Справа № 583/4109/25
3/583/1614/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року м. Охтирка
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Семенова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка об'єднаний адміністративний матеріал, що надійшов від відділу Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, мешканця АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 447850 від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 08 вересня 2025 року о 21 годині 21 хвилин на вулиці Армійській, буд. 29 в м. Охтирці Сумської області повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатора Драгер № 6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП.
08 вересня 2025 року о 21 годині 21 хвилин ОСОБА_1 на вулиці Армійській, буд. 29 в м. Охтирці Сумської області повторно протягом року керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ ДНЗ НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 вересня 2025 року об'єднано вказані справи в одне провадження за № 583/4109/25, провадження № 3/583/1614/25 /а. с. 12/.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не прибув, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 23-24, 26/.
Суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , який повідомлений про розгляд справи належним чином. Це допускається положенням ст. 268 КУпАП, ураховуючи при цьому усталену судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене § 1 ст. 6 Конвенції, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питання певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конституції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати § 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та постановленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» (Prince Hans-Adam ІІ of Liechtenstein v. Germany). «Заявник зобов'язаний максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniyn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян і дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із положеннями КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення. У тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності /ч. 1, ч. 2 ст. 7/; завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом /ст. 245/.
Крім того, уряд України у справі «Надточій проти України» № 7460/03 від 15 травня 2008 року визнав, що КУпАП має карний кримінально-правовий характер /п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у вказаній справі/, а тому процесуальні норми КУпАП кореспондуються з процесуальними нормами КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Вивчивши матеріали справи, давши їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, з таких підстав.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, даючи їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність за цієї нормою наступає за дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 447850 від 08 вересня 2025 року додано: картку обліку адміністративного правопорушення від 09 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Тростянецьким районним судом Сумської області 24 грудня 2024 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 130 КУпАП, та картку обліку адміністративного правопорушення від 30 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Охтирським міськрайонним судом Сумської області 05 грудня 2024 року за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 130 КУпАП / а.с. 7-8/, інформація з ГСЦ про те, що у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія НОМЕР_1 / а.с. 9/.
Таким чином ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП. Проте об'єктивна сторона в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447850 від 08 вересня 2025 року викладена так, що ОСОБА_1 08 вересня 2025 року о 21 годині 21 хвилин на вулиці Армійській, буд. 29 в м. Охтирці Сумської області повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатора Драгер № 6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Проте повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, є підставою для накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином працівником поліції не вірно визначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України"(рішення від 09.06.2011р., заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії"(рішення від 30.05.2013р., заява N36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від20.09.2016р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обвинувачення повинно бути конкретним і зрозумілим, а фактичні обставини чітко узгоджуватись із правовою кваліфікацією та сформульованим обвинуваченням, оскільки в іншому випадку право обвинуваченого знати, в чому він обвинувачується реалізується ним не у повній мірі.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суддя дійшла висновку, що в судовому засіданні не було встановлено та доведено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, тому він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, а/ посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447860 від 08 вересня 2025 року, який складено в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, УІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі;
-електронним рапортом Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 08 вересня 2025 року;
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3548401 від 26 листопада 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн за ч.4 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами Охтирським міськрайонним судом від 17 червня 2024 року строком на 1 рік;
-відомостями ГСЦ про вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_1 ;
-відеозаписом до протоколу, з якого слідує, що ОСОБА_1 о 21 год 22 хв 08 вересня 2025 року керував транспортними засобом ВАЗ ДНЗ НОМЕР_2 , був зупинений поліцейським за технічну несправність транспортного засобу /не працював правий габарит, номера спереду не відповідають стандартам/, документів не показав / а.с. 2, 16-19/.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При призначенні стягнення суддя враховує особу порушника, його матеріальний стан, характер вчиненого правопорушення, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
На підставі викладеного суддя дійшла висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доведено, він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності в межах санкції цієї статті у виді штрафу з позбавленням права керування без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 5 ст. 125, ч.3 ст. 130 , ст.ст. 247, 251, 252, 268, 271, 280, 283, 287-289, 307-308 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу /реквізити для сплати адміністративного стягнення (отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська обл./ 21081300, код за ЄДРПОУ 37970404, код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», рахунок отримувача UA 628999980313090149000018001) /.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605,60 гривень, реквізити для сплати судового збору: (населений пункт м. Київ, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Відповідно до ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання у 10-денний строк з дня її проголошення апеляції до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.С.Семенова