16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1273/25
Провадження № 2/730/573/2025
"07" жовтня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 20 листопада 1999 року між ними було укладено шлюб, від якого неповнолітніх дітей не мають; з лютого 2022 року шлюбні відносини між ними припинилися, оскільки вона перебувала за кордоном під тимчасовим захистом і працевлаштувалася на тривалий час, тоді як чоловіка не цікавила її доля, він перебував у позашлюбних відносинах з іншою жінкою; наразі відповідач не бажає подати спільну заяву до органу ДРАЦС, проте подальше збереження їх шлюбу, а тому просить його розірвати в судовому порядку, відновивши їй дошлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Позивачці ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в справі без повідомлення (виклику) сторін від 04 вересня 2025 року було надіслано за за реєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але та інших заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подала.
При цьому, суд зважує на те, що позивачка у п.3 прохальної частини позову просила розглядати справу без її участі, а приписи ст.274 ЦПК України не містять обмежень для вирішення даної категорії справ у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в справі без повідомлення (виклику) сторін від 04 вересня 2025 року разом із копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів було надіслано за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), однак той відзиву на позов чи інших заяв з процесуальних питань не подав.
Також в установлений строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відтак, у силу положень ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами й у такому випадку судове засідання не проводиться та згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до такого висновку
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка ; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
За змістом положень ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) 20 листопада 1999 року уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Борзнянського управління юстиції за актовим записом №83. Від даного шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має.
При вирішенні даного спору суд враховує, що сторони тривалий час (з лютого 2022 року) разом не проживають, ведуть окреме господарство, спільних інтересів не мають, не спілкуються в обсязі сім'ї, примиритися не бажають, між подружжям зникло почуття любові, взаємоповаги та взаєморозуміння, позивачка категорично наполягає на припиненні подружніх відносин, відповідач відзиву на позов чи інших заяв з процесуальних питань не подав, що свідчить про його байдуже ставлення до існування шлюбу, який між подружжям носить формальний характер.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яка кореспондує з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Тому, суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а існування шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивачка наполягає на припиненні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.
Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Зважаючи, що право вибору прізвища після припинення шлюбу є дискреційним правом самої позивачки, то після розірвання шлюбу позивачці за її клопотанням слід відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.24, 55, 56, 110-113 СК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 20 листопада 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Борзнянського управління юстиції за актовим записом №83, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим у АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою у АДРЕСА_1 , - розірвати, залишивши за позивачкою прізвище ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого нею при подачі позовної заяви судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець