Справа № 304/2031/25 Провадження № 2-о/304/98/2025
06 жовтня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Збицької Елліни Павлівни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник заявника - адвокат Збицька Е.П. звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (написано російською мовою) KONOP-LYSHKOVALENTYNA (написано англійською мовою), KONOPLIASKOVALENTINI (написано англійською мовою) є одна і та ж особа та є матір'ю ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог в заяві зазначено, що необхідність встановлення даного факту зумовлена тим, що у документах та державних реєстрах щодо однієї й тієї ж особи - ОСОБА_2 існують розбіжності у написанні прізвища та по-батькові, що унеможливлює підтвердження родинного зв'язку заявника з бабусею та реалізацією його спадкових в майбутньому та інших майнових і немайнових прав. Оскільки в майбутньому, допущені помилки можуть слугувати перешкодою для ОСОБА_1 як для спадкоємця.Тому заявник вважає за необхідне заздалегідь усунути ці розбіжності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Гевці В.М.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшла до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Однак, з доданих до заяви відповідей на адвокатський запит ОСОБА_7 Перечинського відділу ДРАЦС та Подільського відділу ДРАЦС встановлено, що порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (зі змінами), якими передбачено, що заява про внесення змін до актового запису може подаватися, зокрема, особою щодо якої складено актовий запис чи спадкоємцем померлого. Заявником при поданні заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії може виступати представник особи. Під час формування відповідної заяви представник зазначається заявником та до неї з урахуванням змісту довіреності чи договору вносяться всі необхідні відомості про заявника та дії, які він бажає здійснити.
Отже, із заявою про внесення змін до відділу державної реєстрації актів цивільного стану має право звернутися бабуся заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто, або через її представника.
Одночасно із заяви представника ОСОБА_1 не вбачається того, що факт, який він просить встановити, має конкретне юридичне значення. Він лише посилається на те, що факт необхідно встановити на випадок можливих юридичних питань. Отже, заявником висувається припущення про можливе юридичне значення факту у майбутньому.
Разом із тим, положеннями ЦПК України не передбачена можливість розгляду справ про встановлення фактів, які можуть мати юридичне значення у майбутньому.
Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення зазначеного у заяві юридичного факту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи встановлені обставини та наведені норми процесуального права, які регулюють питання розгляду заяви про встановлення юридичного факту, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Збицької Е.П. про встановлення факту, що має юридичне значення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 19, 186, 260, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суддя,
У відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Збицької Елліни Павлівни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя:Гевці В. М.