Рішення від 06.10.2025 по справі 140/9152/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9152/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника на підставі довідки Західного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань від 31.07.2023 № 5к/вих/7.1/5201 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі вказаної довідки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення суду від 31.07.2023 у справі № 140/7659/23 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області виготовило довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 31.07.2023 № 5к/вих/7.1/5201 та направило її до ГУ ПФУ у Волинській області.

Проте відповідач в порушення вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.92 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки в добровільному порядку не здійснив.

Також на звернення позивача про здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач листом від 05.08.2025 відмовив у здійсненні перерахунку на підставі вказаної довідки у зв'язку з відсутністю нормативно-правових актів, що дають право на перерахунок пенсії.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.02.2023 його пенсії звернулася до суду із даним позовом для захисту своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та просив у задоволенні позову відмовити у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а відтак, справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ України у Волинській області як отримувач пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 140/7659/23 Західне міжрегіональне управлінням з питань виконання кримінальних покарань 31.07.2023 № 5к/вих/7.1/5201 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023.

Вказана довідка листом Західного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань направлена на адресу ГУ ПФУ у Волинській області.

Разом з тим, 24.07.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань від 31.07.2023 № 5к/вих/7.1/5201.

Згідно відповіді ГУ ПФУ у Волинській області від 05.08.2025 позивачу повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 31.07.2023 № 5к/вих/7.1/5201, оскільки станом на дату звернення рішень Кабінетом Міністрів України щодо проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян не приймалось, тому підстави для формування списків щодо видачі відповідних довідок відсутні.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у новій (оновленій) довідці, позивач звернулася до суду за захистом свого права із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-XII).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, осіб, на яких поширюються положення Закону №2262-XII, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 названого Закону.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

В силу абзацу другого пункту 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою, з-поміж іншого, затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та схеми тарифних розрядів (Додатки 1-14 до постанови №704).

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові N 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови N 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 зазначив, що:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі, як розрахункова велична для обчислення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку N 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах №120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), №500/1813/21 (постанова від 12.09.2022), №120/648/22-а (постанова від 16.11.2022), №120/8682/21-а (постанова від 10.01.2023), №440/1185/21 (постанова від 10.01.2023), №500/1433/21 (постанова від 24.01.2023).

Так, у спірних відносинах грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 збільшилось внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, і у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45 (в редакції з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 (05.03.2019)), з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування п. 4 постанови №704 в первинній редакції.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд звертає увагу, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 140/7659/23 встановлено право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення, визначених від розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.

Отже, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у ГУ ПФУ в Волинській області виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача, у зв'язку з отриманням від уповноваженого органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, починаючи з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

Таким чином, відмовляючи позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, відповідач діяв протиправно.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Західного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань від 31.07.2023 № 5к/вих/7.1/5201 про розмір грошового забезпечення. Також наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу на підставі вказаної довідки, з урахуванням зазначених у ній видів та сум грошового забезпечення.

Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 968,96 грн., який сплачений квитанцією від 13.08.2025.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн, то суд приходить до таких висновків.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги від 15.08.2025; акта приймання юридичних послуг від 15.08.2025; квитанції до прибуткового касового ордеру №15-08/01 від 15.08.2025, адвокатом було надано послуги ОСОБА_2 на суму 5 000,00 грн.

З акта приймання юридичних послуг від 15.08.2025 слідує, що вартість послуг, наданих адвокатським об'єднанням «Дженерал Лігал Груп» на суму 5 000,00 грн включають: консультацію клієнта, подання заяв та адвокатських запитів, складання адміністративного позову та інших матеріалів для звернення до суду -5 000 грн.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Атрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Крім того, як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, ціни позову та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні, без проведення судового засідання), суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а також те, що послуги щодо вивчення матеріалів та законодавства, збирання доказів охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 500,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в загальній сумі 1 468,96 грн., що складаються із суми судового збору та витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки Західного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань від 31.07.2023 № 5к/вих/7.1/5201 про розмір грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 підставі довідки Західного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань від 31.07.2023 № 5к/вих/7.1/5201 про розмір грошового забезпечення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 та витрати на правничу допомогу у сумі 500 грн, а всього 1 468,96 грн (одна тисяча чотириста шістдесят вісім гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя С.Ф. Костюкевич

Попередній документ
130805660
Наступний документ
130805662
Інформація про рішення:
№ рішення: 130805661
№ справи: 140/9152/25
Дата рішення: 06.10.2025
Дата публікації: 09.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.11.2025)
Дата надходження: 31.10.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною