м. Вінниця
06 жовтня 2025 р. Справа № 120/8161/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу з 29.01.2020 по 19.05.2023 перерахунку грошового забезпечення, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
Ухвалою суду від 20.06.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, надати належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами та з урахуванням правових висновків, викладених в постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023.
24.06.2025 від представника позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали, в якій просив поновити строки вказуючи на те, що такі слід обчислювати з травня 2025 року, тобто дня отримання інформації від військової частини із розмірами грошового забезпечення.
Ухвалою від 30.06.2025 судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребовувася грошовий атестат позивача із доками його отримання.
21.07.2025 від представника відповідача разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом.
Водночас, суд зауважує, що при відкритті провадження судом не вирішено питання щодо поновлення строків звернення до суду.
Так, ознайомившись із матеріалами справи суд дійшов висновку, що слід залишити позов без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
З огляду на вказане, право на звернення до суду відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18 липня 2022 року), не обмежене будь-яким строком, при цьому, після 19.07.2022 р. підлягають застосуванню строки визначені ст. 233 КЗпП України, зокрема, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Спірні правовідносини стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 виникли після 19.07.2022, отже строк звернення становить 3 місяці.
При вирішенні питання про дотримання строків звернення до суду, суд враховує позицію ВС викладену в постанові від 21.03.2025 р. у справі №460/21394/23, вказав наступне:
"Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
78. Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 30 березня 2023 року, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.".
Отже, вручення грошового атестату є початком перебігу строку звернення до суду.
В свою чергу, позивачу атестат вручено 18.12.2024 і в ньому відображені суми грошового забезпечення, зокрема, посадовий оклад та інші щомісячні види грошового забезпечення.
Відтак, строк звернення до суду із заявленими позивачем вимогами збіг 18.03.2025, в той час, як позивач звернувся до суду 11.06.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду.
Представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду мотивовану тим, що строк слід обчислювати з дня коли особа набула відповідної інформації, зокрема, на її думку, таким днем є отримання відповіді в травні 2025 р.
З такою позицією суд не погоджується та вказує, що вручення грошового атестату є початком перебігу строку звернення до суду, а не отримання відповіді на запит представника позивача.
За таких обставин, причини наведені представником позивача не є поважними, відтак, слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску із доказами поважності причин його пропуску.
За правилами визначеними частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску, в частині вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна