Ухвала від 03.10.2025 по справі 506/494/25

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/494/25

Провадження № 1-кп/506/78/25

УХВАЛА

про закриття провадження

03.10.2025селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши в залі судового засідання у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 28.05.2023 року за №12023161180000521 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, водія ТОВ "Транскон Логістік", в шлюбі не перебуває, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю сторони обвинувачення

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

сторони захисту

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому , що він 27 травня 2023 року приблизно о 09.00 г, достеменно знаючи про необхідність дотримання ПДР України, керуючи технічно справним сідельним тягачем марки Scania, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічно справним напівпричепом-контейнеровозом «ПР 9998» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух у денний час доби, в умовах необмеженої видимості, по сухому асфальтованому дорожньому покриттю автодороги загального користування регіонального значення Р-33, сполученням «Вінниця-Гайсин-Балта-Велика Михайлівка- /М-16/», що має відповідне обладнання дорожнього покриття та придорожньої зони, в територіальних межах Окнянської ТГ Подільського району Одеської області, зі сторони с.Ставрово в напрямку с.Дем'янівка, на якій організовано двосторонній рух (однорядний рух у кожному напрямку), з горизонтальною дорожньою розміткою 1.1 ПДР України, (вузька суцільна лінія), яка позначає межі проїзної частини , та п.1.5 ПДР України, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах та у порушення вимог п.1.5., п/п «б» п.2.3, п.16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР, які зобов'язують водія :

«-п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Розділ 33 «Дорожні знаки»

2.1 “Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі» ,

наблизившись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг з автодорогою загального користування міжнародного значення М-13 сполученням «Кропивницький- Платоново» ,яка є головною відносно автодороги Р-33, про що інформує встановлений перед перехрестям дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу» , не зупиняючись перед перехрестям, продовжив рух прямо. При цьому заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, не вжив, вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою постійно не стежив та відповідним чином не відреагував на її зміну, чим створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Так, діючи з необережності, в той же день та час, ОСОБА_3 , проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння , але легковажно розраховуючи на їх відвернення, під час виїзду на проїжджу частину автодороги М-13, здійснював рух прямо ,перетинаючи половину проїзної частини, за відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, не переконавшись , що своїми діями він не створив небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не дав дорогу водієві ОСОБА_6 ,який ,керуючи технічно справним автомобілем «Fiat Doblo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , рухався по головній дорозі М-13 і наближався до нього з правого боку ,що призвело до зіткнення передньою частиною автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , з правим бортом позаду сідельного тягача марки Scania, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічно справним напівпричепом-контейнеровозом «ПР 9998», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП пасажиру автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого перелому дистального мета епіфізу правої променевої кістки, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, які не були небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 день, складають єдиний комплекс поєднаної травми та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допущені обвинуваченим ОСОБА_3 порушення вимог п.1.5., п/п «б» п.2.3, п.12.1, п.16.11 , р.33 п. 2.1 ПДР України знаходяться у прямому причино-наслідковому зв'язку з виникненням ДТП та настанням суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Потерпіла ОСОБА_5 заявила клопотання про закриття провадження у зв'язку із примиренням з обвинуваченим, який повністю відшкодував завдані їй збитки і тому будь-яких претензій до останнього вона не має .

Обвинувачений ОСОБА_3 також заявив аналогічне клопотання та просив закрити провадження у зв'язку із примиренням з потерпілою.

Прокурор не заперечував проти закриття справи за ст.46 КК України, посилаючись на право потерпілої та обвинуваченого на вказані клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, прийшов до висновку, що кримінальне провадження по обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.286 КК України, підлягає закриттю з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 286 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Частиною 2 ст. 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Санкцією ч.1 ст.286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Таким чином, кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому , відноситься до кримінальних проступків.

Даних про непогашені судимості обвинуваченого немає. Як повідомила потерпіла, завдана їй шкода відшкодована,

Судом встановлено, що між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_5 відбулось примирення. Про факт примирення та відшкодування завданої шкоди потерпіла надала суду письмову заяву.

У відповідності з роз'ясненнями, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"№ 12 від 23 грудня 2005 року, примиренням підсудного з потерпілим слід розуміти як акт прощення підсудного потерпілим в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того яка із сторін була ініціатором, та з яких мотивів.

Вказані обставини свідчать про наявність всіх підстав для задоволення клопотання як потерпілої ОСОБА_5 , так і обвинуваченого ОСОБА_3 та звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна , накладеного ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року .

Згідно ч. 9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Щодо арештованого майна, то це майно визнано речовими доказами, а долю речових доказів слід вирішувати відповідно до ст.100 КПК України .

Так, приводи і підстави для конфіскації майна, на яке накладено арешт, а саме: транспортного засобу автомобіля марки Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричепа контейнеровоза марки ПР9998 реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_4 та ОІС №532915, відсутні, майно не є предметом забезпечення позову в цьому кримінальному провадженні, тому суд вважає необхідним скасувати арешт майна.

Вирішуючи питання про долю речових доказів, суд, відповідно до ст.100 КПК України, вважає, що речові докази - автомобіль марки Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп-контейнеровоз марки ПР9998 реєстраційний номер НОМЕР_2 слід повернути власникам.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються із витрат за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/116-23/12485-ІТ від 21.08.2023 року у сумі 2151 грн , за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/116-23/12487-ІТ від 01.09.2023 року у сумі 7170 грн , за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/116-23/12484-ІТ від 24.08.2023 року у сумі 2151 грн , за проведення судової автотехнічної експертизи механізму зіткнення транспортних засобів № 1809-34-25 від 02.05.2025 року у сумі 4240 грн 80 коп, а всього 15712 грн 80 коп, які, відповідно до ст.124 КПК України , слід стягнути з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284,286, 369, 372 КПК України ,ст.46 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою і провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України закрити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/116-23/12485-ІТ від 21.08.2023 року у сумі 2151 грн, за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/116-23/12487-ІТ від 01.09.2023 року у сумі 7170 грн , за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/116-23/12484-ІТ від 24.08.2023 року у сумі 2151 грн , за проведення судової автотехнічної експертизи механізму зіткнення транспортних засобів № 1809-34-25 від 02.05.2025 року у сумі 4240 грн 80 коп, а всього 15712 грн 80 коп, а всього 15712 грн 80 коп.

Зняти арешт з автомобіля марки Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричепа контейнеровоза марки ПР9998 реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , яке поміщено до поліетиленового сейф-пакету №PSP1200046 на ім'я організації «РЕНФІН» та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , яке поміщено до поліетиленового сейф пакету №PSP1200062 на ім'я ОСОБА_8 , накладений ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області 15 серпня 2023 року.

Речові докази - автомобіль марки Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп-контейнеровоз марки ПР9998 реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути власникам.

На ухвалу може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області протягом семи днів з моменту проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 06 жовтня 2025 року о 16 г 30 хв.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
130804221
Наступний документ
130804223
Інформація про рішення:
№ рішення: 130804222
№ справи: 506/494/25
Дата рішення: 03.10.2025
Дата публікації: 09.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Окнянський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (10.10.2025)
Дата надходження: 12.06.2025
Предмет позову: про обвинувачення Гукова Анатолія Сергійовича за ст.286 ч.1 КК України
Розклад засідань:
27.06.2025 09:15 Красноокнянський районний суд Одеської області
10.07.2025 11:30 Красноокнянський районний суд Одеської області
06.08.2025 10:00 Красноокнянський районний суд Одеської області
03.09.2025 14:30 Красноокнянський районний суд Одеської області
24.09.2025 13:00 Красноокнянський районний суд Одеської області
03.10.2025 11:00 Красноокнянський районний суд Одеської області
13.10.2025 16:00 Красноокнянський районний суд Одеської області