іменем України
07 жовтня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 730/432/25
Головуючий у першій інстанції - Луговець О. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1173/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 43 439,20 грн за наступними зобов'язаннями:
- за договором позики № 2328729 від 02 серпня 2024 року в розмірі 20 070 грн, з яких: 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13,20 грн - заборгованість за відсотками; 12 000 грн - заборгованість за пенею; 2 056,80 грн - комісія за надання позики;
- за договором позики № 7674928 від 12 липня 2024 року в розмірі 23 369,20 грн, з яких: 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 600 грн - заборгованість за процентами за користування позикою; 7 769,20 грн - заборгованість за процентами на прострочену позику.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2328729, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Позивач, посилавшись на наявність права вимоги, зазначив, що 14 червня 2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстрів боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 20 070 грн. Всупереч умов договорів позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав зобов'язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
12 липня 2024 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7674928, який підписано відповідачем електронним підписом позичальника. Позивач, посилавшись на наявність права вимоги, зазначив, що 11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками ТОВ «Маніфою», в тому числі і до відповідача за договором позики № 7674928. Всупереч умов цього правочину, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав зобов'язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість у загальній сумі 26 070 грн: за договором позики № 2328729 - у розмірі 8070 грн, з яких 6000 грн - борг за основною сумою, 13,20 грн - борг за відсотками, 2 056,80 грн - борг за комісією; за договором позики № 7674928 від 12 липня 2024 року - у розмірі 18 000 грн, з яких: 8 000 грн - борг за основною сумою, 5 200 грн - борг за процентами за користування позикою, 4 800 грн - борг за процентами на прострочену позику. У задоволенні решти вимог позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 1 817,25 грн судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, просить рішення районного суду змінити, зменшивши загальний розмір заборгованості, визначений судом до стягнення з нього на користь позивача, до 14 000 грн.
Скаржник зазначає, що з 23 вересня 2024 року є військовослужбовцем, отже на спірні правовідносини поширюється дія ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У зв'язку з цим загальна сума боргу за договором позики № 7674928 від 12 липня 2024 року підлягає зменшенню, суд першої інстанції мав зменшити її на 5 000 грн боргу за процентами за користування позикою та 4 800 грн боргу за процентами на прострочену позику. Розмір боргу за договором позики № 2328729 від 02 серпня 2024 року також підялгає зменшенню на 13,20 грн боргу за відсотками та 2 056,80 грн боргу за комісією.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ», не погодившись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Обгрунтовуючи доводи відзиву, сторона позивача посилається на те, що відповідача мобілізовано до лав ЗСУ 23 вересня 2024 року, а кредитні договори, за якими стягуються кошти, укладено 12 липня 2024 року та 02 серпня 2024 року, тобто на час укладення цих правочинів та отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не перебував у ЗСУ, тому на правовідносини сторін не поширюється дія ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначає, що суми заборгованості нараховувались первісним кредитором на підставі умов укладених договорів. Після переходу права вимоги позивач не здійснював додаткових нарахувань.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити, а рішення суду скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд першої інстанції виходив з того, що належними і допустимими доказами підтверджено наявність заборгованості за договором позики № 2328729 від 02 серпня 2024 року на суму 8 070 грн, з яких: 6000 грн - борг за основною сумою, 13,20 грн - борг за відсотками, 2056,80 грн - борг за комісією
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за пенею у сумі 12 000 грн за договором позики № 2328729 від 02 серпня 2024 року, районний суд зазначив, що пеню нараховано відповідачу за прострочення виконання ним зобов'язань за договором, укладеним після 24 лютого 2022 року, коли Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер, тому пеня підлягає списанню позикодавцем і не може бути стягнута з позичальника.
Визначаючи розмір заборгованості за договором позики № 7674928 від 12 липня 2024 року, районний суд зазначив, що з 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, отже на піставі ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з цього періоду проценти відповідачу не повинні нараховуватись. Суд вважав доведеним наявність заборгованості за договором позики № 7674928 від 12 липня 2024 року у сумі 18 000 грн, з яких: 8 000 грн - борг за основною сумою, 5 200 грн - борг за процентами за користування позикою, 4 800 грн - борг за процентами на прострочену позику.
Апеляційний суд з наведеними висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
У справі встановлено, що 11 січня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Маніфою» укладено договір факторингу №11-01/2024 (а.с. 42-44).
За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованість до боржників, клієнт зобов'язаний передати факторові інформацію згідно з реєстром боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 4 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 5).
Пунктом 9.8. договору передбачено, що до договору додаються наступні додатки, що складають його невід'ємну частину:
- додаток № 1 - форма реєстру боржників;
- додаток № 2 - форма акту прийому-передачі реєстру боржників;
- додаток № 3 - форма акту прийому-передачі документації;
- додаток № 4 - форма надання інформації з реєстру боржників в електронному вигляді;
- додаток № 5 - форма акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді.
- додаток № 6 - форма акту повернення права вимоги заборгованості.
12 липня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7674928, який підписано останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором b94743, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позики), позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж саму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору (а.с. 26-31).
Параметри позики (п. 2.3. договору):
2.3.1. тип позики: довгострокова;
2.3.2. мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;
2.3.3. сума позики: 8 000 грн;
2.3.4. строк позики: загальний строк - до 24 вересня 2024 року (74 дні), строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком;
2.3.5. дата надання позики: 12 липня 2024 року;
2.3.6. дата повернення позики: 24 вересня 2024 року;
2.3.7. загальні витрати за позикою: 619,20 грн.
Процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики (п. 2.4. договору):
2.4.1. акційна процентна ставка, фіксована: 0,01000 % на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 цього договору;
2.4.2. базова процентна ставка, фіксована: 1,5000 % на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору;
2.4.3. основна процентна ставка, фіксована: 2,5000 % на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено розділом 3 цього договору.
2.4.4. денна процентна ставка за цим договором становить 0,10459 % та розраховується за наступною формулою (відповідно до ч. 4 ст 8 ЗУ «Про споживче кредитування») ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100 % = (4 200 грн / 8000 грн) / 80 днів х 100 %, де: ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом (загальні витрати за позикою за цією додатковою угодою); ЗРК - загальний розмір кредиту (загальна сума позики за цією додатковою угодою); t - строк кредитування у днях (загальний строк позики за цією додатковою угодою).
Пунктом 2.5. передбачено, що позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінету.
03 серпня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору позики № 7674928, яку підписано останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором h17409 (а.с. 34).
За цією угодою сторони погодили продовжити строк позики шляхом встановлення строку користування позикою за цією додатковою угодою. Основні параметри позики в межах дії цієї додаткової угоди:
• сума позики станом на дату укладення цієї угоди: 6 000 грн;
• строк користування позикою за цією додатковою угодою: загальний строк - до 22 жовтня 2024 року (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів визначених розрахунком;
• дата повернення позики: 22 жовтня 2024 року;
• загальні витрати за позикою в межах дії цієї додаткової угоди: 4 200 грн;
• процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики за цією додатковою угодою: базова процентна ставка, фіксована: 1,5000 % на день - застосовується протягом періоду за цією додатковою угодою; основна процентна ставка, фіксована: 1,5000 % на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду за цією додатковою угодою; денна процентна ставка за цією додатковою угодою становить 0,65625 % та розраховується за наступною формулою (відповідно до ч. 4 ст 8 ЗУ «Про споживче кредитування») ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100 % = (4 200 грн / 8000 грн) / 80 днів х 100 %, де: ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом (загальні витрати за позикою за цією додатковою угодою); ЗРК - загальний розмір кредиту (загальна сума позики за цією додатковою угодою); t - строк кредитування у днях (загальний строк позики за цією додатковою угодою).
Проценти за користування позикою нараховуються згідно з розрахунком, затвердженим сторонами при укладенні цієї додаткової угоди щодо продовження строку позики, що є її невід'ємною частиною - Додаток № 1.
ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором h17409 додаток №1 до додаткової угоди №1 до договору позики № 7674928 від 12 липня 2024, в якому міститься:
1) розрахунок за додатковою угодою № 1 від 03 серпня 2024, у якому зазначено, що сума позики складає 8 000 грн, строк користування позикою за цією додатковою угодою: 1-ий розрахунковий період - до 02 вересня 2024 року (30 днів) застосовується базова процентна ставка - 2,5000 % на день; 2-ий розрахунковий період до - 22 жовтня 2024 року (50 днів), дата повернення позики - 22 жовтня 2024 року, основна процентна ставка, фіксована - 1,50000 % на день. Денна процентна ставка: 0,65625 % (розрахунок денної процентної ставки зазначено у п. 2 цієї Додаткової угоди) (а.с. 35-36);
2) графік обов'язкових платежів за цією додатковою угодою, в якій указано, що значення реальної річної процентної ставки та загальної вартості позики розраховано згідно з методикою розрахунку, встановленою Національним банком України (а.с. 36 зворот - 37).
12 липня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором z93441 підписано паспорт позики (а.с. 39-41).
Лист сервісу онлайн платежів iPay.ua від 13 грудня 2024 року свідчить про те, що 12 липня 2024 року о 17:26:23 на картку НОМЕР_1 здійснено платіж у сумі 8 000 грн (а.с. 38).
11 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Маніфою» укладено додаткову угоду № 10 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року (а.с. 45).
11 грудня 2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Маніфою» укладено акт прийому-передачі реєстру боржників № 9 за договором факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 року, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 9 від 11 грудня 2024 року в кількості 5072, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників № 9 від 11 грудня 2024 року передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с. 46).
Витягом з реєстру боржників № 9 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 є боржником за договором позики № 7674928, загальна сума заборгованості 23 369,20 грн (а.с. 47).
Звернувшись з вимогою про стягнення заборгованості, ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилалося на невиконання відповідачем умов договору позики № 7674928 від 12 липня 2024 року щодо повернення у встановлений строк грошових коштів, указуючи, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за грошовими зобов'язаннями.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу №14/06/21 (а.с. 12-14).
За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов'язаний передати фактору інформацію згідно реєстру боржників в електронному виді за формою, наведеною в додатку № 5 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 6).
Згідно з п. 3.1 договору загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників і вказуються в таких реєстрах боржників.
Пунктом 9.10. передбачено, що до договору додаються наступні додатки, що складають його невід'ємну частину:
- додаток № 1 - форма реєстру боржників;
- додаток № 2 - форма акту приймання-передачі реєстру боржників;
- додаток № 3 - форма повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором;
- додаток № 4 - форма акту прийому-передачі документації;
- додаток № 5 - форма надання інформації з реєстру боржників в електронному вигляді;
- додаток № 6 - форма акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді.
28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладена додаткова угода № 2 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року про те, що сторони погодили внести зміни до п. 1.3. договору та викласти його в наступній редакції: «Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства» (а.с. 15).
13 червня 2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 7 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року про те, що сторони домовились викласти пункт 9.1. договору в наступній редакції: «9.1. Даний договір» вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.» (а.с. 16).
02 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2328729, який підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 135147 (п. 29 договору) (а.с. 7-10).
За цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі («Позику»), на погоджений умовами договору строк (далі - «Строк Позики»), з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики (п. 1 договору).
Параметри та умови позики передбачено у п. 2 договору, згідно з яким:
- сума позики - 6 000 грн (п. 2.1. договору);
- строк позики (строк договору) - 23 дні (п. 2.2. договору);
- процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики / день - 0,01 % (фіксована) (п. 2.3. договору);
- комісія за надання позики 34,28 % (фіксована) від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 2 056,80 грн) (п. 2.4. договору);
- дата надання позики - 02 серпня 2024 року;
- дата повернення позики (останній день) - 24 серпня 2024 року.
Пунктом 4 договору передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування позикою до дня повернення позики (включно), на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою до повного погашення заборгованості за договором. Проценти не нараховуються за перший день користування позикою. Комісія за надання позики нараховується одноразово в дату надання позики (в перший день користування позикою), що визначена п. 2 договору.
У пункті 29 договору зазначено рахунок ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .
02 серпня 2024 року відповідачем підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - 135147 Додаток №1 до договору позики - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 10 зворот - 11).
08 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 41 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 17).
08 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено акт прийому-передачі реєстру боржників № 33 від 08 жовтня 2024 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 33 від 08 жовтня 2024 року, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників № 33 від 08 жовтня 2024 року передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с. 18).
Витягом з реєстру боржників № 33 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року засвідчено, що ОСОБА_1 є боржником за договором позики № 2328729, загальна сума заборгованості 20 070 грн (а.с. 19).
Згідно з розрахунками заборгованості за договором позики № 2328729 від 02 серпня 2024 року за період з 08 жовтня 2024 року по 28 лютого 2025 року, складеного ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість не погашена, залишок заборгованості складає 20 070 грн (а.с. 20).
Звернувшись з вимогою про стягнення заборгованості, ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилалося на невиконання відповідачем умов договору позики № 2328729 від 02 серпня 2024 року щодо повернення у встановлений строк грошових коштів, указуючи, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за грошовими зобов'язаннями.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості за договорами позики не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 укладено:
- 12 липня 2024 року з ТОВ «Маніфою» договір позики № 7674928 на суму 8 000 грн;
- 02 серпня 2024 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2328729 на суму 6 000 грн.
Перевіряючи доводи позову та апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (п. 37, 38)).
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №761/33403/17).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (п. 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21).
Наведені норми свідчать про те, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Виходчи з наведених норм, апеляційний суд вважає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено набуття права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 2328729 від 02 серпня 2024 року.
Договір факторингу № 14/06/21 укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 14 червня 2021 року.
Предмет Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року визначено у розділі 1. Відповідно до п. 1.1. за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Тобто, самим договором факторингу передбачено відступлення факторові права лише тих грошових вимог, строк виконання за якими настав на час укладення договору факторингу.
Договір позики № 2328729 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 02 серпня 2024 року, тобто після укладення договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Таку правову позиція викладено у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.
Установлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Отже, зважаючи на те, що предметом договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, і умовами договору не передбачено право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), відсутні підстави стверджувати про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права кредитора у зобов'язанні за договором позики № 2328729 від 02 серпня 2024 року, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та про те, що відбулась заміна первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та нового ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Апеляційний суд вважає також хибним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права кредитора у зобов'язанні за договором позики № 7674928 від 12 липня 2024 року, укладеним між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , через те, що у матеріалах цієї справи відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу №11-01/24 від 11 січня 2024 року, укладеним між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Отже, докази на підтвердження оплати за договором факторингу є однією зі складових доведення факту набуття вимоги за кредитним договором фінансовою установою. Підтвердження факту відступлення права вимоги є передумовою стягнення коштів з боржника. Обов'язок доказування та подання доказів покладено на сторони. Кожна сторона несе ризик наслідків, пов'язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України). Виходячи з наведених процесуальних норм, колегія суддів вважає, що позивачем у належний спосіб не доведено факту набуття ним вимоги за кредитним договором № 7674928 від 12 липня 2024 року.
Зазначеного не враховано судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборговаості за договорами позики № 7674928 від 12 липня 2024 року у розмірі 18 000 грн та № 2328729 від 02 серпня 2024 року у розмірі 8 070 грн.
Беручи до уваги неправильність застосування районним судом норм матеріального права, апеляційний суд, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, наведених вище.
Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами. У разі відмови у позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено 4 542 грн судового збору (а.с. 102). Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та відмовляє у задоволенні позову повністю, з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 4 542 грн за апеляційний розгляд справи.
Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2025 року - скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 4 542 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова