Справа № 752/10130/22
Провадження по справі № 1-кп/752/672/25
"29" вересня 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальному проваджені, данні про яке 06.06.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010001135, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Знам'янка Кіровоградського району, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
встановив:
В провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебуває на розгляді кримінальне провадження №12022100010001135 від 06.06.2022, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В судовому за сіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про призначення додаткової комплексної судово-медичної експертизи з урахуванням проведених слідчих експериментів за участі як обвинуваченого, так і потерпілого. Між тим при вирішенні даного клопотання було встановлено, що для вирішення експертом заявлених захисником питань, необхідна медична документація.
Захисник посилається на те, що отримати медичну документацію на підставі її запитів не вдасться, оскільки медична документація містить відомості, що можуть становили лікарську таємницю. У зв'язку зі чим заявила клопотання про надання їй тимчасово доступу до медичної документації на ім'я потерпілого згідно із правилами передбаченими ст. 159-162 КПК України, на підставі якої було проведено попереднє дослідження експертом ОСОБА_8 про що ним надано висновок № 042-783-2022 від 27.07.2022.
Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання захисника підтримав.
Прокурор та представник потерпілого також не заперечували проти задоволення клопотання захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого захисником клопотання, прийшов до наступного.
Вислухавши клопотання та доводи сторони захисту, заперечення прокурора, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист прав і законних інтересів суб'єктів, які потерпіли від кримінального правопорушення, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження і, насамперед, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а у випадку їх безпідставного порушення - захист шляхом відновлення в правах.
Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Згідно ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках на потерпілого.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є захолодом кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ КПК України з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 1 та пункту 5 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до них належить, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.
Частинами 1, 2 ст. 159 КПК України встановлено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали суду.
Згідно з ч.5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі пособі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 6 ст. 163 КПК України).
Відповідно до ст. 32 Конституції України, ст. 39-1, 40 «Основ законодавства про охорону здоров'я», ст. 10,11,12 Закону України «Про інформацію», ст. 7,14 Закон України «Про захист персональних даних» відомості про стан здоров'я фізичної особи становлять лікарську таємницю та відносяться до конфіденційної інформації (інформації з обмеженим доступом), доступ до якої надається у випадках та в порядку, передбачених чинним законодавством. Медична інформація про фізичну особу надається лікувально-профілактичним закладом в рамках цивільного, адміністративного судочинства та кримінального провадження в порядку, встановленого відповідним процесуальним законодавством.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити лікарську таємницю.
Відповідно до ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляють ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
В ході розгляду даного клопотання встановлено і це підтверджується матеріалами, до надані прокурором під час судового розгляду, що документи, доступ до яких просить надати захисник, а саме: медична картка № 211 стаціонарного хворого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з додатковими дослідженнями (рентгенівські, -МРТ, -КТ знімки тощо), необхідні для проведення повторної судово-медичної експертизи та знаходяться у володінні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зокрема згідно із висновком №042-783-2022 від 27.07.2022 судово-медичного експерта, він був наданий експертом за наслідками дослідження медичної документації у потерпілого ОСОБА_7 , а саме: медичної картки № 211 стаціонарного хворого ОСОБА_7 та додаткових досліджень, які після проведення експертизи були повернуті до медичної установи.
Згідно із Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи експерт зокрема проводить експертизу на підставі медичних документів, які надані йому для дослідження. Зокрема відповідно до п. 2.8. при проведенні експертизи судово-медичний експерт має право ознайомлюватись з матеріалами справи, що стосуються експертизи. Якщо наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених перед експертом питань, він має право порушувати клопотання перед особою, яка призначила експертизу, про надання додаткових матеріалів та документів, які необхідні для її проведення.
Пунктом 4.4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. №6, визначено, що при проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. У виняткових випадках дозволяється використання копій і виписок, за умови відображення в останніх вичерпних відомостей про ушкодження та їх клінічний перебіг. Ці документи мають бути засвідчені підписом лікаря і печаткою лікувального закладу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про доведеність підстав вважати, що зазначені захисником документи можуть перебувати у вказаній медичній установі, вони самі по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні. Іншим способом отримати доступ до документів, які можуть бути використані для встановлення обставин у кримінальному провадженні, захиснику неможливо.
За таких обставин, клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та підлягає задоволенню.
Судом ураховано, що стороною захисту в клопотанні було дотримано вимоги ч.5 ст.163 КПК України, за таких обставин, для забезпечення визначених ст.2 КПК України завдань кримінального провадження і дотримання принципу змагальності сторін кримінального провадження, перевірки версії сторони захисту щодо відсутності умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, а також відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого ОСОБА_3 та отриманими потерпілим ОСОБА_7 тілесних, ураховуючи зв'язок запитуваної інформації з кримінальним провадженням, що перебуває на розгляді, суд приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.164 КПК України, за загальним правилом, строк дії ухвали про надання тимчасового доступу до речей та документів не може перевищувати двох місяців із дня її постановлення.
З метою дотримання принципу розумності строків, суд вважає за доцільне встановити захиснику строк на тимчасовий доступ до медичної документації протягом 1 місяця.
Керуючись статтями 314, 371, 372, 375, 376 КПК, суд,
постановив:
Клопотання захисника задовольнити
Надати захиснику ОСОБА_5 тимчасовий доступ до медичних документів - медичної карта № 211 стаціонарного хворого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з додатковими дослідженнями (рентгенівські, -МРТ, -КТ знімки тощо), які знаходяться у володінні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для ознайомлення із ними, зняття копій та з можливістю їх вилучення для подальшого долучення до матеріалів судового провадження.
Обов'язок по наданню права (забезпечення) захиснику ОСОБА_5 тимчасового доступу до вказаних медичних документів покласти на посадових осіб КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Ухвала про надання тимчасового доступу до речей та документів є обов'язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала може бути реалізована протягом одного місяця з дня її постановлення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1