06 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4349/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 02.11.2024 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 4 301,72 грн. відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку №1078; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 02.11.2024 із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4 301,72 грн відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною відмови здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум; визнання протиправною відмови здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 02.11.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно ,з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 02.11.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і, начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу з 08.11.2021 по 02.11.2024 у в/ч НОМЕР_1 та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 02.11.2024 №307 був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення з 02.11.2024, у зв'язку із вибуттям до нового місця служби в АДРЕСА_1 .
Вважаючи, що станом на день виключення зі списків особового складу, відповідач, не провів з ним повного та остаточного розрахунку щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі, 12.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування недотриманого грошового забезпечення.
Листом від 22.02.2025 №1145/188/14/84/пс відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби та звільненням із неї.
Позивач вважає, що станом на день виключення його зі списків особового складу, відповідач, не провів з ним повного та остаточного розрахунку щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі, тому позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, оскільки, на його переконання, йому не належним чинном нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, грошове забезпечення, допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник в/ч НОМЕР_1 позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні. В обґрунтування такої позиції зазначила, що пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Однак Постановою №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» У свою чергу, пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. З урахуванням вищенаведеного зазначає, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Відтак у спірний період щодо перерахунку розмірів посадового окладу Постановою № 103 були внесені зміни та розпорядниками нижчого рівня, в т.ч. відповідачем, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначались шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Також звернула увагу суду, що позивач призначений до в/ч НОМЕР_1 наказом № 246 від 08.11.2021, при цьому, визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок. В той же час, посадовий оклад ОСОБА_1 , який у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення останнього 08.11.2021 на посаду у в/ч НОМЕР_1 , тому позивача не виникло права для нарахування та виплату індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 4, 6 Порядку № 1078.
Зазначила, що за п. 6 розд. ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/3219: розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Також перехідними положеннями Закону №2710-IX, щодо Держбюджету на 2023 рік, було призупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та нарахування індексації заробітної плати на 2023 рік.
Вважає, вимоги позивача щодо здійснення йому перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки та грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки є неправомірними та не підлягають задоволенню.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 08.11.2021 по 02.11.2024 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 08.11.2021 №246 солдата ОСОБА_1 , призначено наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.09.2021 №535 на посаду штурмана відділу напрямків на авіацію в/ч НОМЕР_1 , з 06.09.2021 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і вважати такою, що з 06.09.2021 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 5 360 грн на місяць, шпк «майор».
02.11.2024 наказом командира в/ч НОМЕР_1 №307 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення з 02.11.2024, у зв'язку із вибуттям до нового місця служби в АДРЕСА_1 .
Позивач, вважаючи, що станом на день виключення зі списків особового складу відповідач не провів з нею повного та остаточного розрахунку щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі, 12.02.2025 звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою, у якій просив:
- здійснити нарахування (перерахунок) та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 02.11.2024 відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;
- здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 02.11.2024 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 2023 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Листом 22.02.2025 №1145/188/14/84/пс відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви, у зв'язку з тим, що позивач призначений до в/ч НОМЕР_1 наказом № 246 від 08.11.2021, при цьому, посадовий оклад ОСОБА_1 , який у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення останнього 08.11.2021 на посаду у в/ч НОМЕР_1 , тому позивача не виникло права для нарахування та виплату індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 4, 6 Порядку № 1078.
Згідно наказу МО України “Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 11.06.2008 №260 до складу грошового забезпечення входять: посадові оклади, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові вид грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплать винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові вид грошового забезпечення. Отже, ні матеріальна допомога, ні допомога на оздоровлення не входить до складу додаткових видів грошового забезпечення і не підлягає індексації.
Відповідно до п. 1.2 розділу І наказу МО України “Про затвердження Інструкції забезпечення входять: посадові оклади, оклад за військовим званням; щомісячні про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 11.06.2008 №260 до складу грошового додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Отже, ні матеріальна допомога, ні допомога на оздоровлення не входять до складу додаткових видів грошового забезпечення. Винагорода, передбачена постановою №889 не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується і виплачується одноразова грошова допомога. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим військовослужбовцям, перелік яких наведеній у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення.
Згідно наказу МО України “Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 11.06.2008 №260 до складу грошового забезпечення входять: посадові оклади, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Отже, ні матеріальна допомога, ні допомога на оздоровлення не входять до складу додаткових видів грошового забезпечення і не підлягає індексації.
Позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у листі від 22.02.2025, та вважає, що в ході проходження військової служби обчислення і виплату грошового забезпечення здійснено з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Закон України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту.
Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються всіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Приписами статті 2 Закону №2011-XII визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 02.11.2024 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 4 301,72 грн. відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 3 частини першої статті 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1078).
