Дата документу 02.10.2025 Справа№ 333/7284/24
Єдиний унікальний № 333/7284/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/816/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України
2 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, має середню освіту, студент ДНЗ «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту», не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений:
1) 21 березня 2025 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2025 року, призначено остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирався.
Зараховано у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 19 серпня 2024 року по 12 вересня 2024 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, -
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, за наступних обставин.
У кінці грудня 2023 року, точний час не встановлено, але не пізніше 21 грудня 2023 року, неповнолітній ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою мобільного телефону, через функціонал Інтернет платформи оголошень «OLX», розмістив оголошення про продаж мобільного телефону марки та моделі «Iphone XS», не маючи реального наміру поставляти його потенційним покупцям.
22 грудня 2023 року, неповнолітній ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний суспільно-небезпечних наслідків, отримав повідомлення від неповнолітнього ОСОБА_11 , про намір придбати у нього за грошові кошти в сумі 4332 гривні мобільного телефону марки та моделі «Iphone XS», відповідно до оголошення розміщеного ОСОБА_7 на сайті www.olx.ua. У ході телефонної бесіди та переписки в месенджері «Вайбер» неповнолітній ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_11 про продаж мобільного телефону марки та моделі «Iphone XS» та пересилання до поштового відділення ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване у м. Львів, тобто до заздалегідь обумовленого з неповнолітнім ОСОБА_11 місця отримання, при цьому не маючи на меті в подальшому надсилати товар на вказану адресу. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_12 повідомив, що умовою продажу та доставки товару є передплата грошових коштів за вказаний товар у сумі 4332 гривень на його банківську карту АТ«Універсал банк» № НОМЕР_1 , на що неповнолітній ОСОБА_13 , узгодивши з матір'ю - потерпілою ОСОБА_14 , добровільно погодився та 22.12.2023 о 15:53:38 год. здійснив переказ грошових коштів. Отримавши від ОСОБА_11 вказані грошові кошти, неповнолітній ОСОБА_7 будь-яких обов'язків щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив своїми умисними діями, потерпілій ОСОБА_14 майнову шкоду на зазначену суму.
Крім того, у кінці грудня 2023 року, точний час не встановлено, але не пізніше 21 грудня 2023 року, неповнолітній ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою мобільного телефону, через функціонал Інтернет платформи оголошень «OLX», розмістив оголошення про продаж мобільного телефону марки та моделі «Iphone XS» не маючи реального наміру поставляти його потенційним покупцям.
24 грудня 2023 року, неповнолітній ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, повторно, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, отримав повідомлення від неповнолітнього ОСОБА_15 , про намір придбати у нього за грошові кошти в сумі 4500 гривні мобільного телефону марки та моделі «Iphone XS», відповідно до оголошення розміщеного ОСОБА_7 на сайті www.olx.ua. У ході телефонної бесіди та переписки в месенджері «Вайбер» неповнолітній ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_16 про продаж мобільного телефону марки та моделі «Iphone XS» та пересилання до поштового відділення ТОВ «Нова Пошта», яке розташоване у м. Львів, тобто до заздалегідь обумовленого з неповнолітнім ОСОБА_16 місця отримання, при цьому не маючи на меті в подальшому надсилати товар на вказану адресу. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 повідомив, що умовою продажу та доставки товару є передплата грошових коштів за вказаний товар у сумі 4500 гривень на його банківську карту АТ «Універсал банк» № НОМЕР_1 , на що неповнолітній ОСОБА_17 , узгодивши з матір'ю - потерпілою ОСОБА_18 , добровільно погодився та 24.12.2023 о 11:21:30 год. здійснив переказ грошових коштів. Отримавши від ОСОБА_19 вказані грошові кошти, неповнолітній ОСОБА_7 будь-яких обов'язків щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсудом, чим спричинив своїми умисними діями, потерпілій ОСОБА_18 майнову шкоду на зазначену суму.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_7 та кваліфікацію судом його дій, вважає вироку суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на певний строк, суд першої інстанції не врахував, що таке покарання не застосовується до неповнолітніх осіб.
Разом з тим, на момент вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_7 не досяг повноліття, тому суд в порушення вимог ч. 3 ст. 61 КК України застосував закон, який не підлягав застосуванню.
Просить вирок у частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 190 КК України покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду, за ч. 2 ст. 190 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2025 року, призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, обвинуваченого, його захисника та законного представника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати і надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за обставин, викладених у вироку, а також висновки суду про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та підтверджені наявними у справі доказами, які досліджувались за згодою усіх учасників провадження, у тому числі обвинуваченого ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, і в апеляційній скарзі не оспорюються.
Переглядаючи оскаржуваний вирок в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на наступне.
Як вбачається з резолютивної частини вироку суду, за ч. 1 ст. 190 КК України ОСОБА_7 було призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі, а за ч. 2 ст. 190 КК України - у вигляді 2 років обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 КК України, покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.
З огляду на ч. 3 ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується, в тому числі до неповнолітніх осіб.
Зі встановлених судом першої інстанції фактичних обставин та мотивувальної частини оскаржуваного вироку вбачається, що на момент вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, а саме 22 грудня 2023 року та 24 грудня 2023 року, ОСОБА_7 не досяг повноліття.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_7 на момент вчинення інкримінованих йому злочинів був неповнолітнім, то колегія суддів вважає, що призначаючи йому покарання за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі, суд першої інстанції порушив вищевказані вимоги закону про кримінальну відповідальність.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та вважає, що призначення ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 1 року пробаційного нагляду, за ч. 2 ст. 190 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі, з призначенням на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, з призначенням на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2025 року, остаточного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,та зі звільненням ОСОБА_7 на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, буде відповідати меті, визначеній у ст. 50 КК України та у відповідності до ст. 65 КК України буде достатнім для виправлення та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 задовольнити.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2025 року у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.
Призначити ОСОБА_7 покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 1 року пробаційного нагляду;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2025 року, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У решті вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга на вирок може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4