Справа № 314/4284/25
Провадження № 1-кс/314/1287/2025
01.10.2025 м. Вільнянськ
Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025082210000585, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Павлівське, Вільнянський район, Запорізька обл., громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, неодруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, -
встановив:
з наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082210000585 від 05.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений період часу, але не пізніше 29 вересня 2025року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, всупереч вимог ст.ст.25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст.ст.1, 13, 25 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів», Постанови Кабінету Міністрів Україні №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів», достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин на території України, а так само про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах придбав один полімерний пакет з застібкою «Zіp lock» з рослинною речовиною сіро-зеленогокольору. Після чого, вказану речовину ОСОБА_3 залишив при собі, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати, з метою збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконний збут наркотичного засобу, 29 вересня 2025 року, о 11 годині 27 хвилин, ОСОБА_3 за допомогою засобів мобільного зв'язку, обговорив із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умови збуту наркотичного засобу.
У подальшому, 29 вересня 2025 року, о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, діючи повторно, знаходячись в приміщення гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув, за кошти в сумі 300 гривень, шляхом передачі з рук в руки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один полімерний пакет з застібкою «Zіp lock» з рослинною речовиною сіро-зеленогокольору, яка являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 0,717 г в перерахунку на висушену речовину та який входить до переліку наркотичних засобів, обіг якого обмежено, тим самим вчинив незаконний збут наркотичного засобу повторно.
Таким чином встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, вчиненого повторно».
Крім цього, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на зберігання з метою збуту наркотичних засобів у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, але не пізніше 12 години 14 хвилин 29 вересня 2025 року, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, всупереч вимог ст.ст.25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст.ст.1, 13, 25 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Постанови Кабінету Міністрів Україні №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів», достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів на території України, а так само про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів у невстановлений спосіб незаконно придбав 2 полімерних пакети з застібкою «Zіplock» з рослинною речовиною сіро-зеленого кольору. Після чого, вказані речовини ОСОБА_3 залишив при собі, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати, з метою збуту.
В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу - канабіс, обіг якого обмежено, з метою збуту, незаконно зберігаючи його при собі переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де залишив їх для зберігання в чорному чохлі з-під аптечки в приміщені гаражу розташованому на території домоволодіння, чим почав незаконно зберігати за місцем мешкання наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, з метою подальшого збуту.
В подальшому, 29 вересня 2025 року о 15 годині 01 хвилину в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено рослинну речовину сіро-зеленого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого складає 4,455 г, в перерахунку на висушену речовину.
Таким чином, в ході досудового розслідування, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого повторно».
Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свій злочинний умисел, в невстановлений період часу, але не пізніше 12 години 14 хвилин 29 вересня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12 жовтня 1992 року № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах незаконно придбав предмет схожий на підривач до ручної гранати типу УЗРГМ з позначенням нанесеним барвником чорного кольору та шляхом таврування на важелі, яке читається як: на зовнішній стороні важеля 19-83 УЗРГМ-2 349-2, на внутрішній стороні важеля маркування читається як: 386-121-83 та предмет схожий на корпус бойової гранати Ф1 з маркуванням 406 2-86 Т. Після чого, ОСОБА_3 переніс придбані ним предмети до свого домоволодіння, де поклав їх картонної коробки з інструментами, розташованої в приміщенні гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно їх почав зберігати до 29 вересня 2025 року.
В подальшому, 29 вересня 2025 року о 15 години 01 хвилину працівниками поліції в ході проведення санкціонованого Вільнянським районним судом Запорізької області обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де в приміщенні гаражу за місцем мешкання ОСОБА_3 було виявлено та у присутності понятих вилучено предмет схожий на підривач до ручної гранати типу УЗРГМ та предмет схожий на корпус бойової гранати Ф1.
Згідно з висновком експерта «наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г. Наданий на дослідження предмет складної циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г.
Наданий на дослідження корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу УЗРГМ-2 є бойовою оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення.
Таким чином, в ході досудового розслідування, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «незаконне придбання та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу».
30.09.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12025082210000585 від 05 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 307 КК України.
Посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Заслухавши в судовому засіданні слідчого, підозрюваного та його захисника, вислухавши думку прокурора, ознайомившись з матеріалами справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, з точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри-це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 12, 177 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Враховуючи те, що запобіжним заходом обмежуються конституційні права і свободи, ще до визнання її винною у вчиненні злочину, а тому обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Згідно рішення Конституційного суду України за №14-рп/2003 від 08.07.2003р. при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, враховується тяжкість злочину, у чиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, яка скоїла злочин, та відповідає вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та її основних свобод.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 307 КК України.
У відповідностідо ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
У відповідностідо ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Однак в судовому засіданні слідчим та прокурором не доведена достатність ризиків для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, не знайшли свого підтвердження ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказували слідчий та прокурор, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, на усі виклики до слідчого відділення для проведення слідчих дій підозрюваний зобов'язується своєчасно з'являтися, інших правопорушень не вчинив, також матеріали клопотання не містять доказів того факту, що підозрюваний належним чином повідомлявся про виклики до органу досудового розслідування, до того ж, переконливих доказів щодо того, що ОСОБА_3 може впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні слідчому судді не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи вищевикладені обставини, особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, вважаю за необхідне та достатнім застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме заборонити залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, без дозволу слідчого, прокурора або суду стоком на 60 діб.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
На переконання слідчого судді, такий запобіжний засіб та обсяг обов'язків зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме заборонити залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, без дозволу слідчого, прокурора або суду стоком на 60 діб.
Встановити строк дії даної ухвали до 27.11.2025.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим по кримінальному провадженню в якому він підозрюється.
Роз'яснити ОСОБА_3 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, у відповідності до якої працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
В разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
01.10.2025