07 жовтня 2025 р.Справа №160/28917/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про зобов'язання вчинити певні дії,
06.10.2025 року через систему “Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, в якому позивач просить:
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 22.08.2025 року;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України скасувати свідоцтво про хворобу № 103 від 19.03.2024 року на підставі підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року.
У прохальній частині позову зазначено клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить на підставі статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України тимчасово зупинити дію свідоцтва про хворобу № 103 від 19.03.2024 року до моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій судовій справі.
Перевіривши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття та розгляду заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. (ч. 1ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України після одержання заяви про забезпечення адміністративного позову суд з'ясовує чи відповідає вказана заява вимогам ст.152,153 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також, згідно з ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, позивач просить відстрочити сплату судового збору до моменту винесення судового рішення на підставі пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки у заявника відсутні кошти для сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання про відстрочення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Проте, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження свого майнового стану позивачем не надано, з огляду на що, підстави для відстрочення сплати судового збору - відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», станом на 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028,00 гривні.
Таким чином, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 726,72 грн.
Таким чином, заявником не сплачено судовий збір за звернення з даною заявою про забезпечення позову та не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених чинним законодавством України порядку і розмірі.
Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, із врахуванням частини десятої статті 169 КАС України, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали про повернення заяви без розгляду, направити особі, яка її подала.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв