07 жовтня 2025 року Справа №160/4635/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024, яке набрало законної сили 30.04.2025, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №047150025619 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу за вислугу років (працівник освіти) період роботи з 12.10.2017 по 02.02.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2024 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків суду у даній справі.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024.
Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду у даній справі відповідачем прийнято рішення від 13.05.2025 №047150025619 про відмову у призначенні пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 призначено заяву до розгляду за правилами письмового провадження.
Встановлено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Від відповідача до суду надійшли пояснення на заяву про встановлення судового контролю, в яких зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі №160/4635/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зараховано ОСОБА_1 до стажу за вислугу років (працівник освіти) період роботи з 12.10.2017 по 02.02.2024, повторно розглянуто заяву від 02.02.2024 та призначено пенсію за вислугу років з 02.02.2024.
Враховуючи викладене, зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконані зобов'язання встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №160/4635/24.
Розглянувши подану заяву, вивчивши надані докази на її підтвердження, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Так, статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. ч.2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 та від 06.05.2019 у справі №826/9960/15.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.
Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №160/4635/24, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що на виконання даного рішення суду відповідачем зараховано до стажу за вислугу років (працівник освіти) період роботи з 12.10.2017 по 02.02.2024.
Також, на виконання рішення суду у справі №160/4635/24, відповідачем повторно розглянута заява позивач від 02.02.2024 про призначення пенсії. Рішенням від 13.05.2025 №047150025619 у призначенні пенсії відмовлено.
В подальшому, відповідно до протоколу призначення пенсії від 04.07.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 02.02.2024 в розмірі 4864,01 грн.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем в повній мірі виконано рішення суду у справі №160/4635/24, а тому підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Суд зауважує, що у розумінні приписів ст.382 КАС України процесуальним законом передбачена можливість суду в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.
Натомість, такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки дефініція статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов'язок.
Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб'єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав.
Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі №806/2594/16.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення суду у даній адміністративній справі у встановленому законом порядку відсутні, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.
Відтак, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/4635/24 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/4635/24 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська