Справа № 951/339/25
Провадження №2/951/190/2025
07 жовтня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Лавренюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) через представника - адвоката Головацького Василя Федоровича звернувся до суду з позовом до Козівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, серед якого 1/11 частка житлового будинку у АДРЕСА_1 .
19.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Козівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте отримав роз'яснення щодо пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з чим йому рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини позивач зазначив, що приблизно із 2000 року він не проживав разом із ОСОБА_3 , жодного зв'язку із ним не підтримував, а тому йому не було відоме ані місце проживання ОСОБА_3 , ані інформація про те, що ОСОБА_3 помер. Про смерть батька позивач дізнався від далеких родичів. Також позивач, починаючи із 2020 року постійно проживає у Португалії. У зв'язку з наведеними обставинами, заяви про прийняття спадщини у визначений статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) строк позивач не подав.
З огляду на наведене, просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, після набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою судді від 05.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 24.06.2025.
Ухвалою суду від 24.06.2025 клопотання представника позивача - адвоката Головацького Василя Федоровича задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 . Підготовче засідання у цивільній справі відкладено на 21.07.2025.
Ухвалою суду від 21.07.2025 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2025.
Ухвалою суду від 18.08.2025, постановленою у судовому засіданні, судове засідання відкладено на 16.09.2025, а в подальшому за клопотанням представника позивача - на 07.10.2025 відповідно до ухвали суду від 16.09.2025.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, представник позивача - адвокат Головацький В.Ф. подав до суду заяву від 06.10.2025, у якій розгляд справи просив проводити без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
У судове засідання представник відповідача Козівської селищної ради не з'явився, подав відзив на позовну заяву від 19.06.2025, у якому при вирішенні даного спору Козівська селищна рада покладається на думку суду, просить розгляд справи здійснювати без участі представника селищної ради (а.с. 61-62).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав заяву від 15.09.2025, у якій позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у виді 1/11 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 визнав повністю, не заперечував щодо їх задоволення. Зазначив, що наслідки визнання позову, відповідно до вимог статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) йому відомі та зрозумілі. Справу просив розглядати без його участі (а.с. 88).
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 19.06.2024 Козівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 19.06.2024 Козівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 8).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому на праві власності майно, а саме 1/11 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 25.06.2008, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Золотослобідської сільської ради від 11.03.2008 №25 (а.с. 13, 14).
Заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 12.10.2010 у справі № 2-346/2010 рік, яке набрало законної сили, розірвано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 15.11.1980 Золотослобідською сільською радою Козівського району, за актовим записом №13 (а.с. 10).
За змістом акту №12-08 від 02.05.2025 про підтвердження факту непроживання особи без реєстрації, затвердженого старостою Золотослобідського старостинського округу встановлено, що ОСОБА_3 , 1957 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживав і не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Державним нотаріусом Козівської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується листом №16/01-16 від 19.02.2025 (а.с. 11).
Судом встановлено, що спадщина у виді 1/11 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 ніким не прийнята, що підтверджується матеріалами спадкової справи №189/2022, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 28-60).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).
В силу вимог статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За правилами статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
З матеріалів справи встановлено, що позивач у встановлений законодавством строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звернувся.
За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 у справі №6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №643/3049/16-ц, від 11.11.2020 у справі №750/262/20, від 03.03.2020 у справі №145/148/20.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших спадкоємців, які б спадкували майно, а саме 1/11 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи №189/2022, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 28-60).
Позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, в обґрунтування причин пропуску такого строку зазначає, що на на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживав та не був зареєстрований, жодних контактів з 2000 року зі спадкодавцем не підтримував, а тому не був обізнаний про факт смерті спадкодавця. Відповідач ОСОБА_2 , який є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , та який успадкував іншу частину спадкового майна, охоплену заповітом, у виді земельних ділянок площею 2,9971 га та площею 0,5385 га, що знаходяться на території Золотослобідської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, таких обставин не заперечив, позовні вимоги визнав.
Водночас визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які претендують на неохоплену заповітом частину спадкового майна, свідчить про те, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права з метою прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Ураховуючи те, що законодавчо не встановлено конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи, суд дійшов переконання, що позивач з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.
За таких обставин, з метою захисту прав та інтересів позивача у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід задовольнити та визначити позивачу додатковий строк у два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішенні позовних вимог позивача до Козівської селищної ради, суд зазначає наступне.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. На відміну від позивача, відповідач -це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Тобто саме позивач, звертаючись з позовом до суду, визначає коло відповідачів, предмет та підстави позову.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі 203/2/19).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Із змісту зазначених норм права вбачається, що залучення у справі співвідповідача і заміна неналежного відповідача належним можливі лише за клопотанням позивача на певній стадії процесу, а саме до закінчення підготовчого провадження у справі.
У постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) та від 23.11.2022 у справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22) зроблено висновок, що «за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».
Отже, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину (або їх правонаступники, спадкоємці). Лише за їх відсутності відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №189/2022, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у визначений статтею 1270 ЦК України строк ОСОБА_2 28.09.2022 подав заяву до Козівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 30).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.06.2023 ОСОБА_2 на підставі заповіту, посвідченого 14.08.2015 секретарем Золотослобідської сільської ради Козівського району Тернопільської області Головатою Н.Р., є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 58).
Отже, ОСОБА_2 є спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ураховуючи вказане, належним відповідачем у даній справі є єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину за заповітом, тобто ОСОБА_2 .
Водночас пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
За таких обставин суд дійшов висновку, що Козівська селищна рада є неналежним відповідачем у даному спорі, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Козівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 206, 247, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статями 1216, 1217, 1218, 1220, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Козівської селищної ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Козівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: Козівська селищна рада, місцезнаходження: 47601, вул. Грушевського, 38, селище Козова, Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04525573.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 07.10.2025.
Головуючий суддя О.М. Лавренюк