Дата документу 06.10.2025
Справа № 334/5257/25
Провадження № 2/334/3027/25
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01.07.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Пархомчук С.В. в інтересах ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові посилалися на те, що 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 36225 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно п.1.1 Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума кредиту: 2000 грн., Дата надання кредиту: 14.06.2021 року, Строк кредиту: 16 днів, Валюта кредиту: UAH, Стандартна процентна ставка: 2,5% в день або 912,5% річних.
Згідно п.1.4 Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
На виконання вимог п.1.4 кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів. На підтвердження виконання Товариством п.1.4 Кредитного договору позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 21.05.2024 року, відповідно якої 14.06.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що є доказом видачі кредитних коштів.
На виконання вимог ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 36225 від 14.06.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога залишена відповідачем без виконання.
Згідно в писки з особового рахунку за кредитним договором станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 12500 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 10500 грн.
17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Орієнтовний розмір судових витрат складає 12922,40 грн., в тому числі 10500 грн. - витрати на професійну правову допомогу та 2422,40 грн. - сплачений судовий збір.
Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» заборгованість за Кредитним договором № 36225 від 14.06.2021 року в сумі 12500 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 10500 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» судовий збір у сумі 2422,40 грн.; розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а в разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення.
07.07.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28.07.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник позивача: адвокат Пархомчук С.В. з заявою, в якій прохав стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10500 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно позову прохали розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а в разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надала, відзив на позов не подала.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Тому суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 36225 про надання фінансового кредиту.
Акцепт договору ОСОБА_1 здійснено за допомогою одноразового ідентифікатора АV2112 від 14.06.2021 року, номер телефону НОМЕР_2 .
Відповідно п.1.1 Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно п.1.2 Кредитного договору кредит надається строком на 16 днів, тобто до 29.06.2021 року, строк дії договору 16 днів.
Відповідно п.1.3 Кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 2,5% на добу, тип процентної ставки - фіксована.
Згідно п.1.4 Кредитного договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Згідно Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №36225 від 14.06.2021 року Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту: строк - 16 днів, сума - 2000, фіксована процентна ставка за день - 2,5%, сума нарахованих процентів - 800 грн., сума нарахованої комісії - 300грн., до оплати (всього) - 3100 грн.
Згідно копії інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 4221/05 від 21.05.2024 року здійснено переказ 14.06.2021 року 17:06:05 на суму 2000 грн., номер картки № НОМЕР_1 , номер транзакції 32367-95621-206333, опис: видача кредиту №36225.
Згідно копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №36225 ОСОБА_1 за період з 14.06.2021 року по 22.05.2024 року має заборгованість в сумі 12500 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 10500 грн.
17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12500 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 10500 грн.
21.05.2024 року ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором на суму 12500 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 10500 грн., проте зазначена вимога залишена відповідачем без виконання.
Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно висновків, викладених у Постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію».
Відповідно п.5,6,12 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ч.4,6,8,12 ст.11 вказаного Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підтвердження договірних відносин між ТОВ «ФК «Авіра Груп»» та ОСОБА_1 позивачем надано суду копії: договору про надання фінансового кредиту № 36225 від 14.06.2021 року; інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 4221/05 від 21.05.2024 року; виписки з особового рахунку за кредитним договором №36225.
Суд вважає надані докази належними та допустимими, і аналізуючи в сукупності надані докази, суд вважає, що факт підписання між сторонами договору про надання фінансового кредиту № 36225 від 14.06.2021 року в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора є доведеним, оскільки сторони узгодили порядок його укладення в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у Постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «ФК «Авіра Груп» виконало в повному обсязі умови Договору, надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, проте відповідач прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого відповідачу нараховано заборгованість на загальну суму 12500 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 10500 грн.
В подальшому 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» укладено Договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно Витягу з Реєстру боржників ТОВ «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 12500 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 10500грн.
Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Таким чином, до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в обумовлені договором строки, договір залишається невиконаним, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту:
Згідно копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №36225 ОСОБА_1 тіло кредиту не сплачувала.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 2000 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами:
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у Постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
Умовами Договору передбачено фіксований розмір процентів за користування кредитом, що становлять 800 грн., які нараховуються за ставкою 2,5 % за кожен день строку кредитування, також сторонами Договору визначено строк кредитування 16 днів, термін повернення кредиту 29.06.2021 року.
Відповідно копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №36225 ОСОБА_1 відсотки за користування кредитом не сплачувала.
Таким чином, заборгованість відповідача за відсотками в межах дії кредитного договору (16 днів з 14.06.2021 року по 29.06.2021 року) складає в сумі 800 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Даних щодо пролонгації дії Договору відповідачем матеріали справи не містять, тому нараховані відсотки поза межами строку кредитування не ґрунтуються на законі та не підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією згідно ст.129 Конституції України.
В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так як відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, будь-яких заперечень суду не надала, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в тій частині, що ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої суми 12500 грн. задоволено вимоги на суму 2800 грн., тобто на 22,4 %, то з відповідача на користь позивача відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 542,62 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року між адвокатом Пархомчук С.В. та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу»; копію додаткової угоди від 27.12.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019 року на ім'я Пархомчук С.В.; копію Акту про отримання правової допомоги від 21.07.2025 року; копію рахунку №21.07.2025-31 від 21.07.2025 року на суму 10500 грн.; копію платіжної інструкції №39482 від 21.07.2025 року на суму 10500 грн.
Так, згідно копії Акту про отримання правової допомоги від 21.07.2025 року визначено вартість послуг з надання правової допомоги:
1) зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №36225 від 14.06.2021 року - 1 година на суму 2000 грн.;
2) складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 2,5 годин на суму 5000 грн.;
3) інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 1,5 годин на суму 3000 грн.;
4) канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції на суму 500 грн.; всього - 5 годин на суму 10500 грн.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем підтверджено витрати на правничу допомогу на суму 5500 грн. (складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики та канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції), в той час як витрати позивача на зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості та інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - є необґрунтованими, оскільки представником позивача заяви по суті справи (окрім позовної заяви) не складались та не подавались до суду, також розгляд справи проведено без участі сторін, представник позивача участі в судових засідання не приймав.
У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 зазначено «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».
Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 «Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».
Суд, дослідивши документи на підтвердження надання позивачу правничої допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без явки сторін та їх представників, з урахуванням вимог розумності та справедливості, реальності адвокатських витрат, дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська буд.82 офіс 7) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №36225 від 14.06.2021 року в розмірі 2800 грн. (дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок), з яких: 2000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 800 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська буд.82 офіс 7) витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 542,62 грн. (п'ятсот сорок дві гривні 62 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська буд.82 офіс 7) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5500 грн. (п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Суддя: С.М. Телегуз