06 жовтня 2025 року Справа № 160/23910/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046450015075 від 13.08.2025 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про відмову у перерахунку пенсії;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоду роботи в колгоспі «Зоря»: з 22.07.1988 по 09.12.1989 - на посаді тракториста, з 12.10.1992 по 31.03.2000 - на посаді механізатора, при призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в колгоспі «Зоря» з 22.07.1988 по 09.12.1989 - на посаді тракториста, з 12.10.1992 по 31.03.2000 - на посаді механізатора;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 30.05.2025 року про перехід на інший вид пенсії, а саме: з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, з урахуванням трудової діяльності за записом у трудовій книжці колгоспника серія НОМЕР_2 , та з урахуванням періодів з 22.07.1988 по 09.12.1989 - на посаді тракториста, з 12.10.1992 по 31.03.2000 - на посаді механізатора на пільгових умовах, та здійснити перерахунок пенсії, нарахувати та виплатити недоплачені суми з 30.05.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення у призначенні пенсії порушує право позивача на призначення пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.
Роз'яснено відповідачам про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
09.09.2025 від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
12.09.2025 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з 03.10.2024, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV. 07.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії), з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду поданої заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, а саме довідок №П-467/468 від 11.11.2025, та № П-469/470 від 11.11.2025 з Комунальної установи «Самарівський районний трудовий архів», страховий стаж склав 36 років 0 місяців 11 днів, у тому числі стаж роботи тракториста 16 років 9 місяців 19 днів. Згідно даних, що містяться в рішенні, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 22.07.1988 року по 09.12.1989 року та з 12.10.1992 по 31.03.2000 року згідно даних трудової книжки НОМЕР_2 та довідки №П-467/468 від 11.07.2025 року, виданої Комунальною установою «Самарівський районний трудовий архів» тому що у трудовій книжці та довідці містяться розбіжності. Так, у трудовій книжці не було зазначено посаду «тракториста-машиніста». Разом з тим, у довідці вказано, що позивач займав посаду механізатора, а також не зазначено на якій посаді працював позивач у 1988 році та з березня 1994 року. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Проте, жодного посвідчення ні до суду з позовом, ні до органу пенсійного фонду позивачем не подано, які підтверджували, що позивач дійсно працював трактористом-машиністом. Окрім того, не подано й документів, які б підтверджували, що позивач відпрацював повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах. Натомість подано трудову книжку колгоспника видану НОМЕР_2 , де містяться спірні записи про те, що позивач був прийнятий саме механізатором, а не трактористом машиністом. Крім цього, відповідач просив постановити ухвалу про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області як структурний підрозділ органу, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пенсії оскаржив позивач. Відтак, суд наголошує про відсутність підстав для залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у якості співвідповідача.
18.09.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 №443, суддя Калугіна Н.Є. з 15.09.2025 по 19.09.2025, з 22.09.2025 по 26.09.2025 та з 29.09.2025 по 30.09.2025 перебувала у відпустці та 01.10.2025 - брала участь у круглому столі, тому справу розглянуто з дотриманням розумного строку.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід на інший вид пенсії - з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13.08.2025 №046450015075 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
У рішенні зазначено, зокрема:
" ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримує пенсію по інвалідності з 03.10.2024, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1V.
07.08.2025 року заявник звернувся із заявою про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Розглянувши документи ОСОБА_1 , до заяви подані довідки № П-467/468 від 11.11.2025р., та № П-469/470 від 11.11.2025р. з Комунальної установи «Самарівський районний трудовий архів», про стаж роботи та заробітну плату, та за попереднім розрахунком згідно наданих документів страховий стаж становить 36 років 0 місяців 11 днів, у тому числі стаж роботи тракториста 16 років 9 місяців 19 днів.
Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії гр. ОСОБА_2 згідно заяви № 4623 від 07.08.2025 року у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посаді тракториста 20 років визначений п.п.3 п.2 статі 114 Закон № 1058.".
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до пункту «в» ч.1 статті 13 Закону №1788, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності загального стажу роботи 30 років у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах трактористам-машиністам призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Позивач досяг віку, необхідного для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058.
Згідно з п. п. 1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракториста інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причетних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення.
Єдина назва професії «тракторист - машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
З додатку до цього роз'яснення, яким встановлено форму такої довідки, вбачається, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди роботи зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно з пунктом «в» статті 13 Закону №1788, та на підставі яких документів видана довідка.
Положенням статті 62 Закону №1788 відповідають п. п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, з послідуючими змінами.
Крім того, пункт 20 вказаного Порядку передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Отже, визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є: встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста та встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.
Здійснення записів у трудовій книжці роботодавцем покладено на роботодавця, а не на працівника, отже, відповідальність за можливе невчинення такого запису не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
Крім того, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Суд також зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи такого нормативного акту як «Основные положения о порядке выдачи и ведения трудовых книжек колхозников» (мовою оригіналу), затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, які чинні на час розгляду справи (далі - Положення) та підлягають застосуванню на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 №1545, як такі, що не суперечать Конституції та законом України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень).
