06 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3761/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, позивач) звернулось із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 347 425,48 грн
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 347 425,48 грн.
Податковий борг виник внаслідок несплати нарахованого податку на нерухоме майно згідно з податковими повідомленнями-рішеннями та не сплаченого у добровільному порядку. Позивачем у встановлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги форми “Ф» від 26.09.2019 №164710-52, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ГУ ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, відмовлено.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи викладені сторонами у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Рівненській області.
Як слідує з розрахунку виникнення податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків ГУ ДПС у Рівненській області (а.с.5), витягу з ІС “Податковий блок» (зворотний бік облікової картки платника податків) (а.с.7-8) у відповідача наявна заборгованість за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 347 425,48 грн.
Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 347425,48 грн виник внаслідок несплати відповідачем податкового зобов'язання нарахованого ГУ ДПС у Волинській області за податковими повідомленнями-рішеннями:
від 06.08.2018 №0661867-1303-0308 на суму 25,60 грн (за 2021 рік), з терміном сплати 11.12.2018;
від 06.08.2018 №0661865-1303-0308 на суму 601,28 грн (за 2021 рік), з терміном сплати 21.12.2018;
від 06.08.2018 №0661866-1303-0308 на суму 405,28 грн (за 2017 рік), з терміном сплати 21.12.2018;
від 06.08.2018 №0661868-1303-0308 на суму 6227,84 грн (за 2017 рік), з терміном сплати 21.12.2018;
від 21.04.2023 №0090276-2406-0308 на суму 12213,50 грн (за 2022 рік), з терміном сплати 14.01.2024;
від 21.04.2023 №0090278-2406-0308 на суму 520,00 грн (за 2022 рік), з терміном сплати 14.01.2024;
від 21.04.2023 №0090279-2406-0308 на суму 126503,00 грн (за 2022 рік), з терміном сплати 14.01.2024;
від 26.04.2024 №0361590-2406-0308-UA56040370000063056 на суму 750,40 грн (за 2023 рік), з терміном сплати 25.08.2024;
від 26.04.2024 №0361591-2406-0308-UA56040370000063056 на суму 17625,02 грн (за 2023 рік), з терміном сплати 25.08.2024;
від 26.04.2024 №0361588-2406-0308-UA56040370000063056 на суму 182553,56 грн (за 2023 рік), з терміном сплати 27.10.2024 (а.с.9-13).
Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 по платежах до бюджету, яка підлягає до стягнення за даним позовом становить 347425,48 грн. Доказів сплати вищезазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Несплата відповідачем податкового боргу стала підставою для звернення ГУ ДПС у Рівненській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно (підпункт 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України).
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування - об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно правил, установлених підпунктом 266.7.2 пункту 266.7, підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції на час винесення податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків у розумінні пункту 45.1 статті 45 ПК України
З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 06.08.2018 №0661866-1303-0308, від 06.08.2018 №0661868-1303-0308, від 21.04.2023 №0090276-2406-0308, від 21.04.2023 №0090278-2406-0308, від 21.04.2023 №0090279-2406-0308, від 26.04.2024 №0361590-2406-0308-UA56040370000063056, від 26.04.2024 №0361591-2406-0308-UA56040370000063056, від 26.04.2024 №0361588-2406-0308-UA56040370000063056, якими ОСОБА_1 визначені податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, були надіслані контролюючим органом рекомендованим порядком з повідомленням про вручення за останньою відомою адресою реєстрації місця проживання відповідача, що є його податковою адресою у розумінні пункту 45.1 статті 45 ПК України, однак не були вручені і повернулись на адресу податкового органу з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку про причини невручення/досилання “за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому в розумінні пункту 58.3 статті 58 ПК України такі податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (а.с.9-13).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Відповідно до положень ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
З урахуванням строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Однак, ОСОБА_1 податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у строк, визначений підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, не сплатив, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, які слугували підставою для стягнення з відповідача податкового боргу у даній справі, суду не надав.
З огляду на викладене, станом на день розгляду даної справи, нараховані контролюючим органом грошові зобов'язання, відповідно до вищевказаних податкових повідомлень-рішень, є узгодженими, але не сплаченими у встановлені строки, тобто перетворились на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
26.09.2019 позивач сформував та надіслав ОСОБА_1 податкову вимогу форми “Ф» №164710-52, з якої вбачається, що станом на 25.09.2019 загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 7260,00 грн та яка була надіслана відповідачу однак не була вручена і повернулась на адресу податкового органу з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку про причини невручення/досилання “за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.6-6 зворот).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу. Доказів оскарження податкової вимоги форми “Ф» від 26.09.2019 №164710-52 або сплати сум податкового боргу відповідач не надав.
Доводи відповідача (викладені у клопотанні про зупинення провадження у справі) про неправомірність нарахувань податкових зобов'язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не приймаються судом, оскільки правомірність прийняття означених податкових повідомлень-рішень і правильність сум грошових зобов'язань в них не є предметом з'ясування у цій справі.
Суд зазначає, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини не щодо законності податкового повідомлення-рішення, на підставі якого здійснюється стягнення, а які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо (постанова Верховного Суду від 23.05.2019 у справі №807/2011/16).
В межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковими повідомленнями-рішеннями, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов (постанова Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №160/13436/22.
Відповідач не скористався своїм правом на звернення до суду у цій справі із зустрічним позовом, а доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 06.08.2018 №0661867-1303-0308, від 06.08.2018 №0661865-1303-0308, від 06.08.2018 №0661866-1303-0308, від 06.08.2018 №0661868-1303-0308, від 21.04.2023 №0090276-2406-0308, від 21.04.2023 №0090278-2406-0308, від 21.04.2023 №0090279-2406-0308, від 26.04.2024 №0361590-2406-0308-UA56040370000063056, від 26.04.2024 №0361591-2406-0308-UA56040370000063056, від 26.04.2024 №0361588-2406-0308-UA56040370000063056 та податкової вимоги від 26.09.2019 №164710-52 в іншому судовому провадженні матеріали справи не містять.
Якщо рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг, не було скасовано і є чинним, грошові зобов'язання вважаються узгодженими.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За вищенаведених обставин, суд дійшов висновку про те, що податковим органом доведено наявність правових підстав для стягнення заявленого у даній справі податкового боргу.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначене відповідачу податкове зобов'язання у сумі 347 425,48 грн є узгодженим та не сплачене ним у встановлений строк, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення з ОСОБА_1 вказаного податкового боргу.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 347 425,48 грн (триста сорок сім тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 48 копійок) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300) та перерахувати на рахунок UA428999980314010512000017443 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998. код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівненській області/Ярослав.сіл.тг/18010300.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, буд, 12, код ЄДРПОУ 44070166).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Т.М. Димарчук