06 жовтня 2025 року Справа № 160/9912/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТулянцевої І.В.
за участі секретаря судового засіданняБабецкул К.І.
за участі:
представника позивача представника відповідача Черненко О.А. Герасименко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 року №0730542409 щодо визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року в загальному розмірі 2 701813, 63 грн., з яких 2 161 450, 90 грн. за податковим зобов'язанням, 540 362, 73 грн.- штрафна (фінансова) санкція;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровський області від 27.11.2024 року №0730552409 щодо визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання з військового збору за звітний податковий період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року в загальному розмірі 226 682, 09 грн., з яких 181 345, 67 грн.- за основним зобов'язанням, 45 336, 42 грн.- штрафна (фінансова) санкція;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 року №0730572409, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вчинення податкового правопорушення, передбаченого абз.1. п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України за звітний податковий період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020 гривень;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 року №0730562409, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вчинення податкового правопорушення, передбаченого абз.1.п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України за звітний податковий період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 680 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, п. 170.2 ст.170, пп.174.2.2 п.174.2, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 з урахуванням п.167.2 ст.167, п.176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179, пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що й стало підставою винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 27.11.2024 року №0730542409, №0730552409, №0730572409, №0730562409. При цьому позивачем зауважується, що при донарахуванні податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за ніби отримання інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав контролюючим органом в ході здійснення перевірки не враховано обставину, що інвестиційний прибуток і оподатковуваний дохід від продажу корпоративних прав повинен визначатись з урахуванням витрат на придбання таких корпоративних прав, виходячи із вартості майна внесеного до статутного капіталу на підставі акту оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься учасником до статутного капіталу товариства. Так, позивачем наголошується, що відчуження ним корпоративних прав відбулося без отримання інвестиційного прибутку, а в деяких випадках з інвестиційним збитком, оскільки сума витрат на придбання перевищувала або дорівнювала доходу від продажу, а отже й підстав для нарахування йому у період 2019-2020 року податку на доходи фізичних осіб та військового збору з операцій з інвестиційними активами були відсутні. Стосовно сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді дарунка від фізичної особи, яка не являється членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення, то позивачем зауважується, що контролюючим органом у Акті перевірки від 11.10.2024 року самостійно зазначено, що за інформацією з ІС «Податковий блок» підсистема «Облік платежів», ФОПП ОСОБА_1 сплачено 16.10.2020 року за платіжним дорученням №@РL207879 ПДФО у сумі 5 652,73 грн., за платіжним дорученням №@РL207932 військовий збір у сумі 1 695,82 грн., тобто підстави для донарахування вказаних податкових зобов'язань - були відсутні. Таким чином, з урахуванням наведеного, оскільки у позивача був відсутній оподатковуваний дохід у 2019 та 2020 роках то, відповідно, був відсутній обов'язок з подання податкових декларацій про майновий стан і доходи, а також ведення Книги обліку доходів і витрат для визначення загального річного оподатковуваного доходу, затвердженої наказом Мінфіну від 23.06.2017 року №591. Враховуючи викладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку позивача, є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9912/25, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12 травня 2025 року о 10:00 год.
05 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
09 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, контролюючий орган за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов висновків про порушення останнім п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, п. 170.2 ст.170, пп.174.2.2 п.174.2, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 з урахуванням п.167.2 ст.167, п.176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179, пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що й стало підставою винесення податкових повідомлень-рішень від 27.11.2024 року №0730542409, №0730552409, №0730572409, №0730562409. Відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 у 2019-2020 роках отримав доходи, які згідно з нормами ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, за 2020 рік. Так, згідно з відомостями з ЦБД ДРФО фізична особа - платник податків ОСОБА_1 у період 2019-2020 рік отримав доходи: у вигляді заробітної плати, від продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна, від надання майна в лізинг, оренду або суборенду, у вигляді інвестиційного прибутку (доходу) від операцій з інвестиційними активами, від отримання майна у спадщину (дарунок). ФОПП ОСОБА_1 не надав до перевірки Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017р. №591. Крім того, оскільки Позивач не надав під час перевірки та на запити контролюючого органу документи, що підтверджують витрати на придбання інвестиційних активів, контролюючий орган розрахував інвестиційний прибуток як всю суму отриманого доходу від продажу. На підставі вказаного, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, було задоволено заяву представника позивача адвоката Черненко Олени Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/9912/25 та постановлено забеспечити участь представника позивача адвоката Черненко Олени Анатоліївни у судовому засіданні 12.05.2025 року о 10:00 год. та наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/500/25
Відповідно до довідки секретаря судового засідання Лемзікової В.С. №682 від 12 травня 2025 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тулянцевої І.В. на лікарняному, справа № 160/9912/25, призначена на 12.05.2025 року на 10:00 год, знята з розгляду.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 26.05.2025 року о 10:00 год.
15 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім, зокрема зауважено, що податковим оргпном не спростовано законності пред'явлення позовних вимог, оскільки відзив повністю відстворює редакцію Акту перевірки від 11.10.2024 року №2962/04-36-24-09/3196019819, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відповідачем не спростовані обставини здійснення платником податків ОСОБА_1 операцій з відчуження корпоративних прав (часток ТОВ) без отримання інвестиційного прибутку.
У судовому засіданні 26.05.2025 року було оголошено перерву до 09.06.2025 року об 11:00 год.
У підготовчому судовому засіданні 09.06.2025 року було оголошено перерву до 23.06.2025 року о 10:00 год.
23 червня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 30.06.2025 року об 11:30 год.
30 червня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, стосовно суті господарської діяльності ТОВ «МАКСІ СОЛАР» та ТОВ «ГРІН СОЛАР», частки у статутних капіталах яких були відчужені позивачем.
У судовому засіданні 30.06.2025 року було оголошено перерву до 16.07.2025 року о 13:00 год.
Відповідно до довідки секретаря судового засідання Лемзікової В.С. №1007 від 16 липня 2025 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тулянцевої І.В. у відпусці, справа № 160/9912/25, призначена на 16.07.2025 року на 13:00 год, знята з розгляду.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 31.07.2025 року о 16:00 год.
31 липня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 31.07.2025 року було оголошено перерву до 08.09.2025 року о 16:00 год.
У судовому засіданні 08.09.2025 року було оголошено перерву до 22.09.2025 року о 16:00 год.
В судовому засіданні 22.09.2025 року представник позивача підтримав пред'явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому, відповіді на відзив та у додаткових поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 22.09.2025 року пред'явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що на підставі пп.191.1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024р. №3536-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 », головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Скляренко Ольгою Григорівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.
Копія наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024р. №3536-п та письмове повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.08.2024р. №548 були направлені засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте 06 листопада 2024 року вказаний лист було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.10.2024 №2962/04-36-24-09/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків ОСОБА_1 :
- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік та 2020 рік;
- пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, пп.174.2.2 п.174.2, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 з урахуванням п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України, а саме: внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу, шляхом не декларування у 2019 році доходу, отриманого в результаті прийняття у дарунок майна від Фізичної особи, шо не є членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення, донараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік на суму 5 652,73 грн.;
- п. 170.2 ст.170, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 з урахуванням п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, а саме: внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу, шляхом не декларування у 2019 та 2020 роках доходу від операцій з інвестиційними активами, донараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 155 798,17 грн., у тому числі за 2019 рік - 2099593,17 грн., за 2020 рік - 146205,00 грн.;
- пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу, шляхом не декларування у 2019 доходу від отримання у дарунок майна, у 2019 та у 2020 роках доходу від операцій з інвестиційними активами, донараховано податкові зобов'язання з військового збору на загальну суму 181345,67 грн., у тому числі за 2019 рік - 169161,92 грн., за 2020 рік - 12183,75 грн.;
- п. 44.1, п.44.3 ст.44, пп. «а» п.176.1 ст.176, пп.170.2.1 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, п.1 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2017 року №591 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» в частині не ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, суми інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, внаслідок її ненадання до перевірки.
Копія акту від 11.10.2024 №2962/04-36-24-09/3196019819 була направлена засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте 08 листопада 2024 року вказаний лист було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
На підставі висновків акта перевірки від 11.10.2024 №2962/04-36-24-09/ НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.11.2024 року:
- форми «Р» №0730542409, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2701813,63 грн, з яких за податковим зобов'язанням 2161450,90 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 540362,73 грн.;
- форми «Р» №0730552409, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 226682,09 грн, з яких за податковим зобов'язанням 181345,67 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 45336,42 грн.;
- форми «ПС» №0730562409, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 680,00 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та 2020 рік;
- форми «ПС» №0730572409, яким до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн. за вчинення податкового правопорушення, передбаченого абз.1. п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України за звітний податковий період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року
Незгода позивача з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 року №0730542409, №0730552409, №0730572409, №0730562409 і стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України (ПК України)
Згідно положень пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Відповідно до положень п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до п. 78.1. Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1);
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2);
- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом(пп. 78.1.3);
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4);
- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (пп. 78.1.5).
Відповідно до положень п. 79.1, 79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
При цьому, згідно пункту 79.3 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024 року №3536-п, на підставі пп. 191.1.1 п. 191.1. ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1.2, п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та у зв'язку з надходженням інформації щодо отримання доходів від операцій з інвестиційними активами та неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2019 та 2020 роки було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 30.09.2024 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період з 01.01.2019р. по 31.12.2020р. з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 зазначено, що наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою саме для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
Так, як встановлено судом, у термін з 30.09.2024 по 04.10.2024 посадовою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024 №3536п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків - ОСОБА_1 " проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт від 11.10.2024 №2962/04-36-24-09/ НОМЕР_1 .
Відповіно до висновків акту за наслідками проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, п. 170.2 ст.170, пп.174.2.2 п.174.2, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 з урахуванням п.167.2 ст.167, п.176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179, пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Приписами підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;
Згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Підпунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Пункт 164.2 статті 164 ПК України встановлює перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
При цьому у статті 165 ПК України наведено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, у статті 166 ПК України передбачені випадки, за яких платник податків може зменшити загальний оподатковуваний дохід на розмір податкової знижки.
Відповідно до пункту 164.3 статті 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
За загальним правилом, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1 статті 167 ПК України).
Пункти 167.2-167.5 статті 167 ПК України встановлюють випадки, за яких до бази оподаткування застосовується ставка податку, відмінна від загальної.
Згідно з підпунктом «в» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (підпункт 179.1 статті 179 ПК України).
Відповідно до п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом кожна особа, яка отримує дохід, зобов'язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подавати у зв'язку з цим до податкового органу податкову звітність. При цьому Податковий кодекс України відносить до доходів фізичної особи будь-які доходи, отримані платником податків у відповідному періоді, окрім тих, що не підлягають оподаткуванню, чи підлягають зменшенню на суму податкової знижки або ж із застосуванням меншої ставки податку.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначений положеннями статті 170 ПК України.
Відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Згідно підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 зазначеного ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
За правилами підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Таким чином, у разі здійснення операцій з продажу інвестиційних активів платник повинен здійснювати облік загального фінансового результату окремо від інших доходів і витрат, а отримане за результатами таких операцій позитивне значення фінансового результату (інвестиційний прибуток) включати до складу загального річного оподатковуваного доходу звітного періоду - календарного року.
Згідно із підпунктом а) підпункту 170.2.7 пункту 170.2 статті 170 ПК України, для цілей цього пункту термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
Отже, оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від продажу інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав, у разі позитивної різниці між інвестиційним доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.
Пунктом 176.1 ст. 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов'язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Статтею 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов'язкові реквізити, які повинні містити первинні документи передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій.
Водночас, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію у встановленому порядку.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Законом України № 466-IX від 16.01.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набув чинності 23.05.2020, внесено наступні зміни до ПК України:
пункт 44.3 статті 44 ПК України було доповнено абзацом третім, згідно з яким передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу;
пункт 102.3 ПК України викладено у новій редакції, згідно якої відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:
102.3.1. платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;
102.3.2. контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;
102.3.3. контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 цього Кодексу або Митним кодексом України;
102.3.4. контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у зв'язку із:
складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта);
недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:а) визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 81 цього Кодексу;
б) визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 349 Митного кодексу України;
оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);
102.3.5. здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання;
За змістом п. 102.3 ст. 102 ПК України (в редакції станом на 23.05.2020) відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року.
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.
Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно) завершення дії карантину зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.
Дію пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Так, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Підсумовуючи викладене, з урахуванням пункту 44.3 статті 44 ПК України, передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності, в тому числі і на період з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року включно.
Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до протоколу установчих зборів засновників (учасників) ТОВ «МАКСІ СОЛАР» від 08.05.2018 року було, зокрема вирішено заснувати ТОВ «МАКСІ СОЛАР» зі статутним капіталом 10000,00 грн. Вклади учасників у статутному капіталі складають ОСОБА_2 5000,00 грн, 50% та ОСОБА_3 5000,00 грн, 50%
10.05.2018 проведено державну реєстрацію ТОВ «МАКСІ СОЛАР» (код ЄДРПОУ 42124078), про що внесено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 224 102 0000 085328.
Відповідно до Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «МАКСІ СОЛАР» від 12.04.2019 року, ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_5 частку в розмірі 5000,00 грн, що складає 50% статутного капіталу ТОВ «МАКСІ СОЛАР».
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «МАКСІ СОЛАР» №12/04-2019 від 12.04.2019 року було затверджено зміни складу учасників Товариства та розподілу часток у статутному капіталі Товариства, у зв'язку з відчуженням ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 частки у розмірі 50%.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018 року, вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників (або рішенням засновників при створенні). Аналогічно, при збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів у негрошовій формі, рішенням загальних зборів визначається майно та його грошова оцінка. Таким чином, вартістю придбання корпоративних прав, отриманих в обмін на майно, є грошова оцінка такого майна, визначена та затверджена у встановленому законом порядку учасниками (засновниками) товариства та зафіксована у відповідних документах (рішеннях/протоколах зборів, актах приймання-передачі).
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «МАКСІ СОЛАР» №15/04-2019 від 15.04.2019 року було вирішено збільшити статутний капітал Товариства, шляхом залучення додаткового вкладу учасників на суму 7 499 520,00 грн. із дотриманням пропорцій часток учасників в статутному капіталі Товариства. Визначено, що додатковим вкладом учасників виступатиме належна їм на праві спільної часткової власності, по 1/2 (одній другій) частці кожному, земельна ділянка площею 10,0000 га, кадастровий номер: 1222385000:01:001:1137. Учасники Товариства визначили грошову оцінку вищезазначеної земельної ділянки у розмірі 7 499 520,00 гривень та визначили, що запланований розмір статутного капіталу після його збільшення становитиме 7 509 520,00 гривень і розподілятиметься між учасниками таким чином: ОСОБА_1 ; номінальна вартість частки - 3 754 760,00 грн 50% у статутному капіталі та ОСОБА_5 : номінальна вартість частки - 3 754 760,00 грн., 50% у статутному капіталі.
Актом приймання-передачі земельної ділянки як додаткового вкладу учасників до статутного капіталу ТОВ «МАКСІ СОЛАР» від 16.04.2019 року було передано вищевказану земельну ділянку від фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ТОВ «МАКСІ СОЛАР».
Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «МАКСІ СОЛАР» від 25.04.2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 продали та передали кожний свою частку товариства покупцю - ТОВ «ЕМСОЛТ СОЛАР ЕНЕРДЖІ», а покупець купив та прийняв ці частки на умовах даного Договору.
Згідно пп. b) п.3.1. вказаного договору оплата за частку належну ОСОБА_1 становила гривневий еквівалент 122500,00 євро, що відповідно до офіційного обмінного курсу НБУ, який на дату підписання цього договору становить 3 651 656,52 грн.
Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі у статутному капіталі ТОВ «МАКСІ СОЛАР» від 25.04.2019 підтверджується факт передачі ОСОБА_1 власної частки на користь ТОВ «ЕМСОЛТ СОЛАР ЕНЕРДЖІ».
Зважаючи на вищевказані документи, різниця між доходом, отриманим ОСОБА_1 від продажу корпоративних прав, а саме частки у розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ «МАКСІ СОЛАР» та розміром витрат на її придбання, в розумінні положень пп.170.2.3. п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, становить 3651656,52 грн. - 3754760,00 грн. = - 103103,48 грн., тобто є інвестиційним збитком.
Отже, у даному випадку, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб відсутній, а, відповідно, і висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України є необґрунтованим, та відповідно, нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є неправомірними.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2024 у справі № 810/2527/17.
Крім того, відповідно до умов Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ГРІН СОЛАР» від 01.07.2019 року, зокрема, ОСОБА_1 було придбаноу власність частку у розмірі 5 000,00 грн. (50%) в статутному капіталі ТОВ «Грін Солар» (код: 42308395, дата державної реєстрації: 13.07.2018, статутний капітал: 10 000,00 грн.)
Згідно п.1.4. вказаного Договору купівлі-продажу відчуження зазначеної частки за домовленістю сторін вчинено за 5 000,00 грн. (50% від номіналу 10 000 грн.).
Факт передачі вказаної частки у статутному капіталі ТОВ «Грін Солар» підтверджується Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Грін Солар» від 01.07.2019 року.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Грін Солар» №01/07-2019 від 01.07.2019 року було затверджено зміни складу учасників ТОВ «Грін Солар» та розподілу часток у статутному капіталі товариства, а саме: ОСОБА_5 5000,00 грн, 50% та ОСОБА_3 5000,00 грн, 50%.
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Грін Солар» №05/07-2019 від 05.07.2019 року було вирішено збільшити статутний капітал Товариства, шляхом залучення додаткового вкладу учасників на суму 21600000,00 грн. із дотриманням пропорцій часток учасників в статутному капіталі Товариства. Визначено, що додатковим вкладом учасників виступатиме належна їм на праві спільної часткової власності, по 1/2 (одній другій) частці кожному, земельна ділянка площею 24,0000 га, кадастровий номер: 1225684400:01:004:0049. Учасники Товариства визначили грошову оцінку вищезазначеної земельної ділянки у розмірі 21600000,00 гривень та визначили, що запланований розмір статутного капіталу після його збільшення становитиме 21600000,00 гривень і розподілятиметься між учасниками таким чином: ОСОБА_1 ; номінальна вартість частки - 10805000,00 грн 50% у статутному капіталі та ОСОБА_5 : номінальна вартість частки - 10805000,00 грн., 50% у статутному капіталі.
Актом приймання-передачі земельної ділянки як додаткового вкладу учасників до статутного капіталу ТОВ «Грін Солар» від 05.07.2019 року було передано вищевказану земельну ділянку від фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ТОВ «Грін Солар».
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Грін Солар» №07/07-2019 від 07.07.2019 року було вирішено затвердити результати внесення додаткового вкладу учасниками для збільшення статутного капіталу ТОВ «Грін Солар», рішення про яке було прийнято загальними зборами участників від 05 липня 2019 (протокол №05/07-2019 від 05.07.2019 року). Учасники Товариства затвердили розміри часток учасників товариства та їх номінальну вартість з урахуванням фактично внесеного ними додаткового вкладу таким чином: ОСОБА_1 ; номінальна вартість частки - 10805000,00 грн 50% у статутному капіталі та ОСОБА_5 : номінальна вартість частки - 10805000,00 грн., 50% у статутному капіталі. Всько: 21610000,00 грн - 100%.
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Грін Солар» №08/10-2019 від 08.10.2019 року було вирішено зменшити розмір статутного капіталу ТОВ «Грін Солар» Учасники Товариства затвердили розміри часток учасників товариства та їх номінальну вартість з урахуванням зменшення статутного капіталу таким чином: ОСОБА_1 ; номінальна вартість частки - 8490000,00 грн 50% у статутному капіталі та ОСОБА_5 : номінальна вартість частки - 8490000,00 грн., 50% у статутному капіталі. Всько: 16980000,00 грн - 100%.
Договором купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ «Грін Солар» від 22.10.2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 продали та передали кожний свою частку товариства покупцю - ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія», а покупець купив та прийняв ці частки на умовах даного Договору.
В п.2.1. вказаного Договору, сторони визначили, що продаж 100% корпоративних прав ТОВ «Грін Солар» вчиняється за 16 650 000,00 грн., що за курсом продажу готівкових валют (євро) у АТ «КБ «Глобус» на день укладання цього договору є еквівалентом 600000,00 євро.
Відповідно до п. 2.2. вказаного Договору, оплата ціни договору відбувається наступним чином:
а) 6937500,00 грн., що за курсом продажу готівкових валют (євро) у АТ «КБ «Глобус» на день укладання цього договору є еквівалентом 250000,00 євро, сплачується покупцем в день підписання даного Договору, наступним чином:
3 468 750,00 грн., що за курсом продажу готівкових валют (євро) у АТ «КБ «Глобус» на день укладання цього договору є еквівалентом 125000,00 євро, сплачується на банківський рахунок покупця-1;
3 468 750,00 грн., що за курсом продажу готівкових валют (євро) у АТ «КБ «Глобус» на день укладання цього договору є еквівалентом 125000,00 євро, сплачується на банківський рахунок покупця-2;
б) 9712500,00 грн., що за курсом продажу готівкових валют (євро) у АТ «КБ «Глобус» на день укладання цього договору є еквівалентом 350000,00 євро, сплачується покупцем в строк не пізніше 14 днів з дня підписання даного Договору, наступним чином:
4856250,00 грн., що за курсом продажу готівкових валют (євро) у АТ «КБ «Глобус» на день укладання цього договору є еквівалентом 175000,00 євро, сплачується на банківський рахунок покупця-1;
4856250,00 грн., що за курсом продажу готівкових валют (євро) у АТ «КБ «Глобус» на день укладання цього договору є еквівалентом 175000,00 євро, сплачується на банківський рахунок покупця-2;
Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі у статутному капіталі ТОВ «Грін Солар» від 24.10.2019 підтверджується факт передачі ОСОБА_1 власної частки на користь ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія».
Зважаючи на вищевказані документи, різниця між доходом, отриманим ОСОБА_1 від продажу корпоративних прав, а саме частки у розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ «Грін Солар» та розміром витрат на її придбання, в розумінні положень пп.170.2.3. п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, становить 8325000,00 грн. - 8490000,00 грн. = - 165000,00 грн., тобто є інвестиційним збитком.
Суд зазначає, що контролюючий орган при проведенні перевірок та прийнятті оскаржуваних рішень визначив інвестиційний прибуток ОСОБА_1 як повну суму доходу, отриманого від продажу корпоративних прав, без урахування будь-яких витрат на їх придбання.
Отже, у даному випадку, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб відсутній, а висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України є необґрунтованим, та відповідно, нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, є неправомірними.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2024 у справі № 810/2527/17.
Обов'язок подання декларації виникає, зокрема, при отриманні інвестиційного прибутку (пп. 170.2.1 ст. 170 ПК України) або доходів, з яких податок не утримано податковим агентом (пп. 168.2.1 ст. 168 ПК України).
Оскільки, у позивача за результатами операцій з відчуження часток у статутному капіталі ТОВ ТОВ «Грін Солар» та ТОВ «МАКСІ СОЛАР» не утворилось інвестиційного прибутку, відповідно, і відсутній обов'язок подавати контролюючому органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та за 2020 рік.
Відсутність обов'язку у позивача подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), в свою чергу, обумовлює відсутність у нього обов'язку вести облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №800/27245 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення», затверджено форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість); Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість; форму книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість); Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.
Суд зауважує, що чинним податковим законодавством установлено порядок обліку доходів і витрат та ведення книги обліку доходів та витрат для платників податків - суб'єктів підприємницької діяльності, однак не установлено такого порядку для платників податків - фізичних осіб, доходи яких підлягають оподаткуванню безвідносно до здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, позивач не мав обов'язку на ведення Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, оскільки не є особою, на яку розповсюджується обов'язок щодо ведення такого документу.
Щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, отриманого у 2019 році від отримання у дарунок майна, суд вважає на наступне.
В Акті перевірки від 11.10.2024 №2962/04-36-24-09/3196019819 зазначалось, що в ході здійснення аналізу податкової інформації та відповідно п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у періоді з 01.01.2019 по 31.12.2019 ФОПП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримано дохід в розмірі 113054,50 грн« в результаті отримання майна у дарунок від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення (ознака доходу 114)) Дохід включено ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за Формою №1ДФ за IV квартал 2019 року за ознакою доходу «114», податок з доходів фізичних осіб та військовий збір не нараховано.
На запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 07.10.2020 №96755/04-06-04-11 про надання документів стосовно отриманої ОСОБА_1 спадщини (дарунка) у 2019 році від приватного нотаріуса ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надійшов лист від 15.10.2020 №105/01-16 (вхідний ГУ ДПС №Ю4238/ФОП/ від 20.10.2020), в якому, зокрема, було зазначено, що ним 04.12.2019 року за реєстровим №2946 посвідчено договір дарування нерухомості, за яким обдаровуваними виступили ... (РНОКПП ...) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рівних частках. Ринкова (оціночна) вартість об'єкту дарування за зазначеним договором становила 226109,00 гривень (двісті двадцять шість тисяч сто дев'ять грн. 00 коп.)».
Згідно інформації з ІКС «Податковий блок» підсистема «Облік платежів» ФОПП Годованцем сплачено 16.10.2020 за платіжним дорученням від 16.10.2020 №@РL207879 податок з доходів фізичних осіб у сумі 5652,73 грн., за платіжним дорученням від 16.10.2020 №@РL207932 військовий збір у сумі 1695,82 грн.
Так, судом зазначається, що хоча сплата відбулася після граничного строку, встановленого для подання декларації за 2019 рік, вона відбулася до моменту прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.11.2024 року.
Тобто, на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень у відповідача були відсутні підстави для визначення грошового зобов'язання з цих податків, оскільки вони вже було сплачене позивачем.
На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про протиправність та необгрунтованість податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 27.11.2024 року №0730542409, №0730552409, №0730572409, №0730562409, а також невідповідності їх критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 12112,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього, шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0730542409 від 27.11.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2701813,63 грн, з яких за податковим зобов'язанням 2161450,90 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 540362,73 грн.;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0730552409 від 27.11.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 226682,09 грн, з яких за податковим зобов'язанням 181345,67 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 45336,42 грн.;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0730562409 від 27.11.2024 року, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 680,00 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та 2020 рік;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0730572409 від 27.11.2024 року, яким до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн. за вчинення податкового правопорушення, передбаченого абз.1. п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України за звітний податковий період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 12112,00 (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 06 жовтня 2025 року.
Суддя І.В. Тулянцева