Справа № 503/872/25
Провадження № 2/503/589/25
06 жовтня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Новіцькій Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний брат - ОСОБА_2 , у зв'язку з чим відкрилась спадщина на майно належне спадкодавцеві на яку вона претендує, як спадкоємець за законом п'ятої черги. Однак, в передбачений законом шестимісячний строк позивач не подала заяви про прийняття спадщини через запроваджений в Україні карантин та відсутність доказів її родинних відносин з померлим. При цьому, позивач вважає зазначені вище обставини поважними причинами пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини. У зв'язку з чим на теперішній час позивач для захисту своїх спадкових прав змушена пред'явити відповідний позов шляхом подання до суду через свого представника - адвоката Мартинюка Ю.М. позовної заяви, в якій просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між двоюрідними сестрою та братом, а також визначити їй додатковий строк тривалістю шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.06.2025 року ухвалою суду (а.с.21-22) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі, розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Одночасно відповідачу роз'яснено його право подати на адресу суду відзив на позовну заяву (відзив), а також здійснено витребування доказів з Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області та Кодимської міської ради Подільського району Одеської області. Копії даної ухвали, згідно вимог ст. 190 ЦПК України, були надіслані сторонам та отримана 12.06.2025 року позивачем, у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 та ч.7 ст. 272 ЦПК України, шляхом її доставлення до електронного кабінету представника позивача - адвоката Мартинюка Ю.М., про свідчить довідка про доставку електронного документу (а.с.30), а в свою чергу відповідачем, у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, шляхом її доставлення до його електронного кабінету, про свідчить довідка про доставку електронного документу (а.с.31).
У встановлений судом строк відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву (відзив) не подав.
01.07.2025 року ухвалою суду (а.с.46-48) здійснено витребування додаткових доказів з Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області.
07.08.2025 року ухвалами суду (а.с.66-70) здійснено витребування додаткових доказів з Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.
01.09.2025 року ухвалами суду (а.с.97-100) відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачем, а також закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.1 і 2 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, як шляхом надіслання їй судової повістки поштою за адресою її місця проживання повідомленою суду у змісті позовної заяви (а.с.2) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчать відомості з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надіслання рекомендованого поштового відправлення № 0610277427039 із судовою повісткою із долученням до матеріалів справи відповідної роздруківки, згідно яких останнє 25.09.2025 року було вручене одержувачу, так і через свого представника, а саме шляхом доставлення 03.09.2025 року судової повістки до електронного кабінету її представника - адвоката Мартинюка Ю.М., про що свідчить довідка про доставку електронного документа (а.с.107).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мартинюк Ю.М. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином, у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 03.09.2025 року судової повістки до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного документа (а.с.107). При цьому, 06.10.2025 року адвокат Мартинюк Ю.М. подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, в якому також просив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання відповідач був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 03.09.2025 року судової повістки до електронного кабінету цієї особи, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.108). При цьому, раніше, відповідач подав до суду письмові клопотання від 16.06.2025 року № 03-17/1939 (а.с.35) та від 08.07.2025 року № 03-17/2235 (а.с.62) про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_3 народилася дитина - син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10), поновлений актовий запис № 2207 від 22.07.1950 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_3 народилася дитина - дочка ОСОБА_5 , що підтверджується копією поновленого запису акта про народження № 2206 від 22.07.1950 року (а.с.60), який був наданий суду Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) супровідним листом від 03.07.2025 року за № 1136/24.18-19 (а.с.59) на виконання у відповідній частині ухвали суду від 01.07.2025 року (а.с.46-48).
12.06.1959 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , у зв'язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », про що 12.06.1959 року Зоринською міською радою Перевальського району Луганської області було складено актовий запис № 89, що в свою чергу підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб сформованим 21.08.2025 року за № 00053163751 (а.с.86-87, 89-90), який був наданий суду Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) супровідним листом від 20.08.2025 року за № 1428/24.18-19 (а.с.85, 88) на виконання у відповідній частині ухвали суду від 07.08.2025 року (а.с.66-68).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_4 та ОСОБА_9 народилася дитина - дочка ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Шершенецькою сільською Радою депутатів трудящих Кодимського району Одеської області 02.06.1961 року (а.с.8 і 9), актовий запис № 54.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_6 та ОСОБА_11 народилася дитина - син ОСОБА_2 , про що 17.06.1971 року Зоринською міською радою Перевальського району Луганської області було складено актовий запис № 58, що в свою чергу підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження сформованим 12.06.2025 року за № 00051744243 (а.с.37-38), який був наданий суду Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) супровідним листом від 12.06.2025 року за № 1016/24.18-19 (а.с.36) на виконання у відповідній частині ухвали суду від 11.06.2025 року (а.с.21-22), а також зміст копій заяв ОСОБА_2 про видачу паспорта (форма 1) № 5134U_30А_20_00008299 без дати (а.с.43) та № 5154_21_00001823 від 20.11.1996 року (а.с.42), які були надані суду Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області супровідним листом від 23.06.2025 року за №8010.14-29470/80.3-25 (а.с.41) на виконання у відповідній частині ухвали суду від 11.06.2025 року (а.с.21-22).
17.05.1981 року ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , у зв'язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_13 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Олексіївською сільською Радою Кодимського району Одеської області 17.05.1981 року (а.с.9), актовий запис № 5.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_14 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Кодимського району Одеської області 05.10.2007 року (а.с.12), актовий запис № 14. При цьому, суд відзначає, що позивачем до позову не додано належних доказів, які б підтверджували родинні зв'язки цієї особи. При цьому, довідка виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 30.05.2025 року № 208 (а.с.16), згідно якої у погосподарській книзі № 5 за 1986-1990 роки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , значиться сином ОСОБА_6 , на думку суду не є належним і допустимим доказом родинних зв'язків між згаданими особами. Про те водночас суд зауважує, що зі змісту позовної заяви не вбачається самого доказового значення родинних зв'язку між цими особами і самого факту смерті цієї особи для вирішення предметів розгляду у даній справі, зокрема для підтвердження факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 і спадкодавцем ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_5 , виданого Олексіївською сільською радою Кодимського району Одеської області 05.02.2010 року (а.с.13), актовий запис № 02.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_6 , виданого Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 24.03.2021 року (а.с.14), актовий запис № 142.
Висновки суду
- щодо вимоги про встановлення факту родинних відносин:
Відповідно до пункту 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. В свою чергу пункт 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно положень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах по спадкування» від 30.05.2008 року № 7, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Ураховуючи вище викладене та оцінюючи докази у справі, зокрема витребувані з власної ініціативи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів суд вважає, що позовна заява в частині вимоги про встановлення факту родинних відносин обґрунтована і підлягає задоволенню, оскільки обставини встановленні судом на підставі достовірних і переконливих документів отриманих судом від Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області дозволяють зробити однозначний висновок про те, що позивач ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_2 , що в свою чергу надасть позивачу можливість підтвердити родинні відносини між нею і її померлим двоюрідним братом - ОСОБА_2 з метою оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті останнього.
- щодо належності відповідача у даній справі:
Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У відповідності до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В свою чергу ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Однак, зі змісту листа-відповіді Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 12.08.2025 року № 03-17/2677 (а.с.80) судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , але за цією адресою інші зареєстровані особи відсутні.
Водночас, згідно витягу з Реєстру Кодимської територіальної громади сформованого 29.03.2023 року за № 2023/002583305 (а.с.7), сама позивач ОСОБА_1 з 11.08.1991 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Однак, згідно листа-відповіді Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області від 20.06.2025 року № 384/01-16 (а.с.40), за відсутності звернень спадкоємців спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.
Згідно другого абзацу пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно пункту 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Аналогічного позиції дотримався Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц (провадження № 61-3014св19), яка в подальшому була застосована пункті 53 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі № 127/11246/21 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2025 року у справі № 286/253/24.
З огляду на відсутність спадкоємців, які прийняли спадщину спадкодавця ОСОБА_2 , то позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом п'ятої черги, пред'явила позов до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (як органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини).
Відтак суд вважає Кодимську міську раду Подільського району Одеської області належним відповідачем у даній справі.
- щодо вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини:
Згідно ч.1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. В свою чергу перший абзац ч.1 ст. 1265 ЦК України передбачає, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Таким чином позивач ОСОБА_1 , як двоюрідна сестра померлого ОСОБА_2 , належить до кола спадкоємців останнього за законом п'ятої черги.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
В свою чергу, згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) і від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).
Водночас із цим абзацом 6 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, в листі пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнавались: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (правовий висновок висловлений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) і від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).
В свою чергу у змісті позовної заяви зазначено, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини внаслідок двох причин, які вона вважає поважними, а саме:
- через запроваджений в Україні карантин;
- відсутність доказів її родинних відносин з померлим.
- щодо карантинних обмежень:
Суд відзначає ту обставину, що підпунктом 2.1 пункту 2 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 (в редакції чинній на час відкриття спадщини - 21.03.2021 року та протягом шести місяців після того), передбачалося, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми), серед іншого, про прийняття спадщини.
Водночас із цим підпунктом 3.5 пункту 3 глави 10 зазначеного вище Порядку передбачалося, що якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Тому суд вважає, що саме по собі запровадження карантинних обмежень, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) не свідчать на об'єктивну неможливість позивачу подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
В пунктах 113-114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зазначено про відхилення доводів про існування перешкоди для своєчасного подання ним заяви про прийняття спадщини, зокрема карантинні обмеження, спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19). Зазначені доводи були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, які зробили обґрунтовані висновки про те, що наведені позивачем обставини, як-от карантинні обмеження, не перешкоджали реалізувати спадкові права шляхом подання відповідної заяви про прийняття спадщини, зокрема й через засоби поштового чи електронного зв'язку.
- щодо відсутності документів, що підтверджують родинні відносини між позивачем та спадкодавцем:
Відсутність необхідних документів для оформлення спадщини не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини згідно висновків викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.01.2019 року у справі № 447/1262/16 (провадження № 61-8265св18).
Згідно підпункту 3.3 пункту 3 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 (в редакції чинній на час відкриття спадщини - 21.03.2021 року та протягом шести місяців після того), не вимагалося від особи, яка подає заяву про прийняття спадщини, обов'язку разом з нею подати також документи, які підтверджують родинні відносини із спадкодавцем.
Водночас із цим підпунктом 4.1 пункту 4 глави 10 зазначеного вище Порядку було передбачено, що нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва, вже при самій видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
В свою чергу у підпункті 4.2 пункту 4 глави 10 зазначеного вище Порядку передбачалося, що одним із доказів родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин.
У зв'язку з чим суд вважає, що документи, які підтверджують самі родинні відносини із спадкодавцем та внаслідок цього належність особи до кола спадкоємців за законом відповідної черги, могли бути надані позивачем як спадкоємцем, який подав заяву про прийняття спадщини, вже згодом, але при цьому саме право на прийняття спадщини у такому випадку спадкоємцем було б реалізоване.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Ураховуючи вище викладене суд вважає, що заявлений позивачем позов в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтований, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 223, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 , до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області; місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, 1-1; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04527342, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко