Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 108
Іменем України
25.01.2008
Справа №2-9/14619-2007
За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокоммуненерго", м. Сімферополь в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго", м. Керч
До відповідача Дитячої школи мистецтв ім. Р.В.Сердюка, м. Керч
Про стягнення 13 571,16грн.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача Брусенцов В.В. - пред-к, дов. №20-3/28 від 06.01.06р.
Від відповідача Каторгин О.М. - пред-к, дов. №119/2 від 05.11.2007р.; Баранова Д.І. - пред-к, дов. №119/1 від 05.11.2007р.
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 13 571,16 грн. заборгованості, у тому числі 9336,93 грн. основного боргу|обов'язку|, 3344,93 грн. індексу інфляції і 889,30 грн. 3% річних.
Позивач заявою від 28.11.2007р. уточнив позивні вимоги та просить стягнути з відповідача 4816,60грн. заборгованості, 2271,66грн. індексу інфляції та 671,20грн. 3% річних.
Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №118 від 05.11.2007р.
У судовому засіданні 21.01.2008 р. була оголошена перерва до 25.01.2008 р. до 14:10 годин.
25.01.2008 р. судове засідання відбулось у відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
01.08.2003 року між сторонами був укладений Договір на відпустку теплової енергії №183.
Згідно умовам договору позивач прийняло на себе зобов'язання по постачанню відповідачу в необхідних йому кількостях, а відповідач прийняв на себе зобов'язання проводити оплату отриманої теплоенергії за встановленими тарифами, в строк, передбачений договором.
На підставі Постанов НКРЕ України № 736 від 08.06.2006р. «Про затвердження граничних рівнів оптових цін на природний газ для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей і котельних суб'єктів господарювання в т.ч. блокових (модульних) котельних» № 176 від 16.02.2006р. «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ, який поставляється для промислових споживачів НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України», підприємствами по газопостачанню і газифікації і ЗАТ «Київгазпостав» № 647 від 24.05.2006р. «Щодо затвердження роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України в червні 2006 р.», доповнень до договорів з ППВКХ або ПУЖКХ, відповідно до повноважень, визначених Постановою Ради міністрів АРК від 09.08.2005р. № 353 «Про тарифи на послуги теплопостачання», наказом № 88 від 30.06.06р. АП «Кримтеплокоммуненерго» затверджені тарифи на теплову енергію і послуги теплопостачання для інших споживачів в розмірі: - за 1 Гкал теплової енергії з ПДВ - 805,20 грн.
Згідно п.4.9 Договору № 183 від 01.08.2003 року на відпустку і споживання теплової енергії по приладах обліку тепла при зміні урядом цін на енергоресурси, газ, воду і матеріали, автоматично змінюється ціна на теплову енергію, що відпускається, про що - позивач, повідомляє - відповідачеві, з посиланням на нормативні документи.
Позивач посилається на те, що він своєчасно на адресу відповідача направив розрахунок із вказівкою діючого тарифу 805,20 грн., у якому позивач поінформував відповідача про зміну ціни на теплову енергію з 01.12.2006р. Однак, по утвердженню позивача, відповідач не обгрунтовано відмовився прийняти до розрахунку тариф 805,20 грн..
Однак, позивач документально не підтвердив факт повідомлення відповідача про зміну тарифів на теплову енергію з 01.12.2006р.
Відповідач посилається на те, що не був сповіщений про зміну тарифів на опалюваний сезон 2006-2007р.р. та розрахунки за споживану теплову енергію у листопаді - грудні 2006р. місяця провів згідно договору № 183 від 01.08.2003 року у розміру 210,64грн. за г/кал. Рішенням виконкому Керченської міської ради від 25.10.06р. №1987 на опалюваний сезон 2006-2007р.р. був встановлений тариф на теплову енергію у розміру 210,64грн. за г/кал.
24 червня 2004 року вступив в силу Закон України «Про житлово-комунальні послуги», норми якого прямо націлені на регулювання правовідносин, які виникають в процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 6 та пункту 2 статті 7 зазначеного закону, з 01.01.2005 року зобов'язання з затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги входить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Згідно з пунктами 3, 4 статті 31 Закону, органи місцевого самоврядування повинні розглянути надані підприємствами розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво та реалізацію послуг теплопостачання та затвердити їх на сесіях міських рад. А у випадку затвердження тарифів нижче розміру економічно обґрунтованих витрат, передбачити дотацію у відповідному місцевому бюджеті.
У судове засідання позивачем надана ксерокопія газети «Кримська правда» від 01.07.06р., у якої було опубліковане сповіщення орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про зміну тарифів на теплову енергію з 01.07.2006р. Позивач вважає, що таким чином він повідомив відповідача про зміну тарифу.
Однак, суд вважає, що позивач не надав належних доказів того, що сповістив відповідача про зміну тарифу, як це передбачене п.4.9 Договору № 183 від 01.08.2003 року
П.4.9 Договору № 183 від 01.08.2003 року сторони не передбачили такий порядок повідомлення як публікація у засобах масової інформації, а тому публікація у міській газеті «Керченський рабочий» №123 від 31 жовтня 2006 року, про зміну тарифів на теплову енергію не може бути доказом повідомлення відповідача.
Відповідачем розрахунки за отриману теплову енергію у листопаді - грудні 2006р. були проведені з урахуванням договору № 183 від 01.08.2003 року. Позивач у судовому засіданні пояснив, що відповідача провів розрахунки з позивачем за вказані послуги теплопостачання у листопаді - грудні 2006р. по тарифам - 210,64грн. за г/кал.
Сума боргу у розміру 4816,60грн. виникла у зв'язку з нарахуванням позивачем тарифу - 805,20грн. за г/кал., за тарифами, які не були узгоджені між сторонами.
Ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
При вказаних обставинах, позовні вимоги позивача по заявленим обставинам у частині стягнення основного боргу не підлягають задоволенню.
Оскільки при розгляді справи встановлена безпідставність позовних вимог щодо стягнення суми боргу по договору № 183 від 01.08.2003 року, то позовні вимоги відносно стягнення з відповідача 2271,66грн. індексу інфляції та 671,20грн. 3% річних задоволенню також не підлягають.
Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень тими засобами доказування, якими мають бути підтверджені певні факти.
Враховуючи те, що позивач не обґрунтував свої вимоги належними доказами, суд не знаходить законних підстав для їх задоволення, а тому в позові слід відмовити.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 25.01.2008 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.