Справа № 752/7727/20
Провадження №: 1-кп/752/374/25
24.09.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв'язку з приміщення Державної установи "Олексіївська виправна колонія (№ 25)"),
у ході судового розгляду кримінального провадження № 12020100010002212, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кролевець Сумської обл, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у місті Києві, освіта загальна середня, раніше судимий (востаннє за вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 31.07.2023 у справі № 579/1498/22 за ч. 4 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі із застосуванням приписів ч. 4 ст. 70 КК України на строк 5 років 2 місяці),
вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12020100010002212, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2020 за обвинуваченням громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України (закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно).
У судовому засіданні 24.09.2025 га обговорення сторін було винесено питання наявності підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 в порядку п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність інкримінованого обвинуваченому діяння.
Прокурор висловився позитивно з приводу питання, що обговорюється, вказав на наявність підстави для закриття кримінального провадження, просив вирішити питання речових доказів, а також звернутися до органу Національної поліції для ініціювання питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що пам'ятає події, що відбулися 22.03.2020, підтверджує вчинення замаху на крадіжку, підтримав необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності.
При цьому, обвинуваченому було роз'яснено право на повний судовий розгляд та можливість розгляду кримінального провадження по суті для доведення невинуватості, у зв'язку з чим ОСОБА_4 пояснив, що не потребує реабілітації, наполягає на закритті провадження, вину визнає.
Представник потерпілої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" ОСОБА_5 до суду не з'явився, жодних клопотань, заяв від нього не надходило. Судом ухвалено провести вирішення питання про закриття кримінального провадження за відсутності представника потерпілого, який протягом багатьох років не виявляв жодного інтересу до цього кримінального провадження .
Заслухавши думку сторін, дослідивши наявні матеріали, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання зважаючи на наступне.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.03.2020 о 19:00, перебуваючи у приміщенні магазину "Ашан", де господарську діяльність провадить Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет", що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, проходячи повз вітрини торгівельної зали, помітив вершкове масло на полиці. В цей час у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, та, реалізуючи свій умисел, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх дій, підійшов до полиці та шляхом вільного доступу взяв товар, а саме: дев'ять упаковок вершкового масла "President" на загальну суму 494 грн 25 коп без ПДВ, які поклав до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнутий на той час. Продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 разом з викраденим майном, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, попрямував до виходу з магазину "Ашан", виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, пройшов повз торгівельні каси, будучи упевненим, що його дії залишилися непоміченими, проте на виході з магазину "Ашан" був зупинений працівниками охорони, тобто не довів свій умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність та караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Водночас відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до КУпАП. Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом, вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність, за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Як було зазначено вище, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 22.03.2020 закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки) на суму 494 грн 25 коп.
У 2020 році розмір неоподатковуваного мінімуму у частині кваліфікації кримінальних або адміністративних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України для відповідного року становила - 2 010,00 грн.
Статтею 5 Розділу XX Перехідні положення Податкового Кодексу України визначено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,00 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до ст. 169.1.1 Податкового Кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи .
Вартість товару, замах на викрадення якого ставиться обвинуваченому ОСОБА_4 в провину, на час вчинення діяння у 2020 році, не перевищувала податкову соціальну пільгу.
Указані обставини є такими, що дають підстави вважати, що у разі застосування положень Закону України № 3886-IX від 18.07.2024 до предмету злочину у цьому кримінальному провадження, діяння, вчинення яких інкримінуються ОСОБА_4 перестали бути кримінально караними, у зв'язку з чим вбачаються достатні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 5 КК України.
Згідно із приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України та закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні не застосовувалися.
Наявність процесуальних витрат не встановлена.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Щодо необхідності направлення копії цієї ухвали до територіального відділку поліції для прийняття рішення про ініціювання процедури притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП, суд зазначає, що у цьому конкретному випадку орган Національної поліції за місцем вчинення діяння не повинен вживати заходів зі складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ст. 51 КУпАП після закриття судом кримінального провадження, оскільки обвинуваченому було інкриміновано вчинення замаху на злочин, тоді як КУпАП не встановлює адміністративну відповідальність за хамах на вчинення адміністративного правопорушення, на відміну від КК України, за приписами якого замах на кримінальне правопорушення є карним.
Керуючись Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", ст. 58 Конституції України, ст. 3-5 КК України, ст. 283-288, 369-371, 376, 479-2 КПК України, суд
1.Закрити кримінальне провадження № 12020100010002212, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України в порядку п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
2.Речові докази, а саме:
- DVD диск з відеозаписами камер спостереження магазину "Ашан " залишити зберігатися в матеріалах кримінальної справи № 752/7727/20;
- 9 упаковок вершкового масла "President", повернуте на відповідальне зберігання відповідальній особі - ОСОБА_5 , залишити у володінні/зберіганні/розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет".
Після набрання ухвалою законної сили, направити її копію до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1