07 жовтня 2025 рокуСправа №160/5794/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
за участі секретаря судового засіданняПівоварова В.С.
за участі:
представника позивача представника третьої особи Лисак П.О. Прибільський В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронова Х» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування листа, зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовною заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронова Х» до Міністерства юстиції України, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович, в якій 18.09.2025 року винесено рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В останньому засіданні Представником третьої особи заявлено про подальше надання до суду розрахунку витрат понесених третьою особою.
23.09.2025 року до суду надійшла заява від представника третьої особи в порядку ст.139 КАС України про стягнення судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу на користь третьої особи.
В засідання прибув представник позивача по справі, який надав заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь третьої особи, зазначивши, що третя особа на стороні відповідача є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення на його користь судових витрат.
Заявник, присутній в режимі відеоконференції в судовому засіданні, підтримав позицію викладену у заяві від 23.09.2025 року.
Приймаючи рішення по суті заяви, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої, другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Особливості розподілу судових витрат, понесених третіми особами під час розгляду адміністративної справи визначено частиною одинадцятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Так, зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Суд зазначає, що у даному ж випадку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечувала проти задоволення позовних вимог та підтримувала позицію відповідача - Міністерства юстиції України.
Як випливає з положень частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається відшкодування відповідачу - суб'єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов'язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз та не передбачається відшкодування інших судових витрат, при ухваленні рішення на користь такого суб'єкта.
Відтак, у даній справі не можуть стягуватись такі витрати й на користь третьої особи.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - адвоката Прибільського В.Г. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат необхідно відмовити.
Згідно частини четвертої стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 132, 139, 241, 252, Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви про стягнення судових витрат відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова