Дата документу 29.09.2025 Справа № 331/3517/25
Єдиний унікальний №331/3517/25 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/670/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 29 вересня 2025 року в м.Запоріжжя апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод», на ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 23 червня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ПАТ «Одеський коньячний завод» про вирішення долі речових доказів на підставі ч.9 ст.100 КПК України та в порядку ст.171-174 КПК України,
Представник власника майна ПАТ «Одеський коньячний завод» - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 23 червня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ПАТ «Одеський коньячний завод» про вирішення долі речових доказів на підставі ч.9 ст.100 КПК України та в порядку ст.171-174 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що як убачається зі змісту поданого клопотання, сторона захисту просить вирішити питання щодо долі речових доказів, якими є частки у статутному капіталі товариства, на які накладено арешт в межах кримінального провадження. Заявлені вимоги стосуються скасування арешту на вказане майно, що прямо свідчить про застосування процедури, визначеної ст.ст.171, 174 КПК України, а саме звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. З огляду на це, подане клопотання за своєю природою не є клопотанням, що підлягає розгляду у порядку ч.9 ст.100 КПК України, а має розглядатися у межах процедури, передбаченої ст.174 КПК України. У зв'язку з цим відкриття провадження за таким клопотанням є процесуально неможливим.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою призначити новий розгляд клопотання про вирішення долі речових доказів у суді першої інстанції, а саме у Олександрівському районному суді міста Запоріжжя.
В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яка не містить достатніх мотивів та належного обґрунтування.
Вказує, що постановлення ухвали про вирішення долі речових доказів після закриття слідчим або прокурором кримінального провадження, законом прямо віднесено до компетенції суду та відповідає принципам верховенства права, правової визначеності та недопущення свавільного втручання в право власності особи.
Апелянт посилається на те, що представник ПрАТ «Одеський коньячний завод» звернувся до слідчого судді Олександрівського (Жовтневого) районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про скасування арешту майна, у відкритті провадження якого слідчим суддею відмовлено ухвалою від 28 квітня 2025 року. Не погоджуючись із вмотивованістю цього рішення, представник звернувся із апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного суду, за наслідком розгляду якого 03 червня 2025 року постановлено ухвалу про відмову у її задоволені, а колегією суддів сформовано такий висновок:
«Згідно з положеннями ч.9 ст.100 КПК України встановлено, що у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Отже, вирішення клопотання про долю речових доказів у кримінальному провадженні, що закрито прокурором, не відноситься до компетенції слідчого судді, до якого звернувся представник власника майна, оскільки це є компетенцією суду»
Таким чином, апелянт вважає, що постановлення ухвали про вирішення долі речових доказів після закриття слідчим або прокурором кримінального провадження, законом прямо віднесено до компетенції суду та відповідає принципам верховенства права, правової визначеності та недопущення свавільного втручання в право власності особи.
На думку апелянта, оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає положенням кримінального процесуального законодавства, оскільки суддею при винесенні рішення безпідставно обмежено конституційне право юридичної особи у доступі до правосуддя, свідомо утворено перешкоду для його реалізації, чим істотно порушено основоположні засади кримінального процесуального закону, зокрема верховенства права.
Натомість відмова у відкритті провадження за клопотанням про вирішення питання про долю речових доказів та фактичне ігнорування суддею імперативних норм ч.9 ст.100 КПК України, що прямо вказують про розгляд такого клопотання з використанням порядку, передбаченого у ст.ст.171-174 КПК України, створює ситуацію правової невизначеності, коли суд не звертає увагу на непропорційне втручання держави у право власності товариства та вкотре позбавляє ефективного захисту, формуючи в судовому рішенні абсурдні висновки, що прямо суперечать нормі закону.
Згідно з ухвалою слідчого судді, в провадження Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ПрАТ «Одеський коньячний завод» про вирішення долі речових доказів на підставі ч.9 ст.100 КПК України та в порядку ст.171-174 КПК України.
В клопотанні адвоката ОСОБА_6 зазначено таке.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року в справі № 760/27582/23 частково задоволено клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року та накладено арешт на корпоративні права ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) у вигляді частки у розмірі 90 594 000, 00 грн., що складає 100 % статутного капіталу вказаного товариства, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин ОСОБА_8 .
Обґрунтовано адвокат вважає, що дане клопотання підлягає розгляду суддею Олександрівського районного суду міста Запоріжжя на підставі ч.9 ст.100 КПК України та в порядку ст.171-174 КПК України, з огляду на таке.
Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Запорізькій області за процесуального керівництва групи прокурорів Запорізької обласної прокуратури здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000648 від 18 квітня 2024 року за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України та за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України.
Відповідно до руху вказаного кримінального провадження 30 листопада 2022 року Київською обласною прокуратурою до ЄРДР внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022110000000475 за ч.2 ст.111 КК України з визначенням прокурором підслідності за СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київської області.
У подальшому, 17 травня 2023 року СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київської області до ЄРДР внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023101110000417 за ч.2 ст.110-2 КК України.
Згідно постанови прокурора від 17 травня 2023 року матеріали досудових розслідувань №42022110000000475 та №22023101110000417 об'єднано в одне провадження за №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року.
СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київської області до ЄРДР внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023101110000504 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.110-2 КК України.
Постановою прокурора від 11 червня 2023 року матеріали досудових розслідувань №42022110000000475 та №22023101110000504 об'єднано в одне провадження за №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 12 червня 2023 року слідчим СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київської області за погодженням прокурором групи прокурорів складено і підписано повідомлення про підозру ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, а 29 грудня 2023 року також ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України.
У подальшому, постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_12 від 21 лютого 2024 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року доручено слідчому відділу УСБУ в Запорізькій області, процесуальне керівництво у ньому доручено групі прокурорів Запорізької обласної прокуратури.
Постановою прокурора від 18 квітня 2024 року на підставі ст.217 КПК України матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виділено в окреме провадження №22024080000000648. У тому числі, до цього кримінального провадження виділено матеріали щодо арешту накладеного на корпоративні права ПрАТ «Одеський коньячний завод» у провадженні №42022110000000475.
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000648 від 18 квітня 2024 року старшим групи прокурорів - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_13 19 березня 2025 року винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, та за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст.219 КПК України.
Так, згідно з абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.3 ст.174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Адже, відповідно до ч.4 ст.132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію, зокрема після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Однак, прокурором при прийняті рішення про закриття вказаного кримінального провадження дотепер рішення про скасування арешту майна не прийняте, арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді від 23 листопада 2023 року Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_14 у справі №760/27582/23 на корпоративні права ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) у вигляді частки у розмірі 90 594 000, 00 грн., що складає 100 % статутного капіталу вказаного товариства безпідставно - не скасовано.
Як наслідок, незаконне обмеження права власності ПрАТ «Одеський коньячний завод» вочевидь є невиправданим, і не спрямовано на досягнення дієвості кримінального провадження, яке вже закрито, а тому не переслідує легітимну мету.
Відтак, користуючись наданими процесуальними правами передбаченими ст.132 КПК України, представник власника майна ПрАТ «Одеський коньячний завод», звернувся із листом щодо вчинення реєстраційних дій: «внесення рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій», разом із долученням постанови про закриття кримінального провадження. За результатами його розгляду, приватним нотаріусом ОСОБА_15 прийнято рішення про відмову у проведенні вказаних дій, на підставі положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
З урахуванням отриманого рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керуючись ст.132, 174 КПК України, представник власника майна звернувся до слідчого судді Жовтневого (Олександрівського) районного суду міста Запоріжжя із клопотання про скасування накладеного арешту. За наслідком його розгляду, 15 квітня 2025 року постановлено ухвалу в справі №331/1481/24 (провадження №1-кс/ЗЗ 1/621/2025), якою саме клопотання залишено без розгляду, з таким обґрунтуванням: «...оскільки кримінальне провадження №22024080000000648, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2024 року, закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а вирішення питання про скасування арешту після закриття кримінального провадження не передбачено кримінально-процесуальними нормами, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2022 року, не підлягає розгляду...».
Разом з тим, з огляду й на формування слідчим суддею у вказаному рішенні висновку про те, що ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року в справі №760/21074/23, якою накладено арешт на майно, фактично припинала свою дію в результаті винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження, наслідком чого є припинення арешту майна як заходу забезпечення, представником ПрАТ «Одеський коньячний завод», спрямовано повторне звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу щодо вчинення реєстраційної дії «скасування заборони вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». За результатом його розгляду, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 у листом №55/01-16 від 18 квітня 2025 року повторно відмовлено у проведенні реєстраційної дій, у зв'язку із відсутністю відповідного судового рішення, що набрало законної сили, яке містить безпосереднє формулювання щодо скасування заборони вчинення реєстраційних дій. Згідно цього повідомлення нотаріуса: «відповідно до ч.10 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» реєстраційні дії здійснюється на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації, якщо у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Таким чином, вказані норми містять вичерпний перелік підстав та документів, внаслідок чого вчиняються ті чи інші реєстраційні дії, при цьому такого документу як постанова про закриття кримінального провадження для зняття накладеного арешту та скасування вчинення реєстраційних дій Закон не передбачає».
Відтак, питання скасування арешту майна, накладеного слідчим суддею у кримінальному провадженні, після закриття справи не пов'язане з оцінкою правомірності застосування органом досудового розслідування такого заходу забезпечення, а необхідність прийняття слідчим суддею рішення про скасування арешту, що є безспірним й безальтернативним з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин та не виконання прокурором свого імперативного обов'язку щодо постановлення рішення про скасування арешту у відповідності до ч.3 ст.174 КПК України.
Важливо, що згідно ч.9 ст.100 КПК України, в разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Дієвість такого механізму підтверджує і судова практика, сформована зокрема у рішеннях від 20 березня 2025 року в справі №519/577/25 та від 17 квітня 2025 року в справі №322/2001/24.
07 листопада 2023 року слідчим Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_16 винесено постанову про визнання речовими доказами, згідної якої корпоративні права ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) у вигляді частки у розмірі 90 594 000, 00 грн., що складає 100 % статутного капіталу вказаного товариства - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року.
Таким чином, норма у ч.9 ст.100 КПК України має імперативний характер, що передбачає її обов'язкове застосування незалежно від того, з яких підстав винесено постанову про закриття кримінального провадження. Натомість, закриття кримінального провадження автоматично не припиняє статусу речових доказів у ньому, а тому постановлення ухвали суду про скасування арешту майна, є правовим механізмом для подальших дій щодо розпорядження цим майном.
Керуючись даними імперативними приписами кримінально процесуального законодавства, представник ПрАТ «Одеський коньячний завод» звернувся до слідчого судді Олександрівського (Жовтневого) районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про скасування арешту майна, у відкритті провадження якого слідчим суддею відмовлено ухвалою від 28 квітня 2025 року. Не погоджуючись із вмотивованістю цього рішення, представник звернувся із апеляційної скаргою до Запорізького апеляційного суду, за наслідком розгляду якого
постановлено ухвалу про відмову у її задоволенні, а колегією суддів сформовано наступний висновок:
«... згідно положень ч.9 ст.100 КПК України встановлено, що у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Отже, вирішення клопотання про долю речових доказів у кримінальному провадженні, що закрито прокурором, не відноситься до компетенції слідчого судді, до якого звернувся представник власника майна, оскільки це є компетенцією суду....».
З огляду на такі висновки колегії судів Запорізького апеляційного суду, слідує, що постановлення ухвали про вирішення питання речових доказів прямо віднесено до компетенції суду та відповідає принципам верховенства права, правової визначеності та недопущення свавільного втручання в право власності.
Наголошує, що, тривале втручання держави у право на мирне володіння майном ПрАТ «Одеський коньячний завод» безумовно є не виправданим та таким, що не узгоджується з положеннями ст.41 Конституції України та ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція).
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як визначено ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що ст.1 Протоколу 1 Конвенції, яка спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року).
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Протоколу 1 Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»),
Виходячи з положень ч.1 ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до п.п.2, 9 ч.1 ст.7 КПК України, законність та недоторканість права власності є одними з основоположних засад кримінального провадження, яким повинні відповідати його зміст та форма.
У відповідності до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, адвокат просить суд вирішити питання, щодо долі речових доказів в кримінальному провадженні №22024080000000648 від 18 квітня 2024 року на підставі ч.9 ст.100 КПК України, в порядку ст.174 КПК України, шляхом скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_14 від 23 листопада 2023 року в справі №760/27582/23 у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року, а саме: арешт корпоративних прав ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) у вигляді частки у розмірі 90 594 000, 00 грн., що складає 100 % статутного капіталу вказаного товариства, які визнані речовим доказом.
Представник ПрАТ «Одеський коньячний завод» ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Звернуся із клопотанням про розгляд справи без його участі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
Клопотань про відкладення розгляду провадження учасники процесу не надсилали.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд ухвали слідчого судді за відсутністю апелянта та прокурора належним чином повідомлених про день, час та місце проведення апеляційного розгляду, так як відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, ці обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснення апеляційного розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статті 173 цього Кодексу, питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року по справі №760/27582/23 (провадження №1-кс/760/11421/23) було задоволено частково клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_17 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року та накладено арешт на корпоративні права ПрАТ «Одеський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 00412056) у вигляді частки у розмірі 90 594 000, 00 грн, що складає 100 % статутного капіталу вказаного товариства, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин ОСОБА_8 .
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000648 від 18 квітня 2024 року старшим групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_13 19 березня 2025 року винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, та за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15 квітня 2025 року залишено без розгляду клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» адвоката ОСОБА_18 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2022 року, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.2 ст.366 КК України.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 травня 2025 року апеляційну скаргу представника власника майна Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вказану ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15 квітня 2025 року, залишено без змін.
13 червня 2025 року представник ПрАТ «Одеський коньячний завод» адвокат ОСОБА_6 звернувся до Олександрівського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про вирішення долі речових доказів (на підставі ч.9 ст.100 КПК України та в порядку ст.ст.171-174 КПК України), на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 23 листопада 2023 року ЄУН 760/27582/23.
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження за вищевказаним клопотанням представника ПрАТ «Одеський коньячний завод», оскільки слідчий суддя фактично дійшов до висновку про те, що заявлені вимоги стосуються скасування арешту на вказане майно, що прямо свідчить про застосування процедури, визначеної ст.ст.171, 174 КПК України, а саме звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі та звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог ч.4 ст.132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.
Згідно з положеннями ч.9 ст.100 КПК України, у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
З викладеного убачається, що у тому разі, коли кримінальне провадження закривається слідчим або прокурором, клопотання щодо вирішення питання про долю речових доказів, подане в порядку ч.9 ст.100 КПК України, вирішується судом, а не слідчим суддею.
Як вже було зазначено, прокурором 19 березня 2025 року винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження №22024080000000648 від 18 квітня 2024 року, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України.
Згідно з положеннями п.1 ч.2 ст.283 КПК України, закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування.
Отже, на цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000648 від 18 квітня 2024 року закінчене.
Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року, справа №554/2506/22, провадження №51-4350кмо23, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України. Коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання, подане в порядку ч.9 ст.100 КПК України про долю речових доказів, вирішується судом.
Згідно з матеріалами провадження, представник ПрАТ «Одеський коньячний завод» з клопотанням про вирішення долі речових доказів (на підставі ч.9 ст.100 КПК України та в порядку ст.ст.171-174 КПК України), на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 23 листопада 2023 року ЄУН 760/27582/23, звернувся саме до Олександрівського районного суду м.Запоріжжя, а не до слідчого судді.
Розпорядження керівника апарату суду від 20 червня 2025 року №37-од-к зобов'язано здійснити повторну реєстрацію клопотання на кримінальне провадження в порядку виконання судових рішень за індексом «1-в».
Саме за таким індексом і здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Проте, клопотання вирішено слідчим суддею.
При цьому, оскаржувана ухвала слідчого судді є суперечливою за своїм змістом, оскільки з цієї ухвали убачається, що підставою для відмови у відкритті провадження за вищевказаним клопотанням стало те, що з таким клопотанням слід звертатися до слідчого судді, а не до суду. В той же час, як вже вказано вище, оскаржувана ухвала постановлена саме слідчим суддею.
Разом з цим, вирішення порушеного у клопотанні питання до компетенції слідчого судді не відноситься.
На викладене обґрунтовано звертає увагу апелянт.
На підставі зазначеного, оскаржувана ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою у розумінні положень ст.370 КПК України, а тому, на підставі ст.ст.407, 409 КПК України - підлягає безумовному скасуванню.
Враховуючи те, що клопотання представника ПрАТ «Одеський коньячний завод» ОСОБА_6 фактично по суті не розглядалась, а розгляд таких клопотань, згідно з положеннями кримінального процесуального законодавства України, відноситься до компетенції місцевого суду, скасовуючи оскаржувану ухвалу, виходячи з загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7-9 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд за вищевказаним клопотанням у суді першої інстанції.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене у цій ухвалі та прийняти законне та обґрунтоване рішення за клопотанням.
Керуючись ст.ст.407, 409, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу представника власника майна Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 23 червня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ПАТ «Одеський коньячний завод» про вирішення долі речових доказів на підставі ч.9 ст.100 КПК України та в порядку ст.171-174 КПК України, скасувати та призначити новий розгляд за скаргою у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4