Згідно з пунктом 6 Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Щодо тверджень відповідача про невідповідність назви посади, зазначеної в довідці та в трудовій книжці, суд зазначає наступне.
Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
Суд зауважує, що відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №681/813/17 та від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а, зазначено, що термін "механізатор" є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. Також вказано, зокрема, що відповідно до "Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на теперішній час, професія "механізатор" відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Судом встановлено, що, відповідно до записів трудової книжки позивача, останній з 1988 по 1989 працював у колгоспі «Зоря» на посаді тракториста, з 1992 по 2000 працював на посаді механізатора.
Разом з цим, в оскаржуваному рішенні не наведено жодних розрахунків пільгового стажу, зробленого відповідачем, з якого можливо б було встановити періоди не зарахування стажу та визначити підстави такого не зарахування, не вказано періоди пільгового стажу, які відповідач зарахував, а які не зарахував, зокрема, жодних підстав для незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 1988 по 1989 та з 1992 по 2000 не наведено.
Так, вказано лише, що розглянувши документи ОСОБА_1 , до заяви подані довідки № П-467/468 від 11.11.2025р., та № П-469/470 від 11.11.2025р. з Комунальної установи «Самарівський районний трудовий архів», про стаж роботи та заробітну плату, та за попереднім розрахунком згідно наданих документів страховий стаж становить 36 років 0 місяців 11 днів, у тому числі стаж роботи тракториста 16 років 9 місяців 19 днів.
Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії гр. ОСОБА_2 згідно заяви № 4623 від 07.08.2025 року у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посаді тракториста 20 років визначений п.п.3 п.2 статі 114 Закон № 1058.
Окрім того, відповідач не надав заперечень та аргументів, будь-якого аналізу щодо віднесення професії позивача до таких, зайнятість на яких, дає право на призначення пільгової пенсії, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 та в цілому, щодо того, чи відповідають надані позивачем документи умовам призначення пенсії, встановленим в п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058.
Суд наголошує, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов'язок суб'єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21, Верховний Суд зазначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є:
1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;
2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення;
3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб'єкта владних повноважень;
4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;
5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Разом з тим, суд зазначає, що недотримання вказаних критеріїв позбавляє особу на отримання належної підстави та аргументації щодо вирішення її питання, та в цілому на належний захист її соціальних прав.
Суд враховує, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав про незарахування до пільгового стажу роботи позивача спірних періодів, оскільки у трудовій книжці та довідці містяться розбіжності. Так, у трудовій книжці не було зазначено посаду «тракториста-машиніста». Разом з тим, у довідці вказано, що позивач займав посаду механізатора, а також не зазначено на якій посаді працював позивач у 1988 році та з березня 1994 року.
Суд наголошує, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, який підтверджує його стаж роботи та інші відомості, що стосуються професійної діяльності.
Так, з трудової книжки позивача вбачається, що з 1988 по 1989 посада позивача мала назву «тракторист», з 1992 по 2000 - «механізатор».
Як вже було зазначено судом, єдина назва професії «тракторист - машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.
Крім того, суд зазначає, що за положенням частини 3 статті 44 Закону №1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
Згідно з пунктом 1.9 Порядку №22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на веб-порталі.
За пунктом 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно до пункту 4.3. Порядку, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Тобто, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.
Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав невідповідності назви професії в довідці та трудовій книжці є протиправними та порушують права позивача, а отже підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з цим, суд зазначає, що періоди роботи з 22.07.1988 по 09.12.1989 на посаді тракториста та з 12.10.1992 по 31.03.2000 на посаді механізатора, з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №681/813/17 та від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а, підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача, як такі, що підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно, трудовою книжкою позивача, якою підтверджено, що позивач працював трактористом, механізатором та весь період був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
Тобто, документи, які були надані відповідачу із заявою про перехід на інший вид пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046450015075 від 13.08.2025 прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин та підлягає скасуванню.
При цьому, судом встановлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046450015075 від 13.08.2025 прийняте за результатами розгляду заяви позивача від 07.08.2025. Відтак, саме цю заяву відповідачу належить повторно розглянути.
Відповідно до приписів частини першої ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
При цьому, у випадку, коли законодавство встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
З огляду на все вищевикладене, з урахуванням вищенаведених висновків та з метою ефективності захисту прав позивача, суд вважає за необхідне - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046450015075 від 13.08.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Зоря» з 22.07.1988 по 09.12.1989 - на посаді тракториста, з 12.10.1992 по 31.03.2000 - на посаді механізатора до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295, 297 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 046450015075 від 13.08.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в колгоспі «Зоря» з 22.07.1988 по 09.12.1989 - на посаді тракториста, з 12.10.1992 по 31.03.2000 - на посаді механізатора до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.08.2025 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 06.10.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна