ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20970/25
провадження № 2-о/753/720/25
"06" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У вересні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Оглянувши матеріали заяви та додані до неї письмові документи, вважаю, що заяву слід повернути з огляду на таке.
Так, з матеріалів заяви вбачається, що останні надійшли до канцелярії суду через офіційну електронну пошту суду, проте відправником не було засвідчено вказані файли ЕЦП.
Відповідно до ч. 9 ст 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Так як главами 1 та 2 розділу IV ЦПК України прямо не врегульовано дії судді при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК, суддя керується положеннями статей 10 ч. 9, 175, 177, 185 ЦПК України
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 та від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з вказаним позовом до суду, у тому порядку, який встановлений Законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, враховуючи, що вказану заяву подано особою, якою не підтверджено процесуальної дієздатності, суддя вважає за необхідне повернути заяву заявнику.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України, про встановлення факту, що має юридичне значення - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: