Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/3132/25
Номер провадження 3/511/1317/25
"07" жовтня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С . І, розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
07 вересня 2025 року о 23 годині 05 хвилини в с. Кучурган, по вул. Дружби (Гагаріна) Роздільнянського району, громадянин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мотоциклом МТ1036 дз. НОМЕР_1 , повторно протягом року без посвідчення водія, що підтверджується постановою ЕНА 5174287 від 08.07.2025 року, чим порушив п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі правопорушника, так як відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно ст. 268 КУпАП України явка правопорушника у вказаній категорії справ не є обов'язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути протокол без особистої участі правопорушника на підставі наданих доказів.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №446839 від 07.09.2025 року;
- витягом з адмінпрактики, з якої встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5174287 від 08.07.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування транспортними засобами особою, яка не має права керувати такими ТЗ;
- довідкою Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області з інформацією, що громадянин ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази зібрані у порядку, встановленому КУпАП, містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Відповідно до п.2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту технічний талон).
Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 5 КУпАП, а саме повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Проте суд враховує висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 04.09.2023 року у справі №702/301/20 щодо можливості позбавлення права керування транспортними засобами особу, яка на момент вчинення правопорушення не отримувала посвідчення водія.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для застосування додаткового стягнення, передбаченого санкцією закону про адміністративну відповідальність, у виді оплатного вилучення керованого транспортного засобу, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом МТ1036 дз. НОМЕР_1 .
В абзаці четвертому пункту 28 Постанови № 14 ВСУ роз'яснив, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути і є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частинами другою та третьою статті 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Зважаючи на ту обставину, що надані суду матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 керованого ним транспортного засобу на праві власності, суд вважає, що правові підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що до порушника слід застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Також, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП України з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн., оскільки судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.24,27,33,283,284 КупАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу:
протокол серія ЕПР1 № 446839 від 07.09.2025 року
Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Роздільна/21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526
Номер рахунку (стандарт IBAN): UA848999980313080149000015001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку МФО: 899998
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Роз'яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (частина 2 статті 308 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень.
Реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору:
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету: 22030106
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: С. І. Гринчак
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Срок пред'явлення до виконання постанови 3 місяці.