03.10.2025 Справа №607/20365/25 Провадження №1-кс/607/5740/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210050000275 від 23.09.2019 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Худиківці Борщівського району Тернопільської області, українця, громадянина України зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 240, ч.1 ст. 388 КК України, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодження із прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12019210050000275 від 23.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 240, ч. 1 ст. 388 та ч. 1 ст. 209 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області , здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019210050000275 від 23.09.2019 за за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 240, ч. 1 ст. 388 та ч. 1 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
Також, відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Крім того, відповідно до норм статті 24 Кодексу України про надра - користувачі надр мають право: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу. Користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Стаття 19 Кодексу України про надра визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
В частині шостій статті 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 51 Кодексу України про надра, розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.
Відповідно до Постанови № 827 від 12 грудня 1994 року Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» (із змінами, внесеними згідно із Постановами Кабінету Міністрів України №1463 від 27.09.2000, №1481 від 28.09.2000, № 792 від 21.06.2004, №747 від 16.08.2005, №754 від 25.05.2006, №718 від 06.07.2011, №1048 від 12.10.2011, №1370 від 28.12.2011, №1065 від 04.12.2019 та №826 від 09.09.2020), глина відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.
Встановлено, що 23.09.2019 у ОСОБА_4 , більш точний час та дату досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме глини, на земельній ділянці неподалік від заводу по виготовленню цегли в с.Худиківці Чортківського ( колишній Борщівський) району, в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон».
Відповідно до статуту ПП «СЕТУБАЛ» затвердженого 02.04.2015, засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код 2682324850, виданий 13 березня 1998 року Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 (п.2 Статуту).
Метою створення і діяльності Підприємства є одержання прибутку на вкладений капітал шляхом здійснення виробничо-господарської та іншої діяльності, згідно із Статутом, а також задоволення на основі одержаного прибутку соціально-економічних інтересів Засновника та членів трудового колективу Підприємства (п.3.1 Статуту). Основною діяльністю підприємства є: виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; діяльність вантажного автомобільного транспорту; видобування піску, гравію, глини і каоліну; лісопильне та стругальне виробництво та інші (п.4.1 Статуту).
Відповідно до п. 9.1 Статуту, вищим органом управління Підприємством є Засновник Підприємства. Засновником призначається Директор, з яким укладається контракт. Директор Підприємства самостійно вирішує всі питання поточної діяльності Підприємства і перспективи його розвитку. Засновник одночасно може бути Директором Підприємства. Відповідно до п.9.2 Статуту, Директор Підприємства організовує всю виробничо-господарську діяльність, несе повну відповідальність за прибутковість цієї діяльності, діє від імені Підприємства, представляє Підприємство без довіреності в усіх підприємствах, організаціях, установах і здійснює зв'язок з іншими юридичними особами і громадянами, укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банку розрахункові та інші рахунки Підприємства, визначає напрямки використання прибутку, має право брати кредити в установах банківської системи, видавати майнові гарантії, забезпечені майном Підприємства. Відповідно до п.9.3 Статуту, Директор визначає самостійну структуру управління Підприємством, приймає на роботу, звільняє осіб, працюючих по трудових договорах, затверджує штатний розпис, видає накази, вказівки, обов'язкові для всіх працюючих на Підприємстві, визначає порядок збереження печатки та штампу та їх використання, організовує надання державним органам бухгалтерської і статистичної звітності.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України Директор та бенефіціарний власник ПП «СЕТУБАЛ» ОСОБА_4 є службовою особою, оскільки наділений повноважним органом підприємства спеціальними повноваженнями та обіймає на підприємстві посаду, якою наділений та фактично виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські функції.
11.03.2016 року, між ПП «СЕТУБАЛ», в особі директора ОСОБА_4 , який діє на підставі статуту (надалі - Покупець) та ПП «Стандарт», в особі директора ОСОБА_7 (надалі-продавець), укладено договір купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі за №315, відповідно до п.1 якого Продавець продав, а покупець купив належне Продавцю на праві власності нежиле приміщення цегельного заводу, яке знаходиться по вул. Центральна, будинок 72, в с. Худиківці Борщівського району Тернопільської області (надалі майно), яке знаходиться на земельній ділянці площею 2,00 га, кадастровий номер 6120888600:01:001:0543.
З метою реалізації свого злочинного умислу директор ПП «СЕТУБАЛ» ОСОБА_4 розуміючи, що для досягнення злочинної корисливої мети, необхідні особи, які володіють навичками користування спеціальною технікою, залучив працівника ПП «СЕТУБАЛ» ОСОБА_8 до незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення запевнивши останнього про наявність усіх дозвільних документів на видобування корисних копалин у ПП «Сетубал».
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.09.2019 директор ПП «СЕТУБАЛ» ОСОБА_4 умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, в порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, приступив до реалізації злочинного умислу спрямованого на вчинення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме сильнокарбонатної середньої глини, некарбонатної глини, сильнокарбонатної глини та середньокарбонатної глини на земельних ділянках із кадастровими номерами 6120888600:01:001:0090, 6120888600:01:001:0543 та 6120888600:01:001:0533, які входять до складу регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон», який належить до природно-заповідного фонду України давши вказівку ОСОБА_8 , який не був обізнаний зі злочинним умислом ОСОБА_4 їхати на територію кар'єру для проведення незаконного видобування глини.
Так, в період з 23.09.2019 по 23.09.2021 ОСОБА_8 , будучи не обізнаним зі злочинним умислом ОСОБА_4 , виконуючи його вказівку, як керівника ПП «Сетубал», за допомогою екскаватора марки «ЄО 2621А» (Беларус) заводський номер 84774 з реєстраційним номером НОМЕР_2 здійснив незаконний видобуток глини на території земельних ділянок із кадастровими номерами 6120888600:01:001:0090, 6120888600:01:001:0543 та 6120888600:01:001:0533, які входять до складу регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон» та знаходяться біля цегельного заводу що в с. Худиківці по вул. Центральна, 72, Мельнице-Подільської територіальної громади.
В подальшому провівши завантаження незаконно видобутої глини на автомобіль марки «ЗИЛ 130» реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснив її транспортування до місця зберігання на територію цегельного заводу, що за адресою с. Худиківці, вул. Центральна, 72, Чортківського (колишнього Борщівського) району Тернопільської області.
Внаслідок вищевказаних незаконних дій ОСОБА_4 діючи всупереч вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 16, 19, 24, 51,56 Кодексу України «Про надра», та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», самовільно, без отримання спеціального дозволу(ліцензії) на користування надрами, без акту про надання гірничого відводу, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельні ділянки, без сплати рентних платежів за користування надрами за видобуті корисні копалини до відповідних бюджетів, без здійснення орендної плати за користування земельними ділянками в зоні видобутку, за допомогою заздалегідь підготовленого спеціального та вантажного транспортних засобів систематично здійснював незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення на території земельних ділянок із кадастровими номерами 6120888600:01:001:0090, 6120888600:01:001:0543 та 6120888600:01:001:0533, які входять до складу регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон», без наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії), у період з 23.09.2019 по 23 листопада 2020 здійснив видобуток корисних копалин загальнодержавного значення - глини в обсязі 6238 м3, заподіявши внаслідок самовільного користування надрами державі, в особі Мельнице-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області екологічний збиток (шкоду) на суму 4 553 740 гривень, та в період з листопада 2020 по листопад 2021 здійснили видобуток корисних копалин загальнодержавного значення - глини в обсязі 1933,7 м3, заподіявши внаслідок самовільного користування надрами державі, в особі Мельнице-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області екологічний збиток (шкоду) на суму 1 693 921,2 гривень.
Таким чином внаслідок незаконного видобутку корисних копали директором ПП «Сетубал» ОСОБА_4 , державі заподіяно екологічний збиток (шкоду) на загальну суму 6 247 661,2 гривень.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 23.11.2021 на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12.11.2021 (справа №607/20687/21), проведено обшук нежитлового приміщення цегельного заводу ПП «СЕТУБАЛ», який розташований за адресою: с. Худиківці вул. Центральна, буд.72, Чортківського (раніше Борщівського) району Тернопільської області, під час якого виявлено цеглу яка поскладена на піддонах під накриттям прямокутними ділянками, зокрема: 1) «Біля воріт» - 14160 штук; 2) «Вздовж паркану» - 26 640 штук; 3) «Біля причіпу» - 30 720 штук; 4) Ділянка №4 -21 504 штук; 5) Ділянка №5-300 штук; 6) Ділянка №6 - 15300 штук.; 7) Ділянка №7-5200 штук; 8) Ділянка №8-8200 штук; 9) (біля гаражів) - 16500 штук; 10) Ділянка 10 - 8000 штук; на ділянках: на ділянках: 1) Ділянка № 11 площею: - довжина- 5,4 м; - ширина- 2,34 м; - висота-1,26 м. 2) Ділянка №12 площею: - довжина- 8,16 м; - ширина- 1,4 м; - висота- 1,53 м. 3) Ділянка №13 площею: - довжина- 8,16 м; - ширина- 2,7 м; - висота- 1,24 м. 4) Ділянка №14 площею: - довжина- 3,36 м; - ширина- 3,15 м; - висота- 1,51 м. 5) Ділянка №15 площею: - довжина- 2,28 м; ширина- 0,8 м; - висота- 1,25 м. 6) Ділянка №16 площею: - довжина- 6,5 м; - ширина- 2,3 М; - висота- 1,23 м. 7) Ділянка №17 площею: - довжина- 24,16 м; - ширина- 3,5 м; - висота- 1,27 м. 8) Ділянка №18 площею: - довжина- 33,6 м; - ширина- 2,36 м; - висота- 1,25 м. 9) ділянка № 19 площею: - довжина- 39,4 м; - ширина- 3,5 м; - висота- 1,2 м. 10) Ділянка №39,9 м площею: - довжина- 39,9 м; - ширина- 2,3 м; - висота- 1,26 м. 11) Ділянка №21 площею: довжина- 20 м; - ширина- 3,14 м - висота- 1,2 м.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 26.11.2021 (справа №607/21642/21) накладено арешт, шляхом заборони користування, розпоряджання та відчуження на речі виявлені та вилучені під час обшуку заводу ПП «СЕТУБАЛ», зокрема у будівлях , приміщеннях, спорудах та на території цегельного заводу, що за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на цеглу, яка поставлена на піддонах та під покриттям прямокутними ділянками, зокрема на піддонах: 1) «Біля воріт» - 14160 штук; 2) «Вздовж паркану» - 26 640 штук; 3) «Біля причіпу» - 30 720 штук; 4) Ділянка №4 -21 504 штук; 5) Ділянка №5-300 штук; 6) Ділянка №6 - 15300 штук.; 7) Ділянка №7-5200 штук; 8) Ділянка №8-8200 штук; 9) (біля гаражів) - 16500 штук; 10) Ділянка 10 - 8000 штук; на ділянках: на ділянках: 1) Ділянка № 11 площею: - довжина- 5,4 м; - ширина- 2,34 м; - висота-1,26 м. 2) Ділянка №12 площею: - довжина- 8,16 м; - ширина- 1,4 м; - висота- 1,53 м. 3) Ділянка №13 площею: - довжина- 8,16 м; - ширина- 2,7 м; - висота- 1,24 м. 4) Ділянка №14 площею: - довжина- 3,36 м; - ширина- 3,15 м; - висота- 1,51 м. 5) Ділянка №15 площею: - довжина- 2,28 м; ширина- 0,8 м; - висота- 1,25 м. 6) Ділянка №16 площею: - довжина- 6,5 м; - ширина- 2,3 М; - висота- 1,23 м. 7) Ділянка №17 площею: - довжина- 24,16 м; - ширина- 3,5 м; - висота- 1,27 м. 8) Ділянка №18 площею: - довжина- 33,6 м; - ширина- 2,36 м; - висота- 1,25 м. 9) ділянка № 19 площею: - довжина- 39,4 м; - ширина- 3,5 м; - висота- 1,2 м. 10) Ділянка №39,9 м площею: - довжина- 39,9 м; - ширина- 2,3 м; - висота- 1,26 м. 11) Ділянка №21 площею: довжина- 20 м; - ширина- 3,14 м - висота- 1,2 м.
Протоколом виконання ухвали про арешт майна від 06.12.2021 ОСОБА_4 роз'яснено вимоги ухвали слідчого судді від 26.11.2021 (Справа №607/21642/21) та роз'яснено що йому заборонено відчужувати належні йому цеглу, яка знаходиться на території цегельного заводу по вул. Центральній, 72 с. Худиківці, про що ОСОБА_4 поставив власний рукописний підпис.
19.07.2022, під час проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6120888600:01:001:0543, яка знаходиться в с. Худиківці Чортківського району Тернопільської області, на якій знаходяться приміщення та споруди цегельного заводу по вул. Центральна, 72, було виявлено відсутність 360 730 (триста шістдесят тисяч сімсот тридцять) цеглин, на які 26.11.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду, справа №607/21642/21, провадження №1-кс/607/7052/2021 накладено арешт в частині заборони користування, розпорядження та відчуження.
Таким чином ОСОБА_4 , якому було ввірено арештоване майно та який знав обов'язки визначені ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 26.11.2021, справа №607/21642/21, провадження №1-кс/607/7052/2021 в частині заборони користування, розпорядження та відчуження майна, в період з 06.12.2021 по 19.07.2022 відчужив майно на яке накладено арешт, а саме цеглу в кількості 360 730 шт.
Враховуючи наведене, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_4 у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому на територіях природно-заповідного фонду, службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні злочину передбаченому ч.3 ст.240 КК України та відчуженні майна, на яке накладено арешт, здійснене особою, якій це майно вірено, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України.
29.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с.Худиківці Борщівського району Тернопільської області, українцеві, громадянину України, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, адвокатом не являється, не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 та ч. 1 ст. 388 КК України.
На думку слідчого, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, наявність перелічених ризиків, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання вищевказаних ризиків.
З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 під час здійснення досудового розслідування та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні з приводу задоволення клопотання заперечив та зазначив, що підозра є необґрунтована та неконкретизована, оскільки ґрунтується на висновку експерта, який мотивований припущенням. Окрім цього, ризики зазначені слідчим у клопотанні є необґрунтованими та недоведеними належними й достатніми доказами. ОСОБА_4 завжди прибуває за викликом до слідчого, тому немає необхідності додатково покладати такий обов'язок.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив відмовити у задоволені клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Як вбачається з ст. 176 КПК України особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом.
Виходячи зі змісту ст.179 цього ж Кодексу особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019210050000275 від 23.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 240, ч. 1 ст. 388 та ч. 1 ст. 209 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 29.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 388 КК України, тобто у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому на територіях природно-заповідного фонду, службовою особою з використанням службового становища та відчуженні майна, на яке накладено арешт, здійснене особою, якій це майно вірено.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-копією рапорта від 13.08.2024;
-копією рапорта від 20.10.2021;
-копією рапорта від 20.07.2022;
-копією рапорта від 23.09.2019;
-копією протоколу огляду місця події від 23.09.2019;
-копією ухвали від 16.10.2019 у справі №594/1250/19;
-копією заяви від 01.10.2019;
-копією протоколу огляду місця події від 01.10.2019;
-копією висновку експерта №СЕ-19/109/11/3-102-МРВ/20 від 31.03.2020;
-копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпиємців;
-копією висновку експерта №21/21-22 від 10.09.2021;
-копією висновку експерта №СЕ-19/109-21/470-МРВ відт 05.02.2021;
-копією висновку експерта №СЕ-19/109-21/13765-ФХД від 26.01.2025;
-копією висновку експерта №СЕ-19/120-22/7190-ЕЛ від 23.09.2022;
-копією протоколів допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ;
-копією ухвали від 12.11.2021 у справі №607/20687/21;
-копією протоколу обшуку від 23.11.2021;
-копією ухвали від 26.11.2021 у справі №607/21642/21;
-копією протоколу виконання ухвали про арешт майна від 06.12.2021;
-копією протоколу огляду від 19.07.2022;
-копією ухвали від 12.11.2021 у справі №607/20692/21;
-копією протоколу огляду від 23.11.2021;
-копією протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
-копією витягу із наказу №46 від 02.03.2022;
-копією довідки №1128 від 10.09.2025;
-копією довідки №1135 від 10.09.2025.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред'явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 та ч. 1 ст. 388 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.
При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 та ч. 1 ст. 388 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні прокурора, а саме, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні у тому числі тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від більше п'яти років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, слідчий суддя вважає, що доведеним існування ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, так як згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, відтак на думку слідчого судді підозрюваний може чинити тиск, а також схиляти свідків та інших підозрюваних до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні, а також узгоджувати з ними їх подальші дії, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання у клопотанні на ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є недоведеним, так як у клопотанні не вказано, які конкретні дії підозрюваного вказують на наявність цього ризику та не надають доказів на підтвердження таких обставин.
Також слідчий суддя вважає, що посилання у клопотанні на ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, є недоведеним, так як, докази на підтвердження таких обставин до клопотання не долучено. Зокрема, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, тобто не здійснює діяльність за допомогою якої міг би продовжити вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється, та раніше не судимий, відтак не доведено, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбаченого п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та є усі підстави для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 з'ясовано, що останній уродженець с. Худиківці Борщівського району Тернопільської області, українць, громадянин України зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, одружений, військовослужбовць, раніше не судимий.
Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , приходжу до висновку, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а тому клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону. При визначенні обсягу таких обов'язків слідчий суддя вважає, що визначені у клопотанні обов'язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
Встановити строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного обов'язків до 23 год. 59 хв. 29.11.2025.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1