Справа № 583/3190/25
1-кс/583/1577/25
"06" жовтня 2025 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
адвоката ОСОБА_3 /в режимі відеоконференції/,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Охтирка заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, частин 1, 2 ст. 308 КК України,
01 жовтня 2025 року під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, частин 1, 2 ст. 308 КК України, захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_3 , заявив усну заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_4 , яку мотивував тим, що суддя, не дочекавшись обґрунтування відводу прокурору, відмовила в його задоволенні, не дослідила докази, на які він посилався, виявила упередженість, так як вирішила відвід, не дослідивши докази.
Журнал судового засідання в режимі відео конференції № 5209270 від 01 жовтня 2025 року було передано на автоматичний розподіл між суддями, в результаті якого було визначено суддю ОСОБА_1 .
Судовий розгляд відводу судді було призначено на 02 жовтня 2025 року о 09-15 год з повідомленням учасників кримінального провадження, судді.
02 жовтня 2025 року адвокат ОСОБА_3 подав заяву про відкладення судового розгляду для можливості надати суду докази / а.с. 6/. Судовий розгляд було відкладено на 03 жовтня 2025 року на 09-10 год.
02 жовтня 2025 року від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про відвід судді, в якій він вказав, що коли ним було заявлено новий відвід прокурора ОСОБА_6 , він повідомив суд, що надасть через систему відеоконференцзв'язку, підсистему «Файли» , відповідні докази упередженості прокурора та його особистих неприязнених стосунків до адвоката ОСОБА_3 , оскільки прокурор ініціював питання його притягнення до дисциплінарної відповідальності з метою усунення від участі по всіх справах , де він є прокурором, та домовився з суддею ОСОБА_7 з цього приводу до судового засідання, що мало місце 23 вересня 2025 року. Свої твердження обґрунтовує тим, що в судовому засіданні суддею не було постановлено протокольну ухвалу, суд не видалявся до нарадчої кімнати для вирішення клопотання прокурора, а через півхвилини після закінчення судового розгляду вже було роздруковано ухвалу на чотирьох аркушах, що свідчить про змову прокурора ОСОБА_6 з суддею ОСОБА_7 про ініціювання його притягнення до дисциплінарної відповідальності без наявності на те законних підстав.
Проте головуюча суддя ОСОБА_4 не надала йому можливості надати суду відповідні докази та прийняла рішення, не дочекавшись усіх документів, що підтверджує упередженість головуючої судді, вважає, що суддею порушено його права як захисника на надання доказів щодо обґрунтування відводу прокурору / а.с. 8-9/.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 підтримав свою заяву та надав аналогічні пояснення, викладені в заяві про відвід.
В судове засідання прокурор та суддя не прибули, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду відводу.
З урахуванням думки захисника суд вважає за можливо розглянути заяву про відвід судді у відсутності вказаних осіб.
Вивчивши заяву про відвід з додатками, оглянувши відеозаписи судових засідань, заслухавши пояснення захисника, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Вимога законності складу суду в конкретному судовому провадженні спрямована на забезпечення права на справедливий суд, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства.
Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (частина 5 статті 9 КПК України).
У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень статті 6 Конвенції щодо необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Підстави для відводу (самовідводу) судді у кримінальному провадженні визначені у статтях 75 та 76 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1/ якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2/ якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3/ якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4/ за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5/ у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також частиною 1 статті 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до частин 1-2 статті 77 КПК України прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1/ якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2/ якщо він брав участь у цьому провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3/ якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обгрунтовані сумніви у його неупередженості.
Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
Відповідно до частини 1- 2, 4 статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Всі відводи, крім суддям, усі відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
В судовому засіданні установлено, що відповідно до журналу судового засідання № 5209270 від 01 жовтня 2025 року Охтирського міськрайонного суду Сумської області у відкритому судовому засіданні кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1,2 ст. 308 КК України, в складі суду: головуючої судді ОСОБА_4 , секретаря ОСОБА_9 , прокурора ОСОБА_6 , обвинувачено ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_3 після оголошення складу суду заявляв відвід прокурору з підстав особистої неприязні прокурора до нього, після заслуховування думки прокурора та обвинуваченого з приводу заявленого відводу суддя видалилася до нарадчої кімнати для його вирішення. Після чого вийшла з нарадчої кімнати та зачитала ухвалу про відмову у задоволенні відводу прокурора. Після цього суд перейшов до судового розгляду, прокурор оголосив обвинувальний акт, було встановлено анкетні дані обвинуваченого, визнання ним винуватості, при обговоренні обсягу доказів, які підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, прокурор висловив свою думку, адвокат заявив відвід прокурора, так як він у змові з суддею ОСОБА_7 . Суд заслухав з цього приводу думку прокурора і на місці ухвалив, залишити відвід без розгляду, розцінивши його як зловживання. Після чого захисник заявив і відвід головуючої судді / а.с. 2-4/.
Таким чином судом розглянуто відвід прокурору відповідно до процедури, визначеної ст. 81 КПК України.
Розглядаючи заяву про відвід судді, суд звертає увагу, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.
При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб'єктивним чи об'єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.
Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У рішенні ЄСПЛ у справі ОСОБА_10 (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року зауважено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
В рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
В даному випадку заява адвоката зводиться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді ОСОБА_4 під час організації та проведення судового засідання, вирішення питання про відвід прокурора. Однак незгода сторони захисту з процесуальними діями та рішеннями судді, в тому числі з того чи іншого питання, не може бути підставою для її відводу. Відтак факти та доводи, викладені в такій заяві, самі по собі не можуть бути підставою для відводу судді.
Керуючись ст. ст. 75-77, 80-81 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, частин 1, 2 ст. 308 КК України.
Ухвала суду є остаточною, оскарженню не підлягає, набуває чинності після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 07 жовтня 2025 року о 17 год 00 хв.
Суддя Охтирського міськрайонного
суду Сумської області ОСОБА_1