Ухвала від 06.10.2025 по справі 160/21309/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

06 жовтня 2025 рокуСправа №160/21309/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Кропової К.В.

за участю:

від позивача: Дрозд В.Р., адвокат;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Зоря» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Зоря» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не виключення відомостей про Фермерське господарство «ЗОРЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20273119) за виконавчим провадженням № 53639181, з Єдиного реєстру боржників;

зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості про Фермерське господарство «ЗОРЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20273119) за виконавчим провадженням № 53639181, з Єдиного реєстру боржників.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/19103/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі і призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою від 17.09.2025 суд залишив без руху позовну заяву Фермерського господарства «Зоря» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, шляхом надання доказів звернення до суду в межах строків, установлених ст.287 КАС України, або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску; встановив позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

До суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд прийняти пояснення до розгляду та продовжити розгляд справи; у випадку, якщо суд дійде висновку, що строк звернення до суду є пропущеним, то визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до суду.

У клопотанні позивач зазначає, що цей спір стосується питання того, що ФГ «ЗОРЯ» продовжує перебувати у Єдиному реєстрі боржників незважаючи на відсутність правових підстав для цього. Наявність вищезазначених обмежень, за відсутності правових підстав, а також легітимної мети є порушенням права позивача, закріпленого у статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У даному випадку позивач вчинив наступні дії: 1. 25 лютого 2025 року звернувся з заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення заявника з Єдиного реєстру боржників; 2. 25 квітня 2025 року звернувся до Міністерства юстиції України (звернення листом від 30.04.2025 було перенаправлено до міжрегіонального управління - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)); 3. 26 травня 2025 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Результатами всіх звернень позивачу було відмовлено у виключенні інформації про нього з Єдиного реєстру боржників в тому числі у зв'язку з тим що матеріали виконавчого провадження є знищеними. Отже, у позивача відсутній будь-який інший ефективний спосіб захисту його прав щодо виключення його з Єдиного реєстру боржників окрім як звернення з цим позовом до суду. Позивач звертає увагу на постанову ТААС від 04.09.2025 у справі №160/19581/25, де предметом позову було визнання протиправною бездіяльності щодо незняття (нескасування) арештів, накладених на нерухоме майно. Так, у тій справі суд апеляційної інстанції також застосував концепцію «триваючого правопорушення» та скасував ухвалу суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачу. Суд апеляційної інстанції зазначив наступне: «За приписами частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, як правильно зазначив суд першої інстанції, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. В той же час, судом першої інстанції не враховано того, що предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо невчинення дій, обов'язок вчинення яких, за позицією позивачки, визначений чинним законодавством, а саме: не зняття арешту з майна. Основою характерною рисою бездіяльності відповідача в даних правовідносинах є те, що вона носить триваючий характер і порушує права та інтереси позивача, і, відповідно, є триваючим правопорушенням. У свою чергу, триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону. При цьому, триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв'язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права та легалізації триваючого правопорушення. Адже, у випадку повернення позову має місце ситуація при якій позивачу фактично відмовлено в праві доступу до суду, а іншого засобу відновлення свого права, окрім як оскарження триваючої бездіяльності, позивач не має.». Крім того, позивач зазначає, що у постанові ТААС від 04 квітня 2024 року у справі №280/8852/23, де предметом позову було питання бездіяльності виконавчої служби та перебування позивача у Єдиному реєстрі боржників, питання строків з огляду на триваючий характер порушень прав позивача не виникало. Позивач мав правомірні очікування на те що його буде виключено з Єдиного реєстру боржників, а тому покладення на нього якихось додаткових обов'язків з перевірки дотримання законодавства зі сторони органів державної влади є непропорційним та несправедливим.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.10.2025, представник позивача підтримав заявлене клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, у позовній заяві позивач посилається на протиправну бездіяльність державного виконавця щодо не виключення відомостей про Фермерське господарство «ЗОРЯ» за виконавчим провадженням № 53639181, з Єдиного реєстру боржників.

З матеріалів справи суд установив, що постановою державного виконавця від 24.03.2017 було відкрито виконавче провадження №536339181 з примусового виконання виконавчого листа №198/652/15-ц, виданого 22.03.2017 Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області.

02.08.2018 у виконавчому провадженні №536339181 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Частиною 5 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.7 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, станом на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу), відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Згідно із п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Позивач посилається на те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена саме на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», тому відомості про позивача мають бути виключені із Єдиного реєстру боржників.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що одночасно із винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, державний виконавець виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Доказів вчинення таких дій відповідачем до матеріалів справи не надано.

При цьому, позивач мав правомірні очікування на те, що його буде виключено з Єдиного реєстру боржників.

Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що цей спір стосується питання того, що позивач продовжує перебувати у Єдиному реєстрі боржників і у позивача відсутній будь-який інший ефективний спосіб захисту його прав щодо виключення його з Єдиного реєстру боржників окрім як звернення з цим позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд зазначає про поновлення позивачу строку звернення до суду.

При цьому, підстави для виключення позивача із Єдиного реєстру боржників мають бути розглянуті під час розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання щодо поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частин 13, 14 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Фермерського господарства «Зоря» про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Поновити Фермерському господарству «Зоря» строк звернення до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Продовжити розгляд адміністративної справи №160/21309/25.

Ухвалу направити учасниками справи.

Ухвала набирає законної сили 06.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 06.10.2025.

Суддя Н.В. Кучугурна

Попередній документ
130806512
Наступний документ
130806514
Інформація про рішення:
№ рішення: 130806513
№ справи: 160/21309/25
Дата рішення: 06.10.2025
Дата публікації: 09.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.10.2025)
Дата надходження: 22.07.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
09.09.2025 14:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
17.09.2025 13:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
01.10.2025 15:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
06.10.2025 15:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд