Справа № 1-кп/593/178/2025
"07" жовтня 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Бережани кримінальне провадження, внесене 6 вересня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211050000238 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Бережани Тернопільської області, із середньою освітою, розлученої, тимчасово не працюючої, інваліда 3-ї групи, не депутата, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимої,- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України, -
Верховною радою України 24 лютого 2022 року прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, зокрема востаннє, строк дії воєнного стану в Україні продовжено Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 липня 2025 року № 4524-ІХ відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 вересня 2025 року, близько 11 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території автостанції, що знаходиться за адресою: м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, вул. Привокзальна, 1, де на лавці поблизу посадкового майданчику побачила залишену без нагляду ОСОБА_6 жіночу сумку, в якій знаходились грошові кошти в сумі 4000 гривень. В той час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 06 вересня 2025 року, близько 11 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території автостанції, що знаходиться за адресою: м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, вул. Привокзальна буд. 1 з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, в період дії воєнного стану, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу, таємно викрала залишену на лавці, поблизу посадкового майданчику вказаної автостанції сумку ОСОБА_6 , у якій зберігались грошові кошти в сумі 4000 гривень.
Сумку із грошовими коштами ОСОБА_4 взяла в праву руку та покинула місце вчинення злочину, тим самим отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4000 гривень.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням також встановлено, що 06 вересня 2025 року, близько 11 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території автостанції, що знаходиться за адресою: м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області,вул. Привокзальна, 1 на лавці поблизу посадкового майданчику побачила залишену без нагляду ОСОБА_6 жіночу сумку, в якій знаходився паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 . В той час, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення паспорта.
Реалізуючи свій протиправний умисел, 06 вересня 2025 року, близько 11 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території автостанції, що знаходиться за адресою: м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області вул. Привокзальна, 1, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи протиправно, з прямим умислом, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу, таємно викрала залишену на лавці, поблизу посадкового майданчику вказаної автостанції сумку ОСОБА_6 , у якій знаходився паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , який є різновидом офіційного документу, містить обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати держателя цього спеціального засобу, після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим незаконно заволоділа паспортом громадянина України.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, тобто у незаконному заволодінні паспортом.
19 вересня 2025 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 в присутності її захисника ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.3 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України, інших істотних для даних кримінальних проваджень обставин.
Обвинувачена беззастережно визнала свою вину у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести обвинувачена ОСОБА_4 за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України, і погоджено призначити їй покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 357 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк, який буде визначений судом, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів....
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи спільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним та суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до проступків, та обвинувачується за ч.4 ст. 185 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, та вищевказана угода, яка укладена між сторонами кримінального провадження, відповідає вимогам ст. 469 КПК України, оскільки діями обвинуваченої шкода завдана інтересам окремих осіб, а саме: потерпілій ОСОБА_6 , яка дала прокурору письмову згоду на укладення цієї угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Ураховуючи особливості і специфіку вчинених кримінальних правопорушень та конкретні обставини їх вчинення, зокрема, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, як показник індивідуального рівня суспільної небезпеки, зумовленого специфічними об'єктивними і суб'єктивними ознаками, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , її соціальні та правові характеристики, які мають кримінально-правове значення, факт повного і безпосереднього визнання винуватості у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, наявність пом'якшуючих обставин, передбачених ст. 66 КК України, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування заподіяного збитку, те що обвинувачена є особою з інвалідністю та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, забезпечуючи принцип співмірності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину, а тому враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 в присутності її захисника ОСОБА_5 , і вважає можливим у відповідності до ст. 65 КК України призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 вересня 2025 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 в присутності її захисника ОСОБА_5 .
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 357 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з іспитовим строком терміном на 1 (один) рік.
Відповідно до п. п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: сумку чорного кольору, гаманець коричневого кольору, грошові кошти у сумі 4000 гривень та паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити у розпорядженні останньої, а оптичний диск DVD-R з відеозаписом із камер відеоспостереження- залишити в матеріалах кримінального провадження.
Обраний обвинуваченій запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.
Головуюча суддя: