15.09.2025 Справа №607/13811/25 Провадження №2/607/4147/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк», банк) звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами:
- № 510/2151285-СК від 25.12.2015 в сумі 54 887,93 грн, з яких: 33 599,91 грн - заборгованість по тілу кредиту, 21 288,02 грн - заборгованість по відсотках;
- № 510/3398226-СК від 16.03.2017 в сумі 61 546,04 грн, з яких: 42 145,23 грн - заборгованість по тілу кредиту, 12 236,16 грн - заборгованість по відсотках; 7 164,65 грн - заборгованість по комісії;
- № 2598078-510 від 02.12.2021 в сумі 12 382,26 грн, з яких: 3 921,69 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,11 грн - заборгованість по відсотках; 8 460,46 грн - заборгованість по комісії.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 25.12.2015 АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали Заяву-договір № 510/2151285-CK на відкриття поточного рахунку, за умовами якого Позичальнику було надано кредит у розмірі 33 600,00 гривень строком користування до 22.12.2024. Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Станом на 06.06.2025 заборгованість за кредитним договором № 510/2151285-CK від 25.12.2015, становить 54 887,93 грн, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 33 599,91 грн, заборгованість по відсотках - 21 288,02 грн.
Окрім того, 16.03.2017 АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали Заяву-договір № 510/3398226-CK на відкриття, за умовами якого Позичальнику було надано кредит у розмірі 42200,00 гривень строком користування до 14.03.2025. Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, станом на 06.06.2025, заборгованість за кредитним договором №510/3398226-CK від 16.03.2017 становить 61 546,04 грн, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 42145,23 грн, заборгованість по відсотках - 12236,16 грн, заборгованість по комісії - 7164,65 грн.
Окрім того, 02.12.2021 АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали Заяву - договір про надання кредиту № 2598078-510, за умовами якого Позичальнику було надано кредит у розмірі 10 903,80 гривень строком користування до 02.12.2023.
Відповідно до розділу 1 «Замовлення банківських послуг» Заяви - договору Позичальник просив надати кредит в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: п. 1.2.2 Сума кредиту 80 900,00 гривень.; п. 1.2.6 Строк кредиту: 24 місяців; п. 1.2.9 Проценти за користування кредитом: 0,01 % річних; Відповідно до п. 3.1.4 Заяви-договору, Відповідач погоджується з тим, що зобов'язаний повертати кредит щомісячно у строки відповідно до графіку платежів, що містяться в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід'ємною частиною. Умови вищезазначеного Заяви-договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною. Станом на 06.06.2025 заборгованість за Заявою - договором № 2598078-510 від 02.12.2021, становить 12 382,26 грн. в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 3 921,69 грн, заборгованість по відсоткам - 0,11 грн, заборгованість по комісії - 8 460,46 грн.
Посилаючись на наведене, банк просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник банку не з'явився. У позові представник позивача просив розгляд справи проводити без їх участі.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечив факту отримання кредитних коштів за кредитними договорами, вказав, що частково погашав заборгованість, з наданими позивачем розрахунками не погодився.
Судом встановлено, що 25.12.2015 ОСОБА_1 підписав з ПАТ «Таскомбанк» заяву-договір № 510/2151285-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з встановленням кредитного ліміту) Кредитна картка «Велика п'ятірка» (а.с. 57).
У пунктах 2-3 розділу 1 вказаної заяви зазначено, що ОСОБА_1 просив банк відкрити поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів на його ім'я та оформити платіжну картку згідно інформації, наведеної у заяві на випуск електронного платіжного засобу. Просив банк встановити йому на його поточний рахунок у гривні кредитний ліміт в рамках кредитного продукту «Велика п'ятірка» для здійснення операцій за рахунком, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку, в межах якого вона має право здійснювати операції за рахунок наданого банком кредиту та здійснювати у відповідності до ст. 1069 ЦК України кредитування рахунку в розмірі та на умовах згідно інформації, наведеній у цій заяві-договорі, та на умовах, визначених договором, при цьому зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, згідно умов договору. Погодився з тим, що розмір та строк дії, процента ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту надаються їй згідно з обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту.
У пункті 5 заяви зазначено, що ОСОБА_1 підтверджує, що він ознайомлений із змістом цієї заяви-договору, договору зі всіма додатками до нього та повністю з ними згідний.
У пункті 1 розділу 2 заяви зазначено, що строк дії кредитного ліміту становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується на такий же строк, крім певних випадків.
Окрім того, ОСОБА_1 підписав Додаток 1 до Заяви-договору № 510/2151285-СК (Умови надання та обслуговування кредитної лінії), відповідно до якої: Строк дії ліміту кредитної лінії - 365 днів; розмір ліміту Кредитної лінії: 1000 грн (мінімальний розмір ліміту кредитної лінії), максимальний розмір ліміту Кредитної лінії: 100 000 грн; процентна ставка за користування лімітом Кредитної лінії під час дії пільгового періоду, після закінчення дії пільгового періоду встановлюється відповідно до діючих у Банку Тарифів, обраного Позичальником Пакету послуг та згідно Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с. 58-59).
Додатком 1 до Заяви-договору № 510/2151285-СК від 25.12.2015 встановлено також графік платежів, розрахунок сукупної вартості Кредитного ліміту та реальної процентної ставки за користування Кредитним лімітом, відповідно до якого розмір процентів за користування кредитною лінією - 2 524,60 грн.
Відповідно до наданого банком, розрахунку заборгованості за кредитним договором № 510/2151285-СК від 25.12.2015, заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.06.2025 становить 54 887,93 грн, з яких: 33 599,91 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 21 288,02 грн - заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочена) (а.с. 63-68).
При цьому, з вказаного розрахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення заборгованості.
Окрім того, 16.03.2017 ОСОБА_1 підписав з ПАТ «Таскомбанк» заяву-договір № 510/3398226-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з можливістю встановлення кредитного ліміту) (а.с. 20).
У пунктах 2-3 розділу 1 вказаної заяви зазначено, що ОСОБА_1 просив банк відкрити поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів на його ім'я та оформити платіжну картку згідно інформації, наведеної у заяві на випуск електронного платіжного засобу. Просив банк встановити йому на його поточний рахунок у гривні кредитний ліміт в рамках пакету послуг «Кредитка» для здійснення операцій за рахунком, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку, в межах якого вона має право здійснювати операції за рахунок наданого банком кредиту та здійснювати у відповідності до ст. 1069 ЦК України кредитування рахунку в розмірі та на умовах згідно інформації, наведеній у цій заяві-договорі, та на умовах, визначених договором, при цьому зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, згідно умов договору. Погодився з тим, що розмір та строк дії, процента ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту надаються їй згідно з обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту.
У пункті 5 заяви зазначено, що ОСОБА_1 підтверджує, що він ознайомлений із змістом цієї заяви-договору, договору зі всіма додатками до нього та повністю з ними згідний.
У пункті 1 розділу 2 заяви зазначено, що ОСОБА_1 повідомлений про те, що умови надання та обслуговування Кредитної лінії, в тому числі орієнтовний графік погашення, детальний розпис сукупної вартості кредиту, з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, реальна процентна ставка та усі інші умови кредитування за кредитними продуктами рамках Пакету послуг «Кредитка» викладені в додатку № 1 до даної заяви-договору.
Окрім того, ОСОБА_1 підписав Додаток 1 до Заяви-договору № 510/3398226-СК (Умови надання та обслуговування кредитної лінії за кредитним продуктом «Кредитна картка «Класична» в рамках Пакету послуг «Кредитка»), відповідно до якої: Строк дії Кредитного ліміту становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується на такий же строк, крім певних випадків; розмір ліміту Кредитної лінії: 1000 грн (мінімальний розмір ліміту кредитної лінії), максимальний розмір ліміту Кредитної лінії: 100 000 грн; процентна ставка за користування лімітом Кредитної лінії - 55 %; плата за встановлення ліміту Кредитної лінії,плата за обслуговування кредитного залишку, розрахунково-касове обслуговування встановлюються відповідно до обраного Позичальником Пакету послуг та Кредитного продукту (а.с. 21-22).
Додаток 1 до Заяви-договору № 510/3398226-СК від 16.03.2017 встановлено також графік платежів, розрахунок сукупної вартості Кредитного ліміту та реальної процентної ставки за користування Кредитним лімітом, відповідно до якого розмір процентів за користування кредитною лінією - 2 967,87 грн, плата за обслуговування кредитного залишку - 650 грн.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором № 510/3398226-СК від 16.03.2017, заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.06.2025 становить 61 546,04 грн, з яких: 42 145,23 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 12 236,16 грн - заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочена), 7 164,65 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) (а.с. 113-115).
При цьому, з вказаного розрахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення заборгованості.
Окрім того, 02.12.2021 ОСОБА_1 підписав з АТ «Таскомбанк» заяву-договір про надання споживчого кредиту № 2598078-510 (а.с. 34-38), на наступних умовах: Загальна сума кредиту - 10 903,80 грн (п. 1.2.2); Комісія за надання кредиту - 6,9%, що складає 703,80 грн (п. 1.2.3); Комісія за обслуговування кредиту - 6,9 % (п. 1.4) Сума кредиту без комісії за надання кредиту - 10200 грн (п. 1.2.4); Строк кредиту - 24 міс (п. 1.2.6); Проценти за користування кредитом - 0,01 % річних (п. 1.2.9).
Окрім того, ОСОБА_1 підписав Додаток 1 до Заяви-договору № 2598078-510 від 02.12.2021 (Графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 2598078-510 від 02.12.2021), відповідно до якого встановлено суму кредиту за договором - 10 903,80 грн, проценти за користування кредитом - 1,17 %, комісія за надання кредиту - 703,80 грн, за обслуговування кредитної заборгованості - 18 056,64 грн.
Відповідно до наданого банком, розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2598078-510 від 02.12.2021, заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.06.2025 становить 12 382,26 грн, з яких: 3 921,69 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 0,11 грн - заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочена), 8 460,46 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) (а.с. 99-101).
При цьому, з вказаного розрахунку вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення заборгованості.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов банку підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 25.12.2015, 16.03.2017 та 02.12.2021 підписано заяви-договори на відкриття поточного рахунку (з встановленням кредитного ліміті)/надання споживчого кредиту № 510/2151285-СК від 25.12.2015, № 510/3398226-СК від 16.03.2017, № 2598078-510 від 02.12.2021 та додатки до договорів, якими встановлено умови кредитування.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в формі, передбаченій законом.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено кредитні договори, шляхом підписання заяв-договорів за № 510/2151285-СК від 25.12.2015, № 510/3398226-СК від 16.03.2017, № 2598078-510 від 02.12.2021.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Факт надання кредитних коштів за вказаними кредитними договорами відповідачем не заперечується та підтверджено виписками по рахунках останнього.
Водночас, суду не надано доказів повернення відповідачем отриманих коштів та процентів в повному обсязі.
Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В силу вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Вирішуючи позов в частині стягнення боргу за кредитним договором № 510/2151285-СК від 25.12.2015, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що між ПАТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 25.12.2015 було укладено кредитний договір № 510/2151285-СК, з встановленим максимальним розміром ліміту кредитної лінії 100 000 грн.
Факт надання кредитних коштів в розмірі 33 599,91 грн відповідачем не заперечується.
Щодо нарахованих відсотків за кредитним договором в сумі 21 288,02 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, суд виходить з наступного.
Додатком 1 до Заяви-договору № 510/2151285-СК від 25.12.2015 (Умови надання та обслуговування кредитної лінії) встановлено, що процентна ставка за користування лімітом Кредитної лінії під час дії пільгового періоду, після закінчення дії пільгового періоду встановлюється відповідно до діючих у Банку Тарифів, обраного Позичальником Пакету послуг та згідно Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 510/2151285-СК від 25.12.2015, нараховано відсотків - 46 448,62 грн, сплачено - 25 160,60 грн, заборгованість за відсотками - 21 288,02 грн.
Судом встановлено, що в заяві-договорі на відкриття поточного рахунку від 25.12.2015 та в умовах надання та обслуговування кредитної лінії, що є додатком 1 до заяви - договору, процентна ставка не зазначена.
Отже, сама по собі підписана заява-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» від 25.12.2015, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, за невиконання умов кредитного договору, оскільки такі істотні умови договору сторонами у встановленому законом порядку не погоджені.
Доказів того, що Тарифи Банку, відповідно до яких встановлюється процентна ставка, підписані відповідачем матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором № 510/2151285-СК від 25.12.2015 в розмірі 21 288,02 грн, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження досягнення із відповідачем згоди щодо умов, розміру та порядку здійснення таких нарахувань у встановлених законом формі та порядку.
Водночас, враховуючи те, що графіком платежів, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 58) встановлено розмір процентів за користування кредитною лінією в сумі 2 524,60 грн, вказана сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, суд вважає за необхідне сплачені відповідачем кошти в сумі 25 160,60 грн, згідно із кредитним договором № 510/2151285-СК від 25.12.2015, які були спрямовані банком на погашення заборгованості за відсотками, зарахувати на погашення основної заборгованості за кредитом (тіла кредиту).
За таких обставин, за кредитним договором № 510/2151285-СК від 25.12.2015 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 963 грн (33 599,91 грн - 25 160,60 грн + 2 524,60 грн).
Вирішуючи позов в частині стягнення боргу за кредитними договорами № 510/3398226-СК від 16.03.2017 № 2598078-510 від 02.12.2021, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 510/3398226-СК від 16.03.2017, з встановленим максимальним розміром ліміту кредитної лінії 100 000 грн, та з процентною ставкою за користування лімітом Кредитної лінії - 55%, строк дії кредитного ліміту 365 днів, з автоматичною пролонгацією на такий самий строк.
Факт надання кредитних коштів в розмірі 42 145,23 грн відповідачем не заперечується.
Окрім того, встановлено, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2598078-510 від 02.12.2021, сума кредиту - 10200 грн, та з процентною ставкою за користування кредитом - 0,01% річних, на строк 24 місяці.
Факт надання кредитних коштів в розмірі 3 921,69 грн відповідачем не заперечується.
Разом з тим, взяті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував, в обумовлений строк погашення кредитів не здійснював, внаслідок чого станом на 06.06.2025 в ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитними договорами № 510/3398226-СК від 16.03.2017 № 2598078-510 від 02.12.2021.
Таким чином, позивач має право вимагати повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом від позичальника за кредитними договорами: № 510/3398226-СК від 16.03.2017, яка станом на 06.06.2025 становить: 42 145,23 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 236,16 грн - заборгованість за відсотками; № 2598078-510 від 02.12.2021, яка станом на 06.06.2025 становить: 3 921,69 грн - заборгованість по тілу кредиту; 0,11 грн - заборгованість за відсотками.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за кредитним договором № 510/3398226-СК від 16.03.2017 в розмірі 7 164,65 грн та за кредитним договором № 2598078-510 від 02.12.2021, слід зазначити наступне.
Відповідно до Додатку 1 до Заяви-договору № 510/3398226-СК від 16.03.2017 (Умови надання та обслуговування кредитної лінії за кредитним продуктом «Кредитна картка «Класична» в рамках Пакету послуг «Кредитка»), плата за встановлення ліміту Кредитної лінії, плата за обслуговування кредитного залишку, розрахунково-касове обслуговування встановлюються відповідно до обраного Позичальником Пакету послуг та Кредитного продукту.
Додатком 1 до Заяви-договору № 510/3398226-СК від 16.03.2017 встановлено також графік платежів, розрахунок сукупної вартості Кредитного ліміту та реальної процентної ставки за користування Кредитним лімітом, відповідно до якого плата за обслуговування кредитного залишку - 650 грн.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором № 510/3398226-СК від 16.03.2017, станом на 06.06.2025 сума нарахованої комісії - 23 742,90 грн, сума сплаченої комісії - 16 578,25 грн. Заборгованість ОСОБА_1 по комісії (в т.ч. простроченій) становить 7 164,65 грн.
Окрім того, відповідно до п. 1.2.3, 1.4 заяви-договору про надання споживчого кредиту № 2598078-510 від 02.12.2021, комісія за надання кредиту - 6,9%, що складає 703,80 грн, комісія за обслуговування кредиту - 6,9 %.
Відповідно до наданого банком, розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2598078-510 від 02.12.2021, станом на 06.06.2025 сума нарахованої комісії - 18 056,64 грн, сума сплаченої комісії - 9596,18 грн. Заборгованість ОСОБА_1 по комісії (в т.ч. простроченій) становить 8460,46 грн.
Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитних договорах № 510/3398226-СК від 16.03.2017, № 2598078-510 від 02.12.2021 не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачеві та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «Таскомбанк» не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитних договорів.
Отже, суд доходить висновку про нікчемність положень кредитних договорів щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення комісії за кредитним договором № 510/3398226-СК від 16.03.2017 в розмірі 7164,65 грн та за кредитним договором № 2598078-510 від 02.12.2021 в розмірі 8 460,46 грн необхідно відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне сплачені відповідачем кошти згідно із кредитним договором № 510/3398226-СК від 16.03.2017 в розмірі 16578,25 грн, та згідно із кредитним договором № 2598078-510 від 02.12.2021 в розмірі 9596,16 грн, які були спрямовані банком на погашення заборгованість за комісією, у зв'язку із нікчемністю положень договору в цій частині зарахувати на погашення основної заборгованості за кредитом (тіла кредиту).
За таких обставин, за кредитним договором № 510/3398226-СК від 16.03.2017 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 37 803,14 грн (42 145,23 грн + 12 236,16 грн - 16 578,25 грн).
Водночас, враховуючи те, що за кредитним договором № 2598078-510 від 02.12.2021 заборгованість за тілом кредиту становить 3 921,69 грн, за відсотками - 0,11 грн, підстави для стягнення комісії в розмірі 8 460,46 грн відсутні, водночас кошти в сумі 9596,18 грн, які були спрямовані банком на погашення заборгованість за комісією підлягають зарахуванню на погашення основної заборгованості, тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2598078-510 від 02.12.2021.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_2 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за кредитними договорами: № 510/2151285-СК від 25.12.2015 в розмірі 10 963 грн та за кредитним договором № 510/3398226-СК від 16.03.2017 в розмірі 37 803,14 грн.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 48 766,14 грн (10 963 грн + 37 803,14 грн), що становить 37,86% від ціни позову (128 816,23 грн), тому відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 917,12 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,4 грн*0,3786).
На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 48 766 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят шість) грн 14 коп, з яких: 10 963 грн - за кредитним договором № 510/2151285-СК від 25.12.2015 та 37 803,14 грн - за кредитним договором № 510/3398226-СК від 16.03.2017.
Стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн 12 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 19.09.2025.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», адреса місцезнаходження: вул. Андріївська, 4 м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк