06 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9817/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає на територіях радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»; зобов'язання здійснити в межах позовної давності нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає на територіях радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» - 2 361 грн, а також зобов'язання нараховувати та виплачувати щомісячно суми такого підвищення на період дії військового стану.
Позивач зазначає, що вона є непрацюючим пенсіонером, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідно до даних витягу з реєстру територіальної громади позивач проживала з 31.08.1984 по 28.04.2007 у м. Камінь-Каширський. З 15.05.2007 по 28.11.2008 позивач тимчасово проживала, с. Видерта Камінь-Каширського району, а з 28.11.2008 повернулась до свого будинку у м. Камінь-Каширський де проживає по даний час.
Крім того, вказує, що листом від 18.08.2025 відповідач повідомив, що встановлення виплат, передбачених цією статтею, здійснюється Пенсійним фондом України шляхом звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Враховуючи викладене, питання встановлення доплати за проживання у згаданих зонах буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати доплати у розмірі 2 361,00 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ та Постанови №1524, та вказує, що має право на отримання такої доплати з огляду на наявність у нього статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, непрацюючого пенсіонера, постійного проживання в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, при цьому, після 01.01.1993 не змінювала місця проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач отримав 04.09.2025 у зареєстрований через підсистему «Електронний суд» кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте правом подачі відзиву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що не є спірним у справі та перебуває на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії.
Позивач зазначає, що відповідно до даних витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 проживала з 31.08.1984 по 28.04.2007 у м. Камінь-Каширський. З 15.05.2007 по 28.11.2008 позивач тимчасово проживала, с. Видерта Камінь-Каширського району, а з 28.11.2008 повернулась до свого будинку у м. Камінь-Каширський де проживає по даний час.
З 28.07.2007 по 15.05.2007 позивача прописували у с. Видерта в сільській раді. Чому не прописали саме 28.04.2007 а лише 15.05.2007 позивачу не відомо.
Згідно записів трудової книжки позивач розпочала свою трудову діяльність на території Камінь-Каширського району з 08.07.1980 і вся трудова діяльність проходила у м. Камінь-Каширський до дня звільнення з роботи 05.01.2002.
Позивач зазначив, що якщо у неї відсутня прописка проживання (з 28 квітня по 15 травня 2007 року), то наявна трудова діяльність у зоні гарантованого добровільного відселення, що дає право на підвищення до пенс непрацюючому пенсіонеру, як особі яка проживала або працювала в зоні гарантованого добровільного відселення в сумі 2 361,00 грн на період дїї військового стану.
04.08.2025 позивач звернулась да відповідача із заявою про встановлення доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення.
Листом від 18.08.2025 відповідач повідомив, що встановлення виплат, передбачених цією статтею, здійснюється Пенсійним фондом України шляхом звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Враховуючи викладене, питання встановлення доплати за проживання у згаданих зонах буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) з відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання.
Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не здійснює їй доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що має статус потерпілої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2 361,00 грн, звернулася до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 45 Закону №4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом № 4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону №4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після 01.01.1993 змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З матеріалів справи убачається, що позивачу з 01.01.2025 припинена виплата доплати в сумі 2 361,00 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ з тих підстав, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання/реєстрації позивача у зоні гарантованого добровільного відселення.
Згідно витягу з реєстру Камінь-Каширської територіальної громади від 21.01.2025, з 31.08.1984 по 23.02.1998 позивач була зареєстрована по АДРЕСА_1 ; з 23.02.1988 по 28.04.2007 зареєстрована по АДРЕСА_2 , з 25.03.2015 по даний час АДРЕСА_2 , вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (а.с. 13).
Тобто, даним витягом не підтверджується доводи позивача, що з 15.05.2007 по 28.11.2008 позивач тимчасово проживала, с. Видерта Камінь-Каширського району, а з 28.11.2008 повернулась до свого будинку у м. Камінь-Каширський де проживає по даний час.
Таким чином, судом встановлено, що позивач у період з 29.04.2007 по 24.03.2015 відсутня інформація про місце проживання у населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки після 01.01.1993 позивач змінила місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулася на постійне місце проживання до цієї зони, та вказана обставина відповідно до абзацу другого статті 45 Закону №4059-ІХ не дає підстав для встановлення позивачу у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, тому оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо відмови у встановленні позивачу з 01.01.2025 зазначеної доплати є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог належить відмовити.
Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не підлягає стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя В.В. Дмитрук