29 вересня 2025 року Справа 160/27376/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач-2) №046050021534 від 11.09.2025 року, яким позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено у зв'язку із недосягненням пенсійного віку, визначеного ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати відповідача-2 призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п."б" ст.13 Закону У країни "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, з 04.09.2025 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч.2 ст.59 КАС України).
Таким Законом, який визначає випадки посвідчення довіреностей фізичних осіб іншими особами, є Цивільний кодекс України (далі - ЦК України).
Частиною 3 статті 245 ЦК України визначено:
- довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;
- довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу;
- довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора;
- довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
- довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Відповідно до ч.4 ст.245 ЦК України довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
Разом з цим, відповідно до пунктів 1, 10 ч.1 ст.34 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року №3425-XII, нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо) (п.1); засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них (п.10).
Згідно з п.3.3 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.
Тобто, копія довіреності, що видана фізичною особою на право представництва її інтересів в судових установах та посвідчена нотаріусом, повинна бути засвідчена тільки нотаріусом.
У статті 75 Закону України "Про нотаріат" зазначено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Згідно з ч.5 та ч.6 ст.59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У відповідності до ч.8 ст.59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що у разі звернення фізичної особи до суду через її представника суду має бути надано оригінал або належним чином завірена копія документу, що підтверджує його повноваження. Допустимим є посвідчення копій документів суддею та нотаріусом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з ч.2 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, для підтвердження адміністративної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії) тощо.
До позовної заяви надано копію паспорту позивача, яка засвідчена інспектором ВК Сіманько С.О.
Слід звернути увагу, що згідно приписів Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована.
Відтак, інформація щодо особи позивача у її паспорті - є персональними даними позивача.
Отже, копія паспорта може бути завірена лише власником відповідних документів на кожному розвороті копії.
Таким чином, позивачу необхідно надати власноруч засвідчену копію паспорта.
Приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160 КАС України, а саме: в порушення п.2 ч.5 цієї статті, у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти позивача, оскільки це обов'язковий реквізит позовної заяви. Відповідно до ст.44, ст.47 КАС України позивач має право бути обізнаним про рух справи та особисто отримувати електронні документи. Крім того, до суду не надано доказів неможливості створення позивачем такої адреси.
Також, в порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти відповідача-1, оскільки це обов'язкові реквізити позовної заяви.
Крім того, в порушення п.6, п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Також всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч п.11 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява не містить власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Всупереч зазначеним приписам, у позовній заяві відсутній зміст позовних вимог щодо відповідача-1.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов'язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу та його представнику на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська