21.08.2025
Справа №607/24201/24
(заочне рішення)
21 серпня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючої судді Черніцької І.М.
-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.
- сторони в судове засідання не з'явились
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 173 441 грн, в тому числі: 24 500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 119 541 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 20 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір за №3995162 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно з кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит у сумі 20 000 грн, на строк 350 днів, з 20 вересня 2023 року по 04 вересня 2024 року. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за вказаним кредитним договором виконало та перерахувало кредитні кошти в розмірі 20 000 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
23 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору №3995162 про надання коштів у розмірі 4500 грн на умовах споживчого кредиту від 20 вересня 2023 року. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 4500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу за №24/05/2024, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором та додатковою угодою.
Відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору та допустив виникнення заборгованості на суму 173 441 грн, з яких: 24 500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 119 541 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов. Окрім того, просить стягнути судові витрати у розмірі сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу адвоката у сумі 10 000 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2024 року витребувано в Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: 1) інформацію, що підтверджує факт належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; 2) інформацію, що підтверджує факт зарахування коштів 23 вересня 2023 року на вказану платіжну картку банком-емітентом, якої є АТ КБ «ПриватБанк», в сумі 4500 грн від ТОВ «Лінеура Україна (код ЄДРПОУ 42753492); 3) інформацію, що підтверджує факт зарахування коштів 20 вересня 2023 року на вказану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», в сумі 20 000 грн від ТОВ «Лінеура Україна (код ЄДРПОУ 42753492).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання останнього та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.
На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 20 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір за №3995162 про надання споживчого кредиту (далі - Договір). Вказаний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М919
Як вбачається з умов п. 1.2 Договору, сума кредиту становить 20 000 грн.
Відповідно до умов п. 1.3 Договору, строк кредиту -350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів
Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами (п. 1.4 Договору), а саме:
- стандартну процентну ставку, що становить 2,00% в день та застосовується у межах всього строку надання кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору;
- знижену процентну ставку 1,40% в день та застосовується на наступних умовах: Якщо Клієнт до 15 жовтня 2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 37 133,37% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням період у застосування зниженої процентної ставки 23 288,88% річних ( п. 1.5. Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 160 000,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 157 000,00 грн ( п.1.6. Договору).
У розділі 2 «Порядок та умови надання кредиту» сторони визначили, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (п. 2.1).
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох днів з моменту укладення Договору. Дата надання кредиту: 20 вересня 2023 року або 21 вересня 2023 року (п. 2.2).
Відповідно до умов пунктів 3.1, 3.2 Договору, нарахування процентів, за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році тобто метод «факт/факт».
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, сума кредиту становить 20 000 грн, строк кредитування - 350 днів, стандартна процентна ставка- 730% річних (2,00 % в день); знижена процентна ставка - 511% річних (1,40 % в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 140 000 грн, зниженою - 137 000 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісія та інші платежі) становить 160 000 грн, за зниженою ставкою - 157 000 грн; реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних - 37 133,37%, за зниженою - 23288,88%. Вказаний паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М919.
23 вересня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20 вересня 2023 року. Вказаний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т324.
Згідно умов п.1.2 Додаткового договору сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором складає: 4 500 грн.
Відповідно до умов п. 1.7. Додаткового договору, з врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п. 1.2-1.3. Додаткового договору) сторони визначити, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Додаткового договору складає: п. 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 37 387,09% річних; п. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 23 567,99% річних.
З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п. 1.2-1.3. Додаткового договору) орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Додаткового договору складає: п.п. 1.8.1. за стандартною ставкою 195 730,00 грн; п.п. 1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 192 136,00 грн (п. 1.8 Додаткового Договору).
Згідно довідок ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1894-3105 від 31 травня 2024 року та №1895-3105 від 31 травня 2024 року, на картку № НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти в розмірі 20000 грн 20 вересня 2023 року та 4500 грн 23 вересня 2025 року.
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250204/48022-БТ від 12 лютого 2025 року слідує, що АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 ІВАN НОМЕР_3 , на яку 23 вересня 2023 року здійснено переказ коштів на суму 4500 грн та 20 вересня здійснено переказ на суму 20 000 грн.
Як убачається з розрахунку заборгованості за договором №3995162 станом на 24 травня 2024 року ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов'язання з повернення кредиту, здійснив погашення заборгованості за кредитним договором 27 грудня 2023 року на суму 50 грн. Заборгованість останнього станом на 24 травня 2023 року становить 144 091 грн, з яких: 24 500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 119 541 грн - заборгованість за відсотками.
05 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Фактор) укладено договір факторингу за №05/05/2024.
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, позивач (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з умов п. 1.2. Договору факторингу, перехід від Клієнта (ТОВ «Лінеура Україна») до Фактора (позивача) прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №05/05/2024 від 05 травня 2024 підтверджує факт переходу від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №05/05/2024 від 05 травня 2024 до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», перейшло право вимоги за кредитним договором №3995162, позичальником за яким є ОСОБА_1 , сума заборгованості за основною сумою боргу 24 500 грн, заборгованість по відсотках 119 541 грн. Загальна сума заборгованості 144 041 грн.
З розрахунку заборгованості встановлено, що позивачем після отримання прав вимоги до відповідача нараховано проценти в сумі 29 400 грн за 60 календарних дні (25 травня 2024 року по 22 липня 2024 року) в межах строку дії Договору та згідно умов Договору.
Відповідно до рішення № 251124/1 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року, найменування товариства змінено на: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 20 вересня 2023 року підписано договір про надання споживчого кредиту за №3995162, шляхом підписання вказаних документів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М919.
23 вересня 2023 відповідач підписав додатковий договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20 вересня 2023 року. Вказаний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т324.
В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний договір про надання споживчого кредиту на суму 24 500 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
В силу вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
З матеріалів справи встановлено, що 20 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №3995162, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 00 грн та додаткову угоду до вказаного договору на суму 4500 грн шляхом перерахування ТОВ «Лінеура Україна» кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 24 травня 2024 року становить 144 091 грн, з яких: 24 500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 119 541 грн - заборгованість за відсотками.
Від ТОВ «Лінеура Україна» до позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору за №3995162 від 20 вересня 2023 року, на підставі договору факторингу за №24/05/2024 від 24 травня 2024 року та реєстру боржників від 24 травня 2024 року до вказаного договору.
Докази про те, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.
Таким чином, позивач, як новий кредитор, вправі вимагати повернення відповідачем заборгованості за кредитним договором №3995162 від 20 вересня 2023 року у розмірі 173 441 грн, з яких: 24 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 119 541 грн - заборгованість за відсотками та 29 400 грн - заборгованість нарахована ТОВ «ФК Фінтраст капітал» за період 25 травня 2024 року по 22 липня 2024 року.
Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується розрахунком заборгованості, який наданий суду та відповідачем не спростований, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Більше того, відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що позивач на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги (факторингу), набув права нового кредитора до відповідача, ту обставину, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за №3995162 від 20 вересня 2023 року у розмірі 173 441 грн, з яких: 24 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 119 541 грн - заборгованість за відсотками та 29 400 грн - заборгованість за відсотками нарахована ТОВ «ФК Фінтраст капітал» за період 25 травня 2024 року по 22 липня 2024 року.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Положеннями ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Положеннями ч. 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Встановлено, що у позові позивач зазначив про те, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомог, які вона очікує понести у даній справі становить 10 000 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду:
- договір про надання правової допомоги за №26/08/2024 від 26 серпня 2024 року, укладений між адвокатом Городніщевою Є.О. та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», пунктом 4.1. якого сторони погодили, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару;
- заявку на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 року;
- рахунок на оплату до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 року;
- акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 року.
Відповідно до вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Таким чином, наявність договірних відносин між адвокатом Городніщевою Є.О. та позивачем підтверджується договором про надання правової допомоги за №26/08/2024 від 26 серпня 2024 року, рахунком на оплату по замовленню та актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем доведено понесення ним витрат на надання правової допомоги у розмірі 10 000 грн під час розгляду у суді даної справи.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за №3995162 від 20 вересня 2023 року у розмірі 173 441 грн, з яких: 24 500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 148 941 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп сплаченого судового збору та 10 000 (десять тисяча) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»», вул. Загородня, 15, офіс 118/2 м.Київ, код ЄДРПОУ - 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 21 серпня 2025 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька