06 жовтня 2025 року Справа № 608/1980/25
Номер провадження2-а/608/174/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Смаглій О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Чортківський відділ Державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №1482 від 28 листопада 2024 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №1482 від 28.11.2024. В позові вказав, що постановою №1482 від 28.11.2024 про адміністративне правопорушення, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 його, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 гривень.
Відповідно до даної постанови, 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» була направлена повістка № 1040830 засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14 годину 19 листопада 2024 року для уточнення даних.
Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось у ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою про відсутність особи за адресою проживання особи. Дата відмітки 19.11.11.
ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було постановлено накласти на штраф в розмірі 17 000,00 гривень.
ОСОБА_1 в позові зазначає, що на даний час проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 15 травня 2025 року по теперішній час.
Однак, в листопаді 2024 році повістку ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував та не знав про необхідність з'явитися, оскільки фактично проживав по АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову неправомірною через недотримання вимог чинного законодавства та недостатність доказів вчиненого правопорушення, оскільки, оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: неналежне його повідомлення; загальне порушення процесуальних норм, що гарантують право на захист, закріплене Конституцією України.
Позивач просить поновити строк оскарження постанови № 1482 від 28.11.2024, оскільки про її існування він дізнався 21 серпня 2025 року, коли в додатку «Дія» отримав виклик державного виконавця про необхідність сплати штрафу вже в розмірі 37 650,00 грн. На сьогоднішній день його банківські рахунки заблоковані.
Просить постанову про адміністративне правопорушення №1482 від 28.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати; закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Представник позивача - адвокат Манорик Г. Г. в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її та позивача участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить задоволити
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, по що свідчить розписка про отримання судової повістки.
Третя особа: представник Чортківського відділу Державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні справи покладається на думку суду.
Оскільки, всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України.
Розгляд справи проводиться за правилами письмового провадження, що передбачено ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши позовну заяву та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню з таких мотивів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналіз ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом того, що особою вчинено певне діяння, яке може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що постановою №1482 від 28.11.2024 про адміністративне правопорушення, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 гривень.
Відповідно до даної постанови, 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» була направлена повістка № 1040830 засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14 годину 19 листопада 2024 року для уточнення даних.
Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось у ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою про відсутність особи за адресою проживання особи. Дата відмітки 19.11.11.
ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Дата відмітки 19.11.11 в оскаржувані постанові вказана некоректно.
Також, суд вказує на те, що позивач дізнався про постанову № 1482 від 28.11.2024 лише 21 серпня 2025 року, коли в додатку «Дія» отримав виклик державного виконавця про необхідність сплати штрафу вже в розмірі 37 650,00 грн, що стверджується відповідними скріншотами з телефона.
Згідно Акту про встановлення факту не проживання, складеного депутатом Чортківської міської ради в присутності сусідів 22.08.2025, ОСОБА_1 проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 .
Згідно довідки офіцера відділення проходження служби особовим складом відділу кадрів №08/2374 від 19.08.2025, ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд зазначає, що у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року , заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.» Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (Справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).
Згідно ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) забезпечує всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема, підлягають з'ясуванню чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Рішення про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблене на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За загальним правилом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений ст. 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов'язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку, якщо рішення суб'єкта владних повноважень буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки, в протилежному випадку на особу, котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводити свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
Позиція ОСОБА_1 зводиться до заперечень самого факту вчинення правопорушення, отже ця обставина входить до предмету доказування.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, те, що відповідач будь-яких пояснень щодо позову не надав,суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, що відповідає нормам закону.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 210-1, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 1482 від 28 листопада 2024 року.
Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), третя особа: Чортківський відділ Державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34652974, вул. Ринок, 10, м. Чортків, Тернопільська область) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №1482 від 28 листопада 2025 року, задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1482 від 28 листопада 2024 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: Н. З. Коломієць