Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2509/25
Провадження № 2/650/1830/25
24 вересня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Хомик І.І.
за участю секретаря - Ткаченко І.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої звернувся представник - адвокат Ковальчук Микола Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю, стягнення витрат на судовий збір та витрат на правничу допомогу
Представник позивача Ковальчук М.О. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю, стягнення витрат на судовий збір та витрат на правничу допомогу, обгрунтовуючи вимоги наступними доводами.
Позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:037:0004, загальною площею 9,6895 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності серії ХС № 045114.
19.06.2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» було укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500036.
03.02.2015 року було укладено додаткову угоду дод договору оренди, згідно якої новим орендатором спірної земельної ділянки стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 19.06.2006 року. Цією додатковою угодою сторони домовилися викласти договір оренди в новій редакції, визначити нову сторону в договорі (Орендаря), а саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Було встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539,65 гривень. Також встановлено, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою становить 5,91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18 234,69 гривень. Строк дії договору оренди до 31.12.2027 року.
Проте, станом на день подання позовної заяви, жодних виплат заборгованості з орендної плати відповідачем не здійснено.
Відповідачем порушені умови договорів оренди та не сплачено орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки. Загальна сума боргу становить 54 704,08 гривень.
З початку агресії російської федерації проти України та до дня подачі позовної заяви відповідачем не було вчинено дій щодо повідомлення позивача про причини не виконання умов договору оренди.
Також всупереч умовам договору, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на сьогоднішній день земельна ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості.
Вказані вище обставини підтверджують факт не добросовісності відповідача.
Таким чином, систематичне невиконання орендарем своїх обов'язків є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення нарахованої, але не сплаченої орендної плати у розмірі 54 704,08 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», є орендарем земельної ділянки на підставі договору оренди землі та додаткової угоди до нього.
Земельна ділянка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області, була тимчасово окупованою російською федерацією з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року.
Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації, ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ», яке здійснювало діяльність на цій території, було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов'язань.
Факт неможливості здійснення діяльності та знищення майна підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження №42022232090000075 від 12.04.2022 року.
Так, кримінальне провадження №42022232090000075 зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 ч. 1 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
09.04.2022 невстановлені особи у військовій формі з бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області протиправно заволоділи автомобілем КАМАЗ та вивезли три дрони для проведення с/г робіт.
Також, 17.06.2022 ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» звернулось із заявою про те, що 24.02.2022 у зв'язку з тимчасовою окупацією військовослужбовцями російської федерації території Херсонської області, військовими рф здійснено проникнення до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв'язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна.
Крім того, 23.04.2022 з території підприємства військові рф захопили належні підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (CE).
Забруднення земель вибухонебезпечними предметами внаслідок збройної агресії є обставиною, що унеможливлює безпечне використання таких земель і здійснення на них господарської діяльності.
Неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінування та пряма загроза для життя і здоров'я працівників при обробітку земельної ділянки - є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.
Таким чином, позивач, посилаючись на систематичну несплату орендної плати як на підставу для розірвання договору, не враховує об'єктивну неможливість виконання цього зобов'язання Відповідачем у період тимчасової окупації та активних бойових дій, а також потенційне замінування земельної ділянки та загрозу життю працівників Товариства. Частина шоста статті 762 ЦК України прямо передбачає звільнення від орендної плати у таких випадках. Чинне податкове законодавство також звільняє від плати за землю на таких територіях протягом певного періоду воєнного стану.
Товариство не відмовляється від своїх зобов'язань, але наголошує на неможливості їх виконання у період тимчасової окупації, ліквідації її наслідків та до моменту повного розмінування земельної ділянки, що унеможливлює безпечне ведення господарської діяльності. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» в судове засідання не з'явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України».
Дослідивши всі обставини справи, відзив на позовну заяву, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності серії ХС № 045114 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:037:0004, загальною площею 9,6895 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 15.04.2025 року підтверджується, що об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 9,6895 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на територіїСтепнянської сільської ради - кадастровий номер ділянки: 6520686700:03:037:0004.
Згідно з записом № 31528246 від 07.10.2015 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки.
19.06.2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» було укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500036.
03.02.2015 року було укладено додаткову угоду дод договору оренди, згідно якої новим орендатором спірної земельної ділянки стало ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 19.06.2006 року. Цією додатковою угодою сторони домовилися викласти договір оренди в новій редакції, визначити нову сторону в договорі (Орендаря), а саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Було встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 308 539,65 гривень. Також встановлено, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою становить 5,91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18 234,69 гривень. Строк дії договору оренди до 31.12.2027 року.
Згідно з Додатковою угодою № 1100215 від 28.12.2017 року до Договору оренди землі №4АА002128-040671500036 від 19.06.2006 року, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Згідно з умовами договору оренди та додатковими угодами, орендна плата мала сплачуватися до 31 грудня кожного року.
Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 03.03.2025 року за № 01-12/432/25 станом на 25.02.2025 року земельні ділянки належні позивачам, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не використовуються, тобто обробіток її не здійснюється; також ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом 2022-2024 років зверталось до Новорайської СВА із заявою про визнання орендованих земельних ділянок потенційно забрудненими, але у відповідь на таку заяву приймалось лише розпорядження про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади. Такі ділянки комісією військової адміністрації не обстежувались та окремими розпорядженнями не визнавались забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважались такими, що потребують обстеження в зв'язку з тим, що громада тривалий час (вісім місяців 2022 року) перебувала в окупації військових російської федерації і на цих землях велись бойові дії. Але, вже після деокупації, що відбулась 11.11.2022 року, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперними військами України та відновлення можливості використовувати їх за цільовим призначенням, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на сьогоднішній день так і не розпочало використання на території Новорайської сільської громади орендованих ними земельних ділянок і, за наявною інформацією, орендна плата власникам земельних ділянок також не сплачується.
При цьому суд приймає до уваги розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.23р. № 163 «Про надання пільг ТОВ ЮТС-АГРОПРОДУКТ, із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022-2023рр», розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області № 15 від 18.04.2024 року «Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11.02.25р. № 58 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2025р.
Надання пільг здійснено на підставі ЗУ № 3050-ІХ від 11.04.23р., яким передбачено звільнення від платників податку від сплати екологічного податку, плати за землю та нерухоме майно, за знищене або пошкоджене майно внаслідок бойових дій, а також з урахуванням повноважень передбачених ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов'язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.
Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 10 постанови від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22, провадження № 12-80гс23, зробила наступний висновок щодо застосування норм права: «Застосовуючи в контексті спірних правовідносин статті 13, 17, 15 та 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а також статті 3, 6, 627, 638, 640 ЦК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що договір оренди землі є консенсуальним.
Слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов'язки зобов'язального характеру, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час підписання Договору).
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 15 та частини першої статті 19 Закону № 161-XIV зазначено, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма Земельного кодексу України кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п 29- «Орендодавець має право вимагати від орендаря в повному обсязі внесення орендної плати» та п.32 - «Орендар зобов'язаний розраховуватися з Орендодавцем по орендній платі».
На підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна умова зазначена у пункті 12.3 Договору оренди землі (у редакції від 26.12.2023 року).
У зв'язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов'язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.
Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов'язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, позивач був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував при укладені Договору оренди землі.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов'язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судами при прийнятті рішення.
Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.
Згідно вимог вищевказаних норм підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди». Такого висновку дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18. Схожі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року, справа № 485/784/20, провадження № 61-3760св21, та від 10 вересня 2021 року, справа № 650/628/19-ц, провадження № 61-21777св19.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на вищевказані обставини, згідно Договору оренди землі, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки.
Згідно з Додатковою угодою № 1100215 від 28.12.2017 року до Договору оренди землі №4АА002128-040671500036 від 19.06.2006 року, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Отже, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.Загальна сума боргу становить 54 704,08 гривень.
Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема - платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором. Натомість, представник позивача послідовно й обґрунтовано заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, посилаючись на конкретні умови договору, розрахунок заборгованості, а також лист-довідку Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 03 березня 2025 року за № 01-12/432/25, якою підтверджується, що незважаючи на проведення, після деокупації відповідної території, обстеження та очищення земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт» спеціальними саперними військами України та відновлення можливості їх використання за цільовим призначенням, вказане підприємство як не розпочало використання на території Новорайської сільської громади орендованих ним земельних ділянок, так і не здійснює виплату орендної плати власникам зазначених земельних ділянок.
Відповідач не скористався своїм правом надати докази сплати або пояснити причини невиконання зобов'язань, що відповідно до частини першої статті 617 ЦК України покладає на нього обов'язок доведення наявності обставин непереборної сили. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що орендна плата за вказані роки відповідачем не сплачувалася, а зобов'язання за договором оренди землі - не виконано.
Не надано суду і доказів того, що новий орендар вказаної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на даний час здійснює господарську діяльність на орендованій земельній ділянці, виконує умови договору оренди, зокрема щодо цільового використання землі, її обробітку та сплати орендної плати.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин. Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за користування майном лише за умови, що його використання стало неможливим через обставини, за які він не відповідає.
Водночас відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.
Постановою Верховного суду від 14.06.22р. в справі № 922/2394/21 зазначено, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги, посилається на лист Торгово-Промислової Палати України від 28.02.22р. № 2924/02.1-7.1.
Цим листом засвідчені форс-мажорні обставини, які є обставинами непереборної сили, військова агресія рф проти України.
Однак, з урахуванням висновків Верховного суду, боржнику, у разі якщо він посилається як на причину невиконання зобов'язань на форс-мажорні обставини, слід надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконанні зобов'язань.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач посилається на військові дії на території України та Херсонської області, але не надав доказів того, які саме обставини вплинули на його господарську діяльність. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач продовжував і продовжує господарську діяльність, Товариство не зупиняло свою роботу у зв'язку з воєнним станом.
Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати за 2023-2024рр. відсутні.
При цьому суд не приймає до уваги як доказ здійснення досудового розслідування за заявою відповідача, оскільки здійснюється воно за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України- порушення законів і звичаїв війни.
Сам факт наявності відкритого досудового розслідування не може звільняти боржника від виконання зобов'язань зі сплати орендної плати.
Однак суд враховує ту обставину, що упродовж 2022 року відповідач не міг належно використовувати спірні земельні ділянки, оскільки вони перебували на території яка була тимчасово окупована рф з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року і відповідно не міг провести посівну компанію та компанію по збору врожаю.
Тому суд вважає, що на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України відповідач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використаним через обставини, за які він не відповідає.
Тому позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 2022 рік задоволенню не підлягають.
Таким чином, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки, за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду часу, наявні підстави для стягнення вказаної заборгованості та розірвання договору оренди, у зв'язку з чим позов слід задовольнити в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено частково, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того суд встановив, що позивач поніс також інші судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу.
Вказані обставини вбачаються з: Договору про надання правової допомоги, відповідного до якого адвокат Ковальчук Микола Олександрович зобов'язався надати юридичну допомогу позивачу, включаючи консультації, підготовку документів та представництво в суді; детального опису витрат адвоката за надану правову допомогу, згідно з яким відповідні витрати складаються з витрат на консультацію клієнта і узгодження правової позиції в розмірі 2000 грн (1 година витраченого часу) та витрат на підготовку позовної заяви і пакету документів в розмірі 8000 грн (4 години витраченого часу); квитанції до прибутного касового ордеру відповідно до якої адвокат Ковальчук Микола Олександрович отримав від позивача за надання правничої допомоги 10 000 грн.
Суд вважає понесені позивачем витрати обґрунтованими, необхідними та співмірними з урахуванням характеру правовідносин, суті спору, обсягу наданих правничих послуг та ціни позову такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Однак з урахуванням часткового задоволення судом позовних вимог необхідно врахувати в даному випадку пропорційність розміру задоволених позовних вимог майнового характеру.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства, земельного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов ОСОБА_1 в інтересах якої звернувся представник - адвокат Ковальчук Микола Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю, стягнення витрат на судовий збір та витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди землі від 19.06.2006 року №4АА002128-040671500036 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_2 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31528246, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:037:0004, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17 квітня 2025 року №1704/25-17.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 36 469,39 гривень, витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК