Справа № 686/26145/25
Провадження № 3/686/7339/25
07 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дем'янов Ю.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Куца І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 06.09.2025 близько 03 год. 20 хв., рухаючись по вул. Свободи, 22 у м. Хмельницькому, керував транспортним засобом Zeekr, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). В порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку, а також у медичному закладі відмовився.
У зв'язку із зазначеним, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445098 від 06.09.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні заперечив та пояснив, що дійсно 06.09.2025 знаходився у дворі будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , однак керування транспортним засобом заперечив. Крім цього, вказав на те, що транспортний засіб Zeekr, д.н.з. НОМЕР_1 , йому не належить та він ним не керував.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Куц І.О. підтримав позицію підзахисного та заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю у діях його підзахисного складу вчиненого адміністративного правопорушення.
В обгрунутвання своєї позиції адвокат зазначив, що на момент приїзду працівників поліції ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а відтак не був водієм в розумінні Правил дорожнього руху. Вважає, що до нього не було підстав застосовувати процедуру огляду на стан сп'яніння, яка визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, дослідивши матеріали справи та всі докази у сукупності, які надані працівниками поліції на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що провадження у справі, що розглядається, підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв'язку із наступним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в матеріалах справи немає, не встановлені такі і судом в ході судового розгляду.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 працівниками поліції до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445098 від 06.09.2025, направлення на огляд водія ТЗ, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.09.2025 у зв'язку із виявленням ознак алкогольного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, акт огляду від 06.09.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 від проходження обстеження відмовився; відеозапис із нагрудного персонального відео реєстратора поліцейського із записом обставин правопорушення, а також із відео реєстратора транспортного засобу працівників поліції щодо фіксації правопорушення.
Досліджуючи матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає декілька окремих складів адміністративного правопорушення, в тому числі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а також такий склад як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції встановлений ст.266 КУпАП, згідно якої:
« ч.2 - огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів;
ч.3 - у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я:
ч.5 огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним;
ч.6 - направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Як слідує з п.п. 1, 2, 3, 4 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103:
- огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я;
- поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту виявлення відповідних підстав;
- у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Системний аналіз указаних норм свідчить про те, що огляд на стан сп'яніння може бути проведений виключно відносно водіїв, інших осіб, які керують транспортними засобами на місці зупинки, а в разі їх відмови від проходження на місці зупинки чи у зв'язку із незгодою із результатами огляду - у закладі охорони здоров'я.
Як встановлено із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів, а саме із переглянутого відео файлу під назвою « ОСОБА_2 », зробленого із відеореєстратора автомобіля працівників поліції, о 03 год. 19 хв. 50 сек зафіксовано, як автомобіль білого кольору повертає із вул. Подільська на вул. Соборну в м. Хмельницький. В подальшому, указаний автомобіль повертає у двори та зникає із поля зору працівників поліції у період із 03 год. 20 хв. 00 сек до 03 год. 20 хв. 22 сек.
Суддя зауважує, що працівники не зупиняли указаний автомобіль за допомогою «проблискових маячків», а увімкнули їх уже о 03 год. 20 хв. 25 сек. (в момент зупинки у дворі біля будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 22). На момент приїзду працівників поліції за кермом білого автомобіля, який стояв припаркованим біля під'їзду будинку водій був відсутній, а сам автомобіль був зачинений. Поруч із під'їздом будинку знаходився ОСОБА_1 .
Отже, суду не надано беззаперечних доказів того, що саме указаний автомобіль переслідували працівники поліції, а також що ОСОБА_1 був водієм цього автомобіля.
Із переглянутих відеозаписів нагрудних камер відеоспостереження працівників поліції, встановлено, що на момент приїзду у подвір'я будинку транспортний засіб був припаркований та за кермом водій не знаходився. Крім цього, під час спілкування із ОСОБА_1 працівник поліції запитував чи не бачив останній транспортний засіб синього кольору Daewoo Lanos та здійснював огляд усіх припаркованих автомобілів за допомогою портативного ліхтарика.
Указані обставини викликають сумніви щодо правильності визначення працівниками поліції автомобіля, за яким вони слідували, а також судді не надано беззаперечних доказів того, що саме указаний автомобіль був зафіксований на камері відео реєстратора, а також доказів того, що водієм був ОСОБА_1 , а також, що указаний автомобіль був зупинений працівниками поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суддя зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, долучений до матеріалів справи, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
З наведених вище міркувань, не може вважатися належним доказом і акт огляду від 06.09.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 від проходження обстеження відмовився, оскільки такий спростовується матеріалами справи, зокрема долученим відеозаписом, який спростовує факт керування транспортним засобом особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини, який притримується у своїх рішеннях правової позиції, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення у справі «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), приходжу до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.
Справа надійшла до суду разом з диском відеозапису. При перегляді відеозапису в судовому засіданні встановлено, що наданий суду запис фіксації відео реєстратором із автомобіля працівників поліції, а також портативним відеореєстратором поліцейського факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містить переконливих доказів керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, невиконання останнім вимоги про зупинку працівників поліції, а відтак, суду не надано достатніх доказів на підтвердження викладених у вказаному протоколі обставин.
Оцінюючи встановлені обставини суд приходить до висновку, що порушення ОСОБА_1 п.2.5. Правил дорожнього руху не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 247, 268, 277, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Юрій ДЕМ'ЯНОВ