м. Вінниця
07 жовтня 2025 р. Справа № 120/12724/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складіиголовуючого суддіТомчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача, яка виразилась у нездійсненні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 347076,12 грн у період з 30.12.2023 по 15.08.2025, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10. 2000 № 2050-III.
Ухвалою від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
02.10.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву, в якій заперечує проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та просить такий розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування такого клопотання представник відповідача зазначив, що згідно з пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є, у тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються відносин щодо проходження та звільнення з публічної служби на посаді прокурора (тобто особи, яка у значені Закону України "Про запобігання корупції" займала відповідальне становище), то така справа не належить до справ незначної складності, та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Визначаючись щодо клопотання сторони відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1- 4 частини 4 статті 12 КАС України.
В силу вимог частини першої статті 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону дає можливість зробити висновок про те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов'язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами пункту 4 частини 9 статті 171, частини 1 статті 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми статті 12 КАС України, якими визначено, які справи для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.
Як вбачається з предмету спору, дана справа не підпадає під визначення справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, з огляду на що, віднесення її до справ незначної складності не може вважатися звуженням змісту та обсягу прав позивача.
Водночас представник відповідача, звертаючись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, обґрунтовує це тим, що позивач обіймав посаду прокурора та є службовою особою, яка відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" займала відповідальне або особливо відповідальне становище. Крім того, спірні правовідносини стосуються проходження та звільнення з публічної служби саме на посаді прокурора ОСОБА_1 , що, на думку заявника, обумовлює необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд не погоджується із доводами представника відповідача, з огляду на таке.
Як слідує із матеріалів справи, на момент звернення до суду з цим адміністративним позовом ОСОБА_1 уже був звільнений із займаної посади прокурора, а отже, не є службовою особою, яка фактично займає відповідальне або особливо відповідальне становище у розумінні Закону України "Про запобігання корупції". Відтак, позов не підпадає під виключення, передбачені пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України, і може бути розглянутий за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, предметом позову є нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 , яка не є складовою грошового забезпечення у розумінні законодавства про проходження служби. Оскільки така виплата: не включається до грошового забезпечення як сукупності окладу, надбавок, премій тощо; не є елементом безпосереднього проходження служби у прямому розумінні; має іншу правову природу - носить компенсаційний характер, спрямований на відшкодування втрат, спричинених порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів виникає виключно як наслідок порушення фінансових зобов'язань відповідача перед позивачем.
Більше того, суд зазначає, що представник відповідача не навів жодних переконливих доводів про необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
Посилання відповідача на обставини запобігання можливим втратам державного бюджету та захист економічних інтересів держави, суд оцінює критично та до уваги не бере.
Суд зауважує, що відповідач має право надати до суду відзив на позов, висловити свої заперечення з приводу заявлених вимог, навести додаткові докази, аргументи, міркування на спростування викладених у позовній заяві доводів.
Отже, суд доходить висновку, що подане клопотання є необґрунтованим та не дає підстав для ухвалення рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства.
До того ж, слід враховувати, що практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав і внаслідок такого судового розгляду жодним чином не порушується право учасника справи на доступ до суду.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а отже, подане відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 260 КАС України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 120/12724/25 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Томчук Андрій Валерійович