про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій,
вчинених на виконання рішення суду
07 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2694/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 28.01.2022 до 25.02.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (далі - Постанова № 704). Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28.01.2022 до 25.02.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).
30.09.2025 до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшла заява представника позивача Чернікова Д.Ю. про визнання протиправними дій, вчинених ВЧ НОМЕР_1 на виконання рішення суду у цій справі щодо розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.02.2022 по 25.02.2023 без врахування розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року (а. с. 83-86).
Вказана заява мотивована тим, що при перерахунку грошового забезпечення позивача ВЧ НОМЕР_1 , всупереч рішенню суду у цій справі, застосувала прожитковий мінімум станом на 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн, а не 50% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2022, що становить 3250,00 грн, а також прожитковий мінімум станом на 01.01.2023 в розмірі 2684,00 грн, а не 50% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023, що становить 3350,00 грн. Як наслідок, остаточна сума, яка підлягає виплаті позивачу на виконання рішення суду у цій справі, за таким протиправним перерахунком склала 102448,94 грн, тоді як за розрахунком представника позивача така сума повинна становити 191000,00 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 постановлено вказану заяву розглянути в порядку письмового провадження (а. с. 93).
В поданих до суду поясненнях від 04.10.2025 № 1452/фс (а. с. 109) відповідач вказав, що при здійсненні розрахунку застосовувався саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року виплати, а не величина 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З матеріалів справи видно, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 28.01.2022 до 25.02.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 (а. с. 52-56).
На виконання вказаного рішення суду, відповідач здійснив нарахування позивачу грошового забезпечення в сумі 102448,94 грн (а. с. 110), при цьому, під час здійснення розрахунку застосував саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року виплати, а не величину 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Суд звертає увагу, що подану у порядку статті 383 КАС України заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду представник позивача обґрунтовує виключно тим, що ВЧ НОМЕР_1 , всупереч рішенню суду у цій справі, не застосувала величину 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року для розрахунку перерахунку усіх елементів грошового забезпечення позивача за період з 28.02.2022 по 25.02.2023, що свідчить про протиправність дій відповідача.
При вирішенні поданої заяви суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 88 постанови від 04.11.2020 у справі № 200/9195/19-а дійшла висновку, що унаслідок уведених Законом № 1774-VIII змін була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій.
Відповідно до наведених вище положень Закону № 1774-VIII законодавець, по-перше, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат як розрахункову величину мінімальну заробітну плату; по-друге, чітко передбачив, що для визначення таких виплат застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 1 січня відповідного календарного року (такі висновки щодо застосування норм права викладені у пункті 6.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 240/19227/21).
Оскільки приписи пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VIII не втратили чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, то в цьому випадку не встановлено правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 25.09.2025 у справі № 140/11638/24.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що, виконуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у цій справі, відповідач при здійсненні розрахунку правомірно застосував саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року виплати, як це передбачено пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII, а не величину 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. Тому оскаржувані дії відповідача є правомірними та правові підстави для задоволення заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду відсутні.
Керуючись статтями 248, 383 КАС України, суд
Заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх