30 вересня 2025 рокуСправа №160/14613/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, буд. 75, код ЄДРПОУ 40392181) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
20 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 78601042 від 28 квітня 2025 року про відмову у проведенні реєстраційних дій;
- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснити реєстрацію речових прав на нерухоме майно будинок АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою відповідно довідки № 1204-5000475003 від 24.03.2022 року «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Медай Анна Володимирівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обл. з заявою від 13.03.2025 року з метою державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на належний позивачу будинок АДРЕСА_1 , що знаходиться в Донецькій обл., Волноваський р., м. Волноваха, вул. Козацька (колишня назва вул. Клари Цеткін) за наявними в нього документів, проте державним реєстратором сформовано запит до відповідного бюро технічної інвентаризації, який знаходиться в Донецькій обл., Волноваський р., м. Волноваха, вул. Козацька (колишня назва вул. Клари Цеткін), а вручено позивачу, який повинен здійснити дії замість державного реєстратора, на думку самого реєстратора.
В подальшому 28 квітня 2025 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Мелай Анною Володимирівною було винесено рішення № 78601042 про відмову в проведенні реєстраційних дій з причини: державному реєстратору не надійшла відповідь на запит № 01.1-19/408 від 18.03.2025 року до бюро технічної інвентаризації.
Позивач вважає, що дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Медай Анна Володимирівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська області є неправомірними та суперечать вимогам діючого законодавства України. Вказане стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 26 травня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Ухвалою від 01 серпня 2025 року суд вирішив подальший розгляд справи № 160/14613/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 02 вересня 2025 року 12-00 год.
Ухвалою від 02 вересня 2025 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/14613/25 та розпочати розгляд справи по суті. Призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні 23 вересня 2025 року о 11:00 год.
Суд переніс розгляд справи на 30.09.2025 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомити належним чином.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою відповідно довідки № 1204-5000475003 від 24.03.2022 року «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
13.03.2025 року позивач звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з метою державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: реєстраціїї права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на належний мені будинок АДРЕСА_1 ) з наявими в позивача документами, а саме: договором купівлі-продажу від 08.06.1999, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивач), посвідченого 08 червня 1999 року державним нотаріусом Волноваської нотаріальної контори Донецької області за № 2-1558, у відповідності до якого позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із реєстраційним написом, право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_1 у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Волноваха» 08 червня 1999 року, за реєстровим номером 454.
Відповідно паспорту сторінки 11 відмітки здійсненої Відділом внутрішніх справ Волноваського району позивач прописаний за адресою: АДРЕСА_1 від 11 червня 1999 року, що посвідчено відповідною печаткою. Копія паспорту наявна в матеріалах справи.
З матеріалів справи слідує, що технічним паспортом на будинок, в зведеному акті Ф-5 зазначено, що власником будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 . Цей запис посвідчений печаткою Волноваським бюро технічної інвентаризації.
Згідно із Генерального плану (схеми) зазначено, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 посвідчений печаткою Волноваським бюро технічної інвентаризації. Відповідно довідки № 1204-5000475003 від 24.03.2022 року «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 (нова назва АДРЕСА_1 .
Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з метою державної реєстрації речових прав на нерухоме майно прийнято рішення про зупинення розгляду заяви № 7786258118 березня 2025 року. Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_4 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обл., під час розгляду заяви від 13.03.2025 за реєстраційним номером 65788018 встановив наявність обставин, які є підставою для зупинення розгляду заяви.
Державним реєстратором сформовано запит до відповідного бюро технічної інвентаризації стосовно будинку АДРЕСА_1 , що знаходиться в Донецькій обл., Волноваський р., м. Волноваха, вул. Козацька (колишня назва вул. Клари Цеткін), та вручено позивачу, який повинен самостійно звернутись до бюро технічної інвентаризації, що знаходиться Донецька обл. «донецькою народною республікою» (ДНР).
Позивач зазначив, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно за вказаною паперовою адресою була проведена Волноваським бюро технічної інвентаризації 08.06.1999, та за зв'язком із розташуванням архівів БТІ на окупованій території, відсутня можливість отримання відомостей про зареєстровані права від суб'єкта, які підтверджують державну реєстрацію прав, які виникли та були зареєстровані на паперових носіях до 2013 року.
28 квітня 2025 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Мелай Анною Володимирівною було винесено рішення № 78601042 про відмову в проведенні реєстраційних дій з причини: державному реєстратору не надійшла відповідь на запит № 01.1-19/408 від 18.03.2025 року до бюро технічної інвентаризації.
Позивач вважає дії Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових прав є неправомірними та суперечать вимогам діючого законодавства України, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
на підставі наказу Міністерства юстиці України від 14.12.2012 № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. № 2102/22414 наказ Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (із змінами) втратив чинність.
Цим же наказом було затверджено Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (надалі - Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі разом - Реєстри) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно (ч.1 Порядку).
Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв /запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав (ч.3 Порядку).
Відомості, отримані державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав за результатом пошуку у Реєстрах та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оформляються у паперовому вигляді, підписуються державним реєстратором, засвідчуються в установленому законодавством порядку печаткою та долучаються до відповідної облікової або реєстраційної справи (ч.5 Порядку).
Перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень (ч.6 Порядку).
Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта (ч.7 Порядку).
За результатом перенесення записів щодо об'єкта нерухомого майна, наявних у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, державний реєстратор робить у відповідних реєстрах відмітку про перенесення відомостей таких записів (ч.5 Порядку).
Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-ІV) визначено наступне.
Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч.2).
Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав (ч.5).
Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону № 1952-Ідержавна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача отримання документів за результатом розгляду заяви. Частиною 2 ст. 18 Закону № 1952-IV передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав. Частиною 1 ст. 24 Закону № 1952-IVвизначені підстави для відмови в державній реєстрації прав. Пункт 8 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IVпередбачає, що якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації прав. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Згідно з частиною 5 статті 24 Закону № 1952-IV відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
Частиною 1 статті 27 Закону №1952-ІV встановлені підстави для здійснення державної реєстрації права власності, до яких законодавець відніс:
1) укладений в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтво про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтво про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державний акт на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості;
10) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
13-1) договір, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, та акта прийманняпередачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності;
13-2) акти приймання-передачі нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
13-3) договір про передачу страхового портфеля;
14) інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Тобто перелік підстав здійснення державної реєстрації права власності, визначений у статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є вичерпним, що підтверджується п.14 ч.1 ст.27 цього Закону, який передбачає можливість реєстрації і на підставі інших документів, які підтверджують право власності та, як були подані позивачем при зверненні з заявою про реєстрацію свого майна.
Проаналізувавши вказані положення Закону № 1952-IV та надавши оцінку обставинам справи суд зазначає, що у спірному випадку державний реєстратор мав доступ до усіх документів та до усієї інформації, необхідної для проведення державної реєстрації, у зв'язку із чим рішення відповідача про відмову в проведенні реєстраційних дій від 28.04.2025 року № 78601042 з причини: державному реєстратору не надійшла відповідь на запит № 01.1-19/408 від 18.03.2025 року до бюро технічної інвертарзації, є таким, що порушує матеріальне право позивача та підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і поданих документів державний реєстратор має виключну компетенцію у питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно відноситься до компетенції державного реєстратора, який приймає відповідне рішення за умови відповідності заявлених прав, поданої заяви та долучених до неї документів вимогам, встановленим законом.
Разом із тим, законодавець чітко передбачив як підстави, порядок, строки, процедуру проведення реєстраційних дій щодо речових прав на нерухоме майно, так і порядок, строки, відповідну процедуру та підстави для відмови у проведенні таких реєстраційних дій.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Враховуючи те, що єдиною підставою для відмови позивачу в проведенні реєстраційних дій слугувала відсутність відповідь на запит № 01.1-19/408 від 18.03.2025 року до бюро технічної інвертаризації, яке знаходиться на окупованій території «донецькою народною республікою» (ДНР), оцінку якій судом надано в межах даного рішення, суд зробив висновок, що з метою ефективного захисту прав позивача, слід зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснити реєстрацію речових прав на нерухоме майно будинок АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .
гідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах, тому суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 4069-0172-6193-4490 від 16.05.2025 року.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, буд. 75, код ЄДРПОУ 40392181) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 78601042 від 28 квітня 2025 року про відмову у проведенні реєстраційних дій..
Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради здійснити реєстрацію речових прав на нерухоме майно будинок АДРЕСА_1 (колишня назва вул. Клари Цеткін) Донецької області, Волноваського району, міста Волноваха, за ОСОБА_2 ..
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, буд. 75, код ЄДРПОУ 40392181).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 07.10.2025 року.
Суддя С.В. Ніколайчук