Згідно пункту 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції, яка діє з 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Згідно з постановою №704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу військовослужбовців та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Тим часом, відповідно до абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку №1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №420/6982/21 з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
У цих справах Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців третього шостого пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 в період з 08.11.2021 по 02.11.2024, що підтверджується наказом командира в/ч НОМЕР_1 №246 від 08.11.2021 та наказом №307 від 02.11.2024.
Тобто, саме з листопада 2021 року ОСОБА_1 почав отримувати грошове забезпечення у в/ч НОМЕР_1 .
Разом з тим необхідно враховувати, що визначальним для обчислення індексації різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №560/13302/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 03.05.2023 у справі №160/10790/22, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв'язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови №704, та виходячи із приписів абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку №1078.
Натомість за обставин цієї справи посадовий оклад позивача, який проходив службу з 08.11.2021 по 02.11.2024, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою №704, яка вже діяла на момент призначення останнього в листопаді 2021 року на посаду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у позивача не виникло право для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзаців четвертого шостого пункту 5 Порядку №1078.
Аналогічний за змістом правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 04.04.2024 у справі №160/2481/23.
Зважаючи на те, що позивач не набула права на отримання індексації-різниці, оскільки за спірний період проходження служби (08.11.2021 по 02.11.2024 у в/ч НОМЕР_1 ) не мало місце підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців, суд вважає, що у відповідача не виникло обов'язку порівнювати суму підвищення доходу з нарахованою за цей місяць позивачеві індексацією.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача щодо визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при її обрахунку надбавки за вислугу років та індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 3 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктами 1 та 6 розділу XXIII Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Статтею 1 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення» (Закон №1282-XII) встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №240/10130/19 сформував правовий висновок про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована грошова допомога для оздоровлення за 2022 - 2024 роки.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.1, абз.3 п.7 Розділу 24 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Субсидіарне застосування зазначених вище норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації в суму грошового забезпечення призвело б до зменшення розміру грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19.
Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Проте, з розрахунку про розміри та склад матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 вбачається, що матеріальна допомога, яка виплачена позивачу, складалась лише з окладу за військовим звань без включення індексації грошового забезпечення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, тому дану позовну вимогу слід задовольнити.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно приписів до частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою підвищено грошове забезпечення відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнав протиправним та нечинним пункт 6 Постанови №103.
Наведене свідчить про те, що починаючи з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі -Закон №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
З аналізу наведених правових норм висновується, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Таким чином, ураховуючи зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законами України “Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законами України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», “Про Державний бюджет України на 2022 рік», “Про Державний бюджет України на 2023 рік» виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, у постановах від 19.10.2022 та від 15.06.2023 у справах №400/6214/21 та №380/13603/21 відповідно.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а звернув увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Так, статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX (далі - Закон №294-IX), установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 102,00 грн, Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон №1082-ІХ) установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 270,00 грн, Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ (далі - Закон №1928-ІХ) установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481,00 грн та Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX (далі - Закон №2710-IX), установлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 684,00 грн.
Разом з тим суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704» внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено абзац перший в такій редакції:
“ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 набрала чинності 20.05.2023.
Таким чином, з 20.05.2023 застосовується редакція пункту 4 Постанови №704, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» Встановлення з 01 січня 2024 року Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховуються розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців.
Виходячи з викладеного, слідує, що з 29.01.2020 по 19.05.2023 відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Враховуючи вищенаведене, у період з 08.11.2021 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача та його складові мали обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 відповідно, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.
Разом із тим, суд звертає увагу, що як вбачається із наказів командира в/ч НОМЕР_1 №246 від 08.11.2021 та №307 від 02.11.2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 в період з 08.11.2021 по 02.11.2024. Відтак взаємопов'язані позовні вимоги заявлені до в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 02.11.2024, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Аналогічна позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі № 380/2355/24, від 05.07.2024 у справі № 380/29757/23.
Стосовно позовної вимоги зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань за період служби з врахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 1, 6 Розділу 23 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до п.п.1, абз.3 п.7 Розділу 24 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Зважаючи, що допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань обраховується в розмірі місячного грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на її перерахунок, яка була нарахована за період з 08.11.2021 по 19.05.2023,
з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 січня відповідного року.
Отже, з 08.11.2021 по 19.05.2023 відповідачем при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача протиправно не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом січень 2021 року та січень 2023 року як розрахункову величину, суд дійшов висновку і про протиправність виплати допомоги на оздоровлення, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, без урахуванням відповідних величин.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при її обрахунку індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при її обрахунку індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки у щомісячному розмірі грошового забезпечення, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 19.05.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 08.11.2021 по 19.05.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя С.Ф. Костюкевич