про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
06 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10879/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій щодо здійснення розрахунку та виплати грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби за період з 13.07.2023 по 18.09.2023 у в/ч НОМЕР_1 , з 19.09.2023 по 18.02.2024 у в/ч НОМЕР_2 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби за період з 13.07.2023 по 18.09.2023 у в/ч НОМЕР_1 , з 19.09.2023 по 18.02.2024 у в/ч НОМЕР_2 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про Державний бюджет України на 01.01.2023, 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та провести виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
01.10.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив нову редакцію позовної заяви, у якій просить визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 щодо здійснення розрахунку та виплати грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби за період з 26.02.2022 по 18.02.2024 у в/ч НОМЕР_2 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби за період з 26.02.2022 по 18.02.2022 включно з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про Державний бюджет України на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та провести виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо строку звернення до суду позивач у новій редакції позовної заяви вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а тому строк звернення до суду не пропущено.
Позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 18.02.2024 належить повернути позивачу з таких мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Отже, судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 наголошено, що період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, судова палата вважала, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
При цьому, за обставинами справи №460/21394/23 позивач звільнений з військової служби 30.03.2023 і в цей же день йому вручено грошовий атестат.
Як слідує з матеріалів позову, ОСОБА_1 з 18.02.2024 виключений із списків особового складу військової частини відповідно до наказу в/ч НОМЕР_2 від 18.02.2024 №49.
Спір стосується нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових складових) за період із 26.02.2022 по 18.02.2024 із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі №460/21394/23, суд дійшов висновку, що в цій справі до позовних вимог за період з 05.03.2022 по 18.07.2022 застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом №2352-ІХ, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Щодо періоду з 19.07.2022 по 18.02.2024, то слід застосовувати правила частини другої статті 233 КЗпП України в чинній редакції, яка встановлює строк звернення до суду - три місяці з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.
Позивач при звільненні з військової служби (18.02.2024) мав бути обізнаним про всі суми, що йому були нараховані та виплачені. Відтак, саме з цього часу для нього розпочався тримісячний строк звернення до суду.
Натомість до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 23.09.2025, тобто із суттєвим пропуском передбаченого статтею 233 КЗпП України строку.
Звернення позивача із заявами до відповідачів щодо отримання інформації про його грошове забезпечення не вказує на дотримання строку звернення до суду з даним позовом, а лише свідчить про час, коли позивач почав вчиняти активні дії з метою захисту порушених прав. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, позивач не довів наявність правових підстав для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 18.02.2024, суд не встановив дійсних обґрунтованих перешкод для звернення позивача до суду з позовними вимогами за вказаний період в межах визначеного законом строку.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 26.09.2025 про залишення позовної заяви без руху, тому позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 18.02.2024 необхідно повернути позивачеві.
Керуючись статтями 123, 169, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 18.02.2024 повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Суддя Н.Б.Плахтій