ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19507/25
провадження № 2/753/12171/25
"06" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Сирбул О. Ф., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг,
У вересні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивачем не вказано про електронний кабінет учасників справи у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" (за наявності).
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач звертаючись до суду заявляє дві позовні вимоги: одна немайного характеру (розірвання договору про надання послуг) та майнового характеру (стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди).
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становить 1 211,20 грн (п. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивач посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів» лише як на підставу для звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з чим необхідно зазначити наступне.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів». Цей Закон встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1)при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2)при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3)при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням(неналежним виконанням)сторонами умов договору; 4)порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5)будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом)обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6)споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7)ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 23 ст. 1 Закон України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Як роз'яснено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача» порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закон України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке його право, як споживача, порушено у відповідності до ст. 21 Закон України «Про захист прав споживачів», навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте в позовній заяві таке обґрунтування позовних вимог відсутнє.
Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою про захист прав споживачів, взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке його право, як споживача порушено, у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 17 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв'язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).
Оскільки з позовної заяви не було встановлено, яке саме право позивача, як споживача послуг було порушено, тому суд вважає, що позивач не навів обставин того, що він звільнений від сплати судового збору.
Відтак позивачу слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі з розрахунку 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та за позовну вимогу немайнового характеру (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Крім того, у порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано належних доказів направлення позовної заяви з додатками засобами поштового зв'язку з описом вкладення разом з фінансовим чеком про відправлення або через систему "Електронний суд" в електронний кабінет учасників (у разі його наявності).
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вказані недоліки протягом п'яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Дарницького районного суду м. Києва нової редакції позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду та надати доказ надсилання іншим учасникам справи копію позовної заяви з додатками засобами поштового зв'язку з описом вкладення разом з фінансовим чеком про відправлення або через систему "Електронний суд" в електронний кабінет учасників (у разі його наявності).
у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу
Керуючись ст. ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: