Справа № 503/910/25
Провадження № 2/503/804/25
01 жовтня 2025 року м. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Калашнікової Т.О.,
при секретарі судового засідання Поліковської О.І.,
за участю:
представника позивача - адвоката Кузьми Я.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом адвоката Кузьми Яни Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Адвокат Кузьма Я.І., яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , що зареєстрований 10.10.2020 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №2466.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Кодимського районного суду Одеської області Калашніковій Т.О.
Ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 30.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою адвоката Кузьми Яни Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
02.09.2025 року ОСОБА_1 , у межах визначеного судом строку подав до суду через підсистему "Електронний суд" зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком та розірвання шлюбу, в якій просив:
- у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до нього про розірвання шлюбу відмовити у повному обсязі, відмовити у видачі судового наказу про стягнення з нього аліментів (частина заробітку/доходу боржника) за заявою ОСОБА_2 ; визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою реєстрації батька: АДРЕСА_1 ; встановити спосіб спілкування та участі матері ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дтини з урахуванням висновку органу опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, а також розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 10.10.2020 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №2466.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 наполягав на прийнятті зустрічної позовної заяви та підтримав її.
Представник позивача - адвокат Кузьма Я.І. заперечувала проти прийняття зустрічної позовної заяви, посилаючись на те, що об'єднання цих двох позовних заяв не є доцільним та лише призведе до затягування розгляду первісного позову, враховуючи складність сімейних правовідносин.
Суд, заслухавши учасників цивільного процесу, дослідивши зустрічну позовну заяву з доданими до неї матеріалами, прийшов до наступного висновку.
Частиною другою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно частини третьої статті 193 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За змістом наведених вище положень процесуального законодавства умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин, а також доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.
При цьому сумісний розгляд є доцільним, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Також доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Водночас, недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Пред'явлення зустрічного позову не змінює первісного процесуального статусу сторін у справі, а тільки ускладнює його, додаючи окремі елементи процесуального статусу протилежної сторони.
Суд зазначає, що зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного).
Так, по-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача.
По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом.
По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 березня 2019 року, винесеній у справі № 910/2987/18, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Зі змісту первісного позову, поданого представником позивача - адвокатом Кузьмою Я.І. в інтересах ОСОБА_2 , вбачається, що нею порушується питання про розірвання шлюбу.
У зустрічному позові, серед іншого, порушується питання про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком та встановлення пособу спілкування та участі матері ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина з урахуванням висновку органу опіки та пцклування.
Отже, хоча позовні вимоги за первісним і зустрічним позовами і виникають з одних правовідносин, а саме з сімейних правовідносин, однак задоволення зустрічного позову не може виключити повне чи часткове задоволення первісного позову, крім того спільний розгляд первісного та зустрічного позовів призведе до затягування розгляду справи.
Також, первісний позов та зустрічний позов містять різні вимоги та обґрунтовуються різними обставинами, які підлягають доказуванню.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоцільність об'єднання та спільного розгляду первісного позову адвоката Кузьми Яни Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, встановлення способу спілкування та участі матері у вихованні малолітньої дитини та розірвання шлюбу, оскільки їх спільний розгляд ускладнить вирішення справи по суті, при цьому задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
На підставі наведеного, керуючись статтями 19,193, 274, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком,встановлення способу спілкування та участі матері у вихованні малолітньої дитини та розірвання шлюбу, -відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, встановлення способу спілкування та участі матері у вихованні малолітньої дитини та розірвання шлюбу, роз'яснивши право звернутися до суду з цим позовом в загальному порядку.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О.Калашнікова