Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2744/25
Провадження № 2/650/1999/25
24 вересня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Хомик І.І.
за участю секретаря - Ткаченко І.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення витрат на судовий збір та витрат на правничу допомогу
Представник позивача Бєліков А.А. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення витрат на судовий збір та витрат на правничу допомогу, обгрунтовуючи вимоги наступними доводами.
21.08.2008 між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" укладеного договір оренди землі № 4АА002128-040871500011.
18.09.2015 змінено сторону орендаря з ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" на ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС".
28.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі оренди землі, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря.
Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 11,77 га., яка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
Кадастровий номер земельної ділянки 6520686700:01:001:0004 площею 11, 77 га.
НГО земельної ділянки складає 406 773, 70 гривень.
Відповідно до Додаткової угоди від орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5, 61% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, за рік оренди.
Відповідно до Додаткової угоди орендна плата вносится Орендарем до 31 грудня кожного року.
Відповідно до Додаткової угоди договір укладено строком до 31.12.2027 року.
Відповідно до Договору оренди землі орендна плата за весь об'єкт оренди становить 5,61 відсотків НГО, та складає 22 819,96 грн. за рік.
Сума заборгованості складає 22 819,96 Х 3 = 68 459,88 гривень.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023, 2024 роки до 31 грудня кожного року за кожним з Договорів оренди, проте по теперішній час не виконав вказаних зобов'язань, в зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:01:001:0004 площею 11,77 га на підставі договору оренди землі № 4АА002128-040871500011 укладеного 12 серпня 2008 року та додаткової угоди від 28 грудня 2017 року.
Земельна ділянка розташована на території с. Степне Новорайської селищної ради Херсонської області.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області, була тимчасово окупованою російською федерацією з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року.
Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації, ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ», яке здійснювало діяльність на цій території, було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов'язань.
Факт неможливості здійснення діяльності та знищення майна підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження №42022232090000075 від 12.04.2022 року.
Так, кримінальне провадження №42022232090000075 зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 ч. 1 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
09.04.2022 невстановлені особи у військовій формі з бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області протиправно заволоділи автомобілем КАМАЗ та вивезли три дрони для проведення с/г робіт.
Також, 17.06.2022 ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» звернулось із заявою про те, що 24.02.2022 у зв'язку з тимчасовою окупацією військовослужбовцями російської федерації території Херсонської області, військовими рф здійснено проникнення до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв'язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна.
Крім того, 23.04.2022 з території підприємства військові рф захопили належні підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (CE).
Забруднення земель вибухонебезпечними предметами внаслідок збройної агресії є обставиною, що унеможливлює безпечне використання таких земель і здійснення на них господарської діяльності.
Неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінування та пряма загроза для життя і здоров'я працівників при обробітку земельної ділянки - є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.
Таким чином, позивач, посилаючись на систематичну несплату орендної плати як на підставу для розірвання договору, не враховує об'єктивну неможливість виконання цього зобов'язання Відповідачем у період тимчасової окупації та активних бойових дій, а також потенційне замінування земельної ділянки та загрозу життю працівників Товариства. Частина шоста статті 762 ЦК України прямо передбачає звільнення від орендної плати у таких випадках. Чинне податкове законодавство також звільняє від плати за землю на таких територіях протягом певного періоду воєнного стану.
Товариство не відмовляється від своїх зобов'язань, але наголошує на неможливості їх виконання у період тимчасової окупації, ліквідації її наслідків та до моменту повного розмінування земельної ділянки, що унеможливлює безпечне ведення господарської діяльності. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому саме відповідач повинен в своїх запереченнях довести зміну НГО земельної ділянки, а не позивач.
Надані відповідачем докази не підтверджують існування обставин, які б свідчили про повну неможливість використання відповідачем орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням у розумінні частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, зокрема у частині забезпечення доступу до майна, фактичного перебування на орендованій земельній ділянці чи можливості забезпечення її належного утримання.
Викладені відомості в розпорядженнях військової адміністрації, також самі по собі не є достатніми для висновку про відсутність у відповідача повної можливості володіти чи користуватись об'єктом оренди у спосіб, що унеможливлює його експлуатацію взагалі. Позивач звертає увагу суду на те, що вказаними розпорядженнями фактично надається пільга зі сплати податків і не звільняє сторону від сплати орендної плати.
Також про це свідчить бездіяльність відповідача в частині визначення взагалі можливості використовувати земельні ділянки. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» в судове засідання не з'явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України».
Дослідивши всі обставини справи, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою кадастровий номер: 6520686700:01:001:0004 площею 11, 77 га., яка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
21.08.2008 між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" укладеного договір оренди землі № 4АА002128-040871500011.
18.09.2015 змінено сторону орендаря з ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" на ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС".
28.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі оренди землі, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря.
Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 11,77 га., яка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
Кадастровий номер земельної ділянки 6520686700:01:001:0004 площею 11, 77 га.
НГО земельної ділянки складає 406 773, 70 гривень.
Згідно з Додатковою угодою № 1100064 від 28.12.2017 року до Договору оренди землі, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
17.04.2025р. відповідно до договору купівлі-продажу № 1704/25-24 новим орендарем визначено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» код ЄДРПОУ 33251307, 37223 Лохвицький район, Полтавська область, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12.
Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Починаючи з 2022 року орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» припинив сплачувати орендодавцеві орендну плату за користування орендованою земельною ділянкою.
В порушення умов договору відповідач не вносить своєчасно орендну плату і на день звернення із позовною заявою заборгував орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки.
Положення Податкового кодексу України (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164, підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 167.1 статті 167) передбачають, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок у розмірі 18% від об'єкта оподаткування.
Таким чином, відповідач у разі нарахування та виплати орендної плати стороні орендодавця в 2023-2024 роках повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України з 01 січня 2015 року сума нарахованої орендної плати за землю оподатковується військовим збором у розмірі 1,5% від об'єкта оподаткування.
Таким чином, відповідач у разі нарахування та виплати орендної плати стороні орендодавця з 01 червня 2023 року по 31 грудня 2024 року повинен був утримати військовий збір.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов'язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.
Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 10 постанови від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22, провадження № 12-80гс23, зробила наступний висновок щодо застосування норм права: «Застосовуючи в контексті спірних правовідносин статті 13, 17, 15 та 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а також статті 3, 6, 627, 638, 640 ЦК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що договір оренди землі є консенсуальним.
Слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов'язки зобов'язального характеру, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час підписання Договору).
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 15 та частини першої статті 19 Закону № 161-XIV зазначено, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма Земельного кодексу України кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п 29- «Орендодавець має право вимагати від орендаря в повному обсязі внесення орендної плати» та п.32 - «Орендар зобов'язаний розраховуватися з Орендодавцем по орендній платі».
На підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна умова зазначена у пункті 12.3 Договору оренди землі (у редакції від 26.12.2023 року).
У зв'язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов'язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.
Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов'язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, позивач був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував при укладені Договору оренди землі.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов'язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судами при прийнятті рішення.
Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.
Згідно вимог вищевказаних норм підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди». Такого висновку дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18. Схожі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року, справа № 485/784/20, провадження № 61-3760св21, та від 10 вересня 2021 року, справа № 650/628/19-ц, провадження № 61-21777св19.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на вищевказані обставини, згідно Договору оренди землі, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки.
Згідно з Додатковою угодою № 1100064 від 28.12.2017 року до Договору оренди землі, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Отже, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.
Відповідач не скористався своїм правом надати докази сплати або пояснити причини невиконання зобов'язань, що відповідно до частини першої статті 617 ЦК України покладає на нього обов'язок доведення наявності обставин непереборної сили. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що орендна плата за вказані роки відповідачем не сплачувалася, а зобов'язання за договором оренди землі - не виконано.
Не надано суду доказів того, що новий орендар вказаної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на даний час здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, виконує умови договору оренди, зокрема щодо цільового використання землі, її обробітку та сплати орендної плати.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин. Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за користування майном лише за умови, що його використання стало неможливим через обставини, за які він не відповідає.
Водночас відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.
Постановою Верховного суду від 14.06.22р. в справі № 922/2394/21 зазначено, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги, посилається на лист Торгово-Промислової Палати України від 28.02.22р. № 2924/02.1-7.1.
Цим листом засвідчені форс-мажорні обставини, які є обставинами непереборної сили, військова агресія рф проти України.
Однак, з урахуванням висновків Верховного суду, боржнику, у разі якщо він посилається як на причину невиконання зобов'язань на форс-мажорні обставини, слід надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконанні зобов'язань.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач посилається на військові дії на території України та Херсонської області, але не надав доказів того, які саме обставини вплинули на його господарську діяльність.
Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати за 2023-2024рр. відсутні.
При цьому суд не приймає до уваги як доказ здійснення досудового розслідування за заявою відповідача, оскільки здійснюється воно за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України- порушення законів і звичаїв війни.
Сам факт наявності відкритого досудового розслідування не може звільняти боржника від виконання зобов'язань зі сплати орендної плати.
Наведена у відзиві позиція відповідача про необхідність врахування судом позиції Херсонського апеляційного суду по справі № 650/3776/24 є хибною, оскільки відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України суд під час розгляду справи зобов'язані врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені виключно у постановах Верховного Суду.
Рішення ж Херсонського апеляційного суду, на яке посилається відповідач, не має обов'язкового характеру, оскільки воно не є джерелом права.
Відповідно до листа Головного Управління ДСНС України у Херсонській області № 6603-2942/6616/3 від 11.06.25р. піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельні ділянки орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.
При цьому зазначено, що ймовірно вказані земельні ділянки, можуть бути потенційно забрудженими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв'язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил рф різними типами озброєння. Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях, в зв'язку з чим рекомендовано звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка і визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.
Таким чином зміст даного листа не підтверджує наявності обставин, які б виключали відповідальність відповідача за невиконання умов договору оренди землі.
Таким чином, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за 2022-2024 роки, за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду часу, наявні підстави для стягнення вказаної заборгованості та розірвання договору оренди, у зв'язку з чим позов слід задовольнити в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача.
Крім того суд встановив, що позивач поніс також інші судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу.
Однак доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу стороною позивача суду не надано, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства, земельного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, стягнення витрат на судовий збір та витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди землі від 12.08.2008 №4АА002128-040871500011 укладений між ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 14279059 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:01:001:0004, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589) на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в сумі 969,00 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про стягнення витрат на правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК