у тримісячний строк, тобто, у строк до 05.09.2025.
Проте, із цією позовною заявою позивач звернувся 02.10.2025, тобто поза межами тримісячного строку звернення до суду.
Висновки суду узгоджуються з останньою правовою позицією Верховного Суду, викладені у постанові від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23.
Беручи до уваги вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску починаючи з 06.09.2025.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску починаючи з 06.09.2025.